Постановление суда № 78970141, 29.12.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.12.2018 Справа № 554/10667/18

Провадження № 2/554/3968/2018

УХВАЛА

29 грудня 2018 року Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зняття арешту з майна; третя особа: Шевченківський відділ ДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до мого провадження надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зняття арешту з майна; третя особа: Шевченківський відділ ДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області, в якій позивач просить зняти арешт із належного ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, який накладено постановою державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області про звернення стягнення на майно боржника від 06.02.2015 року.

Зазначену позовну заяву треба залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме: заява, зокрема, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України в позовній заяві позивачем не зазначено вище перелічених даних.

Слід зазначити, що відповідно до Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року, відповідачами в справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення .

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до вищевикладеного та норм ст.51 ЦПК України, суд звертає увагу позивача щодо встановлення належної особи, яка повинна відповідати за позовом.

Так, позивачем не обґрунтовано вимоги щодо зняття арешту з усієї квартири, оскільки згідно позову 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 належить позивачу, а інша 1/2 частина квартири, яка перебуває під арештом, належала ОСОБА_2

Позивач вказує, що зняти арешт, звернувшись до ОСОБА_2 не є можливим, оскільки її брат помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Відтак, позивач має встановити правонаступника останнього та залучити його до участі у справі. Також, виконати вимоги Постанови Пленуму в частині пред'явлення, відповідно до правил судової юрисдикції, позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

Таким чином, позивачем не зазначено усіх зацікавлених осіб, на права та обов'язки яких може вплинути рішення по даній справі, та відповідно їй потрібно визначитися з належними сторонами по справі.

Відповідно до ст.177 ЦПК України позивач при поданні позову повинен додати до позовної заяви усі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, однак позивачем до матеріалів справи не долучено документу на підставі якого накладено арешт на майно.

До того ж, у позовній заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, позивач не зазначила відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зокрема, у своєму рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до правил ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення їй ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зняття арешту з майна; третя особа: Шевченківський відділ ДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області, - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, про що її повідомити.

Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М.Чуванова