Решение № 78965869, 05.12.2018, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/939/17

Справа № 2/600/275/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Липна О.А.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Глинської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Глинської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визначення йому додаткового строку в 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.12.2012 року помер його батько і він не мав можливості звернутися у Козівську державну нотаріальну контору на протязі шести місяців із заявою про прийняття спадщини «по тій причині, що в той час перебував за кордоном в США». Доказом перебування у США вважає свій закордонний паспорт. При цьому вказує, що, на його думку, факт перебування за кордоном є поважною причиною пропуску згаданого шестимісячного строку і, у зв’язку з цим, на підставі ч.3 ст.1272 ЦК України просить визначити йому додатковий строк для подання цієї заяви.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 12.10.2017 року відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу XIII"Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд дійшов до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 підтримала заявлену позовну вимогу з підстав, викладених у позовній заяві та просила задовольнити такі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. При цьому, від відповідача на адресу суду надійшов відзив за підписом секретаря Глинської сільської ради Козівського району Тернопільської області – ОСОБА_1, згідно якого відповідач «не має заперечень щодо позовних вимог гр. ОСОБА_2 і просить їх задовольнити» та просить розглядати справу у відсутності його представника (а.с.23).

Суд, заслухавши думку представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, прийшов до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України та ч.1 ст.81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 10.10.2012 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ИД №144684 (а.с.7).

Згідно з копією свідоцтва про народження позивача серії І-ИД №403151 від 24.04.1976 року, батьком останнього є ОСОБА_3 (а.с.6).

Як вбачається із копій державних актів серії ЯД №222158 та ЯД №221650 від 20.02.2008 року ОСОБА_4 належало дві земельні ділянки площею 0,41 га та 1,35 га (а.с.10-11).

Окрім зазначених документів, позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги подав до суду, як на його думку, докази: копію паспорта громадянина України серії МС №460668 виданого 24.02.1999 року ОСОБА_5, оригінал якого суд оглянув у судовому засіданні (а.с.4); копію ніби-то довідки про присвоєння ідентифікаційного номера позивачу, оригінал якого представником позивача для огляду судом наданий не був, а надана світлокопія не оформлена відповідно до вимог абз.2 ч.8 ст.43 ЦПК України; копію ніби-то паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії ЕН №513902 виданого ОСОБА_5 08.12.2010 року, оригінал якого представником позивача для огляду судом наданий не був, а надана світлокопія не оформлена відповідно до вимог абз.2 ч.8 ст.43 ЦПК України.

Жодних інших доказів на обґрунтування заявленої позовної вимоги та підстав звернення із позовом ні позивачем, ні його представником суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, на підставі системного аналізу цієї норми у взаємозв’язку із роз’ясненнями абз.6 п.24 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд вважає, що вказана норма може бути застосована судом за умови: 1. Якщо у спадкоємця були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини; 2. Такі обставини суд визнав поважними.

При цьому, поважними слід вважати, згідно із зазначеними роз’ясненнями Верховного Суду України, причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій з врахуванням доводів учасників справи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що з 10.10.2012 року до 06.10.2017 року в нього існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, а якщо навіть врахувати, що протягом усього цього періоду позивач перебував за кордоном, то ним не подано і доказів того, що його перебування за межами України у вказаний період було пов’язано із об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв’язку з чим, суд вважає, що позивач чи його представник не виконали свого процесуального обов’язку із доведення тих обставин, на які вони покликалися як на підставу своїх вимог.

Водночас, зважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів звернення позивача до нотаріуса із заявою при прийняття спадщини і відповідно відмови останнього у здійсненні такої нотаріальної дії у зв’язку із пропуском строку для подання цієї заяви, а також враховуючи, що відповідач «не має заперечень щодо позовних вимог гр. ОСОБА_2В.», суд також дійшов до висновку, що пропуск позивачем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у нього порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Про обґрунтованість такої позиції суду свідчить і практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду в аналогічних справах (зокрема постанова ВС/КЦС №592/9058/17-ц від 06.06.2018 року), яка згідно, ч.4 ст.263 ЦПК України, враховується судом при застосуванні тієї чи іншої норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, на підставі встановлених обставин справи та належним чином оцінених судом доказів, суд дійшов до висновку, що у визначенні позивачу ОСОБА_5 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, який помер 10.10.2012 року, слід відмовити у зв’язку із необґрунтованістю і недоведеністю його позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_2 до Глинської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП: дані відсутні; паспорт серія МС №460668.

Відповідач – Глинська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: с. Глинна, Козівський район, Тернопільська область; код ЄРПОУ: 04392698.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 17 грудня 2018 року.

Суддя О.Б.Гриновець