Постановление суда № 78792721, 21.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛА

21 грудня 2018 року м. Київ № 640/21178/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45) про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3) про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.11.2018:

№ ДН1827/249/АВ/ІП-ФС/716 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" штрафу у розмірі 3723,00 грн;

№ ДН1827/249/АВ/МГ-ФС/717 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" штрафу у розмірі 558450,00 грн.

Ухвалою суду від 19.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/21178/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 29.01.2019.

20.12.2018 представником позивача Білекою Ю.І. подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.11.2018 № ДН1827/249/АВ/ІП-ФС/716 та № ДН1827/249/АВ/МГ-ФС/717 до набрання законної сили рішенням суду. В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що спірні постанови мають ознаки очевидної протиправності, оскільки позивач своєчасно та в повній мірі оплачував працівникам компенсацію за роботу у святкові дні та відсутні обставини незабезпечення позивачем достовірного обліку витрат.

Крім того, примусове стягнення з ТОВ "ДІЄСА" значного розміру штрафних санкцій призведе до позбавлення можливості суб'єкта господарювання користуватись власними коштами та значно ускладнить в часі повернення стягнутих коштів, оскільки вказані постанови є виконавчими документами й виконавчою службою буде накладено арешт на кошти позивача.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вивчивши подану заяву, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частинами першою, другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, у кожному конкретному випадку суд, виходячи з наданих доказів, зобов'язаний встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача - суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована виключно припущеннями позивача, які ймовірно можуть мати місце у майбутньому.

Також, суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень буде фактично вирішенням справи по суті до ухвалення рішення в даній справі, що суперечить меті застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення відповідача, оскільки вказаним обставинам правова оцінка буде надана судом під час судового розгляду адміністративної справи.

Також суд звертає увагу, що порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, визначає, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України). Інші штрафи стягуються у судовому порядку.

З постанов про накладення штрафів, які оскаржуються позивачем, вбачається, що останні винесені не на підставі частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, судом встановлено відсутність належних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45) про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду може бути оскаржена за правилами, встановленими саттями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко