Постановление суда № 78842944, 10.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 грудня 2018 року Справа 160/9152/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не зарахування в стаж позивача на підземних роботах роботу в період часу з 16.11.1992 по 22.11.1992 року, з 29.12.1992 по 04.07.1993 року, з 05.07.1993 по 28.02.1996 року, з 01.03.1996 по 02.09.1996 року, з 03.09.1996 по 05.06.2002 року, з 06.06.2002 по 25.03.2003 року, з 19.05.2003 по 22.01.2010 року, з 25.01.2010 по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 10.02.2014 року;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії з урахуванням підземного стажу роботи в період часу з 16.11.1992 по 22.11.1992 року, з 29.12.1992 по 04.07.1983 року, з 05.07.1993 по 28.02.1996 року, з 01.03.1996 по 02.09.1996 року, з 03.09.1996 по 05.06.2002 року, з 06.06.2002 по 25.03.2003 року, з 19.05.2003 по 22.01.2010року, з 25.01.2010 по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 10.02.2014 року, у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, із зазначенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, з вказаної норми вбачається, що у публічно-правових спорах, особа повинна звернутися до суду із належним способом захисту.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

У адміністративному позові позивач просить суд: «визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не зарахування в стаж позивача на підземних роботах роботу в період часу з 16.11.1992 по 22.11.1992 року, з 29.12.1992 по 04.07.1993 року, з 05.07.1993 по 28.02.1996 року, з 01.03.1996 по 02.09.1996 року, з 03.09.1996 по 05.06.2002 року, з 06.06.2002 по 25.03.2003 року, з 19.05.2003 по 22.01.2010 року, з 25.01.2010 по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 10.02.2014 року».

Суд звертає увагу позивача, що вищенаведене унеможливлює встановлення судом предмета спору, а саме: суд не може дійти висновку чи ототожнює позивач бездіяльність з рішенням №В3821-18 від 10.04.2018 року відповідача про не зарахування до стажу вищевказаного періоду.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та його копії для направлення відповідачу у справі.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно із ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії, – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості, а саме:

- викласти в прохальній частині позовні вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування, з урахуванням ст.ст.5, 160 КАС України.

Роз’яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.