Решение № 79013169, 04.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4092/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2018 року ОСОБА_2 /надалі - позивач; ОСОБА_2Г./ звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 обласної держаної адміністрації /надалі - відповідач; ОСОБА_1 ОДА/ про: визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної держаної адміністрації щодо не вжиття належних заходів реагування по фактам викладеним у зверненні ОСОБА_2 від 15.10.2018, реєстраційний номер 8628194; визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_2 від 15.10.2018, реєстраційний номер 8628194, саме ОСОБА_1 обласною держаною адміністрацією з урахуванням наданої практики Європейського суду з прав людини; визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо не вирішення питання одноразової грошової компенсації на отримання однокімнатної квартири ОСОБА_2; визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо не вирішення питання про забезпечення жилою площею ОСОБА_2 протягом двох років з дня взяття на квартирний облік згідно пункту 18 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо не перенаправлення звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, до повноважень якої входить питання надання одноразової грошової компенсації ОСОБА_2 на отримання однокімнатної квартири; визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо не перенаправлення звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, до повноважень якої входить питання забезпечення житловою прощею ОСОБА_2 протягом двох років з дня взяття на квартирний облік згідно пункту 18 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов'язання ОСОБА_1 обласної державної адміністрації повторно розглянути звернення ОСОБА_2 від 15.10.2018 реєстраційний номер 8628194 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що через Державну установу "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади направив звернення від 15.10.2018 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, реєстраційний №8628194, у якому просив вирішити питання про надання одноразової грошової компенсації на отримання однокімнатної квартири у зв’язку з тим, що позивач є інвалідом 2-ї групи, має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни та протягом двох років його не забезпечено відповідною житловою площею безоплатно. Вказує, що на своє звернення отримав відповідь від ОСОБА_3 майном комунальної власності міста ОСОБА_1 міської ради №Ф 01-05/01.1-12/714 від 30.10.2018. Водночас, ОСОБА_1 ОДА не вирішено питання, поставлені у його зверненні від 15.10.2018 (реєстраційний номер 8628194), та не перенаправлено звернення позивача за належністю.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4092/18, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:30 год. 26 грудня 2018 року.

10 грудня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 71-72/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що позивач направив своє звернення до Урядового контактного центру (Урядова гаряча лінія), який в свою чергу направив його на розгляд до КБУ "Обласний контактний центр" ОСОБА_1 обласної ради та виконавцем даного звернення було ОСОБА_3 майном комунальної власності міста ОСОБА_1 міської ради, яким позивачу надано відповідь на його звернення з реєстраційним номером 8628194. Вказує, що до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації не надходило на розгляд звернення ОСОБА_2 від 15.10.2018 з реєстраційним номером 8628194, у зв'язку з чим вважає, що ОСОБА_1 обласна державна адміністрація є неналежним відповідачем у даній справі.

07 грудня 2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 52-60/, у якій позивачем зазначено, що на своє звернення від 15.10.2018 з реєстраційним номером 8628194 він отримав відповідь від ОСОБА_3 майном комунальної власності міста ОСОБА_1 міської ради №Ф 01-05/01.1-12/714 від 30.10.2018, незважаючи на те, що вказане звернення позивача було адресовано особисто голові ОСОБА_1 ОДА, до компетенції якого відноситься вирішення питань, поставлених у цьому зверненні. Вважає, що ОСОБА_1 ОДА підійшла формально до вирішення вказаного питання, не вирішила його по суті, не перенаправила звернення за належністю, не надала відповіді на звернення позивача.

Учасники справи у судове засідання 26 грудня 2018 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що позов підтримує у повному обсязі /а.с. 32-36/. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності /а.с. 204/.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року закрито провадження у справі №440/4092/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо не вирішення питання одноразової грошової компенсації на отримання однокімнатної квартири ОСОБА_2 та визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо не вирішення питання про забезпечення жилою площею ОСОБА_2 протягом двох років з дня взяття на квартирний облік згідно пункту 18 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

15.10.2018 на Урядову гарячу лінію 1545 надійшло звернення ОСОБА_2, адресоване голові ОСОБА_1 ОДА ОСОБА_4, номер реєстрації ФИ-8628194, у якому заявник просив в межах повноважень вирішити питання про надання йому одноразової грошової компенсації на отримання однокімнатної квартири у зв’язку з тим, що він є інвалідом 2-ї групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, адже протягом двох років його не забезпечено відповідною житловою площею безоплатно.

На вказане звернення ОСОБА_2 заведено електронну реєстраційну картку звернення заявника, в якій зазначено прізвище, ім'я, по батькові заявника, номер контактного телефону, місце проживання заявника - фізичної особи, електронна адреса, на яку заявнику може бути надіслана відповідь, зазначено суть порушеного питання як: діяльність посадових і службових осіб, корупція: зауваження: інші пропозиції. Вказаному зверненню надано індивідуальний номер ФИ-8628194 /а.с. 61-62, 74-77/.

Зі змісту електронної реєстраційної картки звернення заявника ОСОБА_2, номер реєстрації ФИ-8628194, встановлено, що вказане звернення було надіслано на виконання до ОСОБА_3 майном ОСОБА_1 МВК /зворот а.с. 64, а.с. 77/.

ОСОБА_3 майном комунальної власності міста ОСОБА_1 міської ради від 30.10.2018 №Ф01-05/01.1-12/714, Ф01-05/01.1-12/721 за підписом начальника ОСОБА_3 майном комунальної власності міста ОСОБА_5 /а.с. 23/ ОСОБА_2 надано відповідь на його звернення стосовно надання одноразової грошової компенсації на отримання однокімнатної квартири, у якій, серед іншого, повідомлено, що зважаючи, що попереду у пільговому списку на отримання житла перебувають сім'ї, які раніше взяті на квартирний облік і користуються рівними між собою правами, розглядати питання поліпшення житлових умова позивача передчасно, так як це спричинить порушення діючого законодавства України та конституційний прав інших громадян. Стосовно виділення коштів з бюджету для самостійного придбання квартири зазначено, що відповідно до статті 48-1 Житлового кодексу Української РСР порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей" (зі змінами), від 28.03.2018 №214 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей" та від 18.04.2018 №280 "Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України" визначений порядок, умови та механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій та осіб з інвалідністю наслідок війни І-ІІ груп, які перебувають на квартирному обліку. Інших правових підстав для виділення бюджетних коштів на придбання житла окремим громадянам не передбачено.

Посилаючись на неналежний розгляд ОСОБА_1 ОДА його звернення від 15.10.2018 за №8628194, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" (далі - Закон).

Частиною 1 статті 1 цього Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення ОСОБА_2 від 15.10.2018, номер реєстрації ФИ-8628194, відповідає вимогам статті 5 Закону.

Механізм взаємодії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи "Урядовий контактний центр" із забезпечення оперативного розгляду звернень громадян, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців, органів місцевого самоврядування (далі - заявники), що надходять на урядову "гарячу лінію" за допомогою засобів телефонного зв'язку та через веб-сайт Урядового контактного центру, а також на Єдиний веб-портал органів виконавчої влади (далі - Урядовий портал) та Урядову телефонну довідку з питань отримання інформації про адміністративні послуги та порядок їх надання визначає Порядок взаємодії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи "Урядовий контактний центр" із забезпечення оперативного реагування на звернення, які надходять на урядову "гарячу лінію", Єдиний веб-портал органів виконавчої влади та Урядову телефонну довідку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 № 898 /надані - Порядок №898/.

Відповідно до пункту 4 Порядку №898 на звернення заводиться електронна реєстраційна картка звернення заявника, в якій зазначаються прізвище, ім'я, по батькові заявника (найменування підприємства, установи, організації, органу місцевого самоврядування, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця), номер контактного телефону, місце проживання заявника - фізичної особи (місцезнаходження заявника - юридичної особи), електронна адреса, на яку заявнику може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним, викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, прохання чи вимоги. Кожному зверненню надається індивідуальний номер.

Пунктом 6 Порядку №898 передбачено, що інформацію про внесені до бази даних звернення Центр у той же день надсилає в електронному вигляді органу виконавчої влади, до компетенції якого належить розгляд порушених у зверненнях питань. Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідно до компетенції надсилаються звернення, що адресовані Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністру України, Першому віце-прем'єр-міністру України, віце-прем'єр-міністрам України, Державному секретарю Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 7 Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею 15 Закону, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) ОСОБА_6 Союзу, ОСОБА_7 Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто /частини 1, 2/.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки /частина 3/.

Частиною 4 статті 15 Закону визначено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Як встановлено судом, 15.10.2018 на Урядову гарячу лінію 1545 надійшло звернення ОСОБА_2, адресоване голові ОСОБА_1 ОДА ОСОБА_4, номер реєстрації ФИ-8628194, у якому заявник просив в межах повноважень вирішити питання про надання йому одноразової грошової компенсації на отримання однокімнатної квартири у зв’язку з тим, що він є інвалідом 2-ї групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, адже протягом двох років його не забезпечено відповідною житловою площею безоплатно.

На вказане звернення ОСОБА_2 заведено електронну реєстраційну картку звернення заявника, в якій зазначено прізвище, ім'я, по батькові заявника, номер контактного телефону, місце проживання заявника - фізичної особи, електронна адреса, на яку заявнику може бути надіслана відповідь, зазначено суть порушеного питання як: діяльність посадових і службових осіб, корупція: зауваження: інші пропозиції. Вказаному зверненню надано індивідуальний номер ФИ-8628194 /а.с. 61-62, 74-77/.

Зі змісту електронної реєстраційної картки звернення заявника ОСОБА_2, номер реєстрації ФИ-8628194, встановлено, що вказане звернення було надіслано на виконання до ОСОБА_3 майном ОСОБА_1 МВК /зворот а.с. 64, а.с. 77/.

Таким чином, звернення заявника ОСОБА_2, номер реєстрації ФИ-8628194, не направлялося на виконання до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації та відповідно не одержувалось відповідачем, а тому у ОСОБА_1 обласної державної адміністрації не виникло обов'язку розглянути вказане звернення у порядку та у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", або переслати його за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомити громадянину, який подав звернення.

За правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право.

Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

Конституційний Суд України здійснив офіційне тлумачення частини другої статті 55 Конституції України у рішеннях від 25.11.1997 № 6-зп, від 25.12.1997 № 9-зп, від 14.12.2011 № 19-рп/2011.

У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що у своїх рішеннях він послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У цьому рішенні Конституційний Суд України також вказав, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 дав визначення поняттю “охоронюваний законом інтерес”, який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “права” (інтерес у вузькому розумінні цього слова).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що поняття “охоронюваний законом інтерес” у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “права” має один і той же зміст.

Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Оскільки звернення заявника ОСОБА_2, номер реєстрації ФИ-8628194, не направлялося на виконання до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації та відповідно не одержувалось відповідачем, тому у ОСОБА_1 обласної державної адміністрації не виникло обов'язку розглянути вказане звернення у порядку та у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", або переслати його за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомити громадянину, який подав звернення, а відтак, позовні вимоги ОСОБА_2, що звернуті до відповідача ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про: визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної держаної адміністрації щодо не вжиття належних заходів реагування по фактам викладеним у зверненні ОСОБА_2 від 15.10.2018, реєстраційний номер 8628194; визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_2 від 15.10.2018, реєстраційний номер 8628194, саме ОСОБА_1 обласною держаною адміністрацією з урахуванням наданої практики Європейського суду з прав людини; визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо не перенаправлення звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, до повноважень якої входить питання надання одноразової грошової компенсації ОСОБА_2 на отримання однокімнатної квартири; визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо не перенаправлення звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, до повноважень якої входить питання забезпечення житловою прощею ОСОБА_2 протягом двох років з дня взяття на квартирний облік згідно пункту 18 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та похідна від них позовна вимога про зобов'язання ОСОБА_1 обласної державної адміністрації повторно розглянути звернення ОСОБА_2 від 15.10.2018 реєстраційний номер 8628194 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом, - необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Суд зауважує, у даній справі оскаржується виключно бездіяльність відповідача ОСОБА_1 ОДА. Рішення, дії чи бездіяльність інших суб'єктів владних повноважень у даній справі не оскаржуються, а тому оцінка рішенням, діям чи бездіяльності інших суб'єктів владних повноважень у даній справі судом не надається.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 194, 205, 229, 243-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 00022591, вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться ОСОБА_1 окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич