Постановление суда № 79002913, 17.12.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44584/18

Провадження № 2/761/8512/2018

У Х В А Л А

17 грудня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн.

При цьому, позивач не вказує ані період, за який необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, ані його розмір..

Так, позивач не вказує в позовній заяві повну ціну позову та не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому, Верховний Суд України у своїй постанові від 30.11.2016 року у справі №6-1121цс16 наголосив на тому, що починаючи з 01.09.2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить також стягнути з відповідача на свою користь відшкодування моральної шкоди та середній заробіток за час вимушеного прогулу, що підлягає оплаті судовим збором як за вимогу немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди) та вимогу майнового характеру (середній заробіток за час вимушеного прогулу).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку, а саме: надати позовну її копію та належним чином засвідчені додані до неї документи для суду та сторін у справі, із зазначенням вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України перелічених в ухвалі та сплатити судовий збір в розмірі 704,80 грн. за вимогу немайнового характеру, та сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до ставки судового збору за вимоги майнового характеру (на р/р 31217206026011, МФО 899998 , код ЄДРПОУ 37995466, одержувач УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)).

Враховуючи наведене, на підставі ст. 185 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди и, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: