Постановление суда № 7881615, 24.11.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2009 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Милосердного М.М.

при секретарі Конопляної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Свей» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2007 року Приватне підприємство «Свей» звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування повідомлення рішення № 0000592301/0 від 28.03.2007 року.

В обґрунтування позову зазначалося, що відповідачем був неправильно зроблений висновок та незаконно застосовані до підприємства штрафні санкції передбачені п.п.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року позов Приватного підприємства «Свей» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0000592301/0 від 28.03.2007 року.

В апеляційній скарзі державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору оренди земельної ділянки площею 0,900 га, розташованої в с.Сичавка Комінтернівського району Одеської області, 33 км автошляху «Одеса-Миколаїв» від 23.09.2002 року, ПП «Свей» є платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

ПП «Свей» не подавало до ДПІ у Комінтернівському районі одеської області податкову декларацію з орендної плати за земельну ділянку за 2005 рік, дана обставина позивачем не оспорювалась.

На підставі направлення від 25.01.2007 року № 000140/111, виданого ДПІ у Приморському районі м.Одеси та відповідно до плану-графіку, було проведено документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Свей» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року, за результатами якої був складений акт від 05.03.2007 року № 2082/23-20/31769112.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ПП «Свей» п.п.б п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в звязку з неподанням до ДПІ за 2005 рік податкового розрахунку земельного податку та не визначенням суми орендної плати за 2005 рік, що призвело до заниження орендної плати за земельну ділянку у сумі 6750 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі 28.03.2007 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000592301/0, яким ПП «Свей» за порушення п.п.17.1.1, п.п.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобовязання у розмірі 10295 грн., з яких 6750 грн. за основним платежем, 3545 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до ст.ст.2, 5 Закону України «Про плату за землю», плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Пунктом 1.11 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкова декларація, це - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до 4.1.1. вказаного Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених цим Законом. Обовязок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, встановлено підпунктом «а» пункту 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію. Пунктами 17.1.1. та 17.1.2 вказаного Закону встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом першої інстанції встановлено, що позивчаем своечасно сплачувалася орендна плата за земельну ділянку та станом на 31.12.2006 року за підприємством рахується переплата за орендної плати в розмірі 9195 грн. 60 коп. Обставини своєчасного внесення позивачем орендної плати у суді першої інстанції відповідачеим не заперечувалися.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення (а.с.23), встановлено порушення позивачем підпункту «б» пункту 4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме коли встановлено обовязок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, посилання в податковому рішенні-повідомленні на порушення позивачем підпункту «б» пункту 4.2.2 ст.4 вказаного Закону, суперечить матеріалам справи, оскільки, як встановлено судом, позивач не занизив або завищив суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, а взагалі не подав податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідальність за що передбачена пунктами 17.1.1. та 17.1.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а не пунктом 17.1.3, як то зазначено в повідомленні - рішенні.

З цього ж приводу є суперечливими і доводи апеляційної скарги, в якої зазначено про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до пунктів 17.1.1., 17.1.2 ст.17 та підпункту "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону, що не відповідає повідомленню рішенню, в якому зазначено про порушення позивачем п.п.17.1.3 ст.17 та підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 листопада 2009 року.

Головуючий:

Судді: