Решение № 78787004, 12.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року Справа № 160/8451/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В. за участі: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправної відмови, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене протоколом № 045650001929 від 02.10.2018 року, про відмову у призначенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і виплачувати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з 18.09.2018 року, зарахувавши при призначенні пенсії до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), загального (страхового) стажу періоди роботи у кооперативі "Орєль" (запис № 13 у трудовій книжці НОМЕР_2) на посаді збірника-заготівельника галантерейних виробів з 01.03.1989 року по 01.08.1989 року, а також у НВО "Перспектива" (запис № 17 у трудовій книжці № НОМЕР_2) на посаді комерційного агента по КТУ з 23.01.1991 року по 14.03.1994 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 18.09.2018 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з відповідною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Проте, відповідач рішенням № 045650001929 від 02.10.2018 року відмовив в призначенні пенсії, з посиланням на недостатність загального стажу. Таке рішення вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має необхідний стаж у вказаний період для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8451/18, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів в адміністративній справі №160/8451/18 задоволено, - викликано у якості свідків: ОСОБА_6 (АДРЕСА_2), ОСОБА_7 (АДРЕСА_1), для допиту їх у судовому засіданні, шляхом надіслання їм повісток про виклик у суд.

30 листопада 2018 року представником відповідача подано до канцелярії суду відзив на адміністративний позов (вх.№57251/18), в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що Пенсійний орган не може врахувати стаж роботи ОСОБА_3 за період з 01.03.1989 р. по 01.08.1989 р. (запис № 13-14 трудової книжки) за відсутності статті закону при звільненні з роботи. А підставою для неврахування періоду роботи позивача з 23.01.1991 р. по 14.03.1994 р. (запис № 17-18 в трудовій книжці) є те, що запис про звільнення з роботи 14.03.1994 р. засвідчено печаткою колишньої Української РСР. У зв'язку з чим відповідач вказує, що позивачу необхідно надати уточнюючи довідки, видані за місцем роботи, або архівними установами. Зазначає, що страховий стаж ОСОБА_3 становить 23 роки 11 місяців 25 днів, пільговий стаж по Списку №2 становить 10 років 0 місяців 12 днів, для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах необхідно мати загального стажу не менше 27 років.

У судовому засіданні 05.12.2018 р. закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.12.2018 р.

Позивач та його представник в судове засідання 12.12.2018 р. з'явились, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача в судове засідання 12.12.2018 р. з'явився, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, 18.09.2018 р. звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене протоколом від 02.10.2018 р. №045650001929, відмовлено ОСОБА_3 у призначенні пенсії з підстав відсутності у позивача загального стажу 27 років.

З означеним рішенням відповідача ОСОБА_3 не погоджується, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, що зумовило його звернутися до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Пунктом б) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі по тексту Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією трудової книжки серії НОМЕР_2, ОСОБА_3 у спірний період:

- з 01.03.1989 р. прийнятий на роботу в кооператив «Орєль» в якості збірника- заготівельника галантерейних виробів (протокол № 4 від 01.03.1989 р.) - запис № 13;

- з 01.08.1989 р. звільнений за власним бажанням (протокол № 5 від 28.07.1989 р.) - запис № 14;

- з 23.01.1991 р. прийнятий комерційним агентом по КТУ (наказ № 3 від 23.01.1991р.) - запис № 17;

- з 14.03.1994 р. звільнений згідно ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням (наказ №11 від 14.03.1994 р.) - запис № 18.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звертався із запитом до архівного управління Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів про надання архівної довідки про підтвердження стажу роботи та заробітної плати в «НПО Перспектива», в кооперативі «Орель». На вказаний запит, позивачу була надана відповідь від 17.07.2018 р. №03-44/С-799т, де зазначено, що документи з кадрових питань (особового складу) зазначених підприємств на державне зберігання до архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради не надходили.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься лист Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 23.07.2018 р. № 03.4-82/1964, з якого вбачається, що Науково-виробниче об'єднання «Перспектива» ліквідовано.

Зазначені обставини свідчать про те, що підприємства на яких працював позивач у спірні періоди, ліквідовані, тому надати уточнюючи довідки у позивача немає можливості.

В своєму відзиві відповідач вказує на те, що період роботи з 01.03.1989 р. по 01.08.1989 р. (запис № 13-14 трудової книжки) неврахований у зв'язку із відсутністю статті закону при звільненні з роботи, а період роботи позивача з 23.01.1991 р. по 14.03.1994 р. (запис № 17-18 в трудовій книжці) не врахований у зв'язку з тим, що запис про звільнення з роботи 14.03.1994 р. засвідчено печаткою колишньої Української РСР.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійним органом не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15 (провадження №К/9901/11030/18), в якій вказано, що недоліки в записах в трудовій книжці не є підставою для неврахування певного періоду роботи до трудового стажу.

Окрім цього, судом досліджено протокол від 02.10.2018 р. № 045650001929 (рішення) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3 Суд звертає увагу на те, що в ньому не зазначені мотиви неврахування спірного періоду роботи позивача до стажу для призначення пенсії, необґрунтовано підстави відмови врахування спірного періоду до трудового стажу позивача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зазначені вище обставини дозволяють суду дійти висновку, що рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3П, оформлене протоколом від 02.10.2018 р. №045650001929, є необґрунтованим, прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 18 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Крім того, допитані у судовому засіданні 12.12.2018 року свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підтвердили, що ОСОБА_3 дійсно працював в кооперативі «Орєль» в якості збірника - заготівельника галантерейних виробів у період з 01.03.1989 р. по 01.08.1989 р., та комерційним агентом по КТУ НПО «Перспектива» у період з 23.01.1991 р. по 14.03.1994 р.

Судом встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_4, у період з 02.04.1990 р. по 30.11.1993 р. працював робочим дільниці з переробки шкірсировини та відходів виробництва на НВО «Перспектива».

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_3, у період з 08.07.1991 р. по 31.07.1995 р. відпрацював на НВО «Перспектива».

Показання вказаних свідків є послідовними, узгоджуються в повній мірі між собою та з поясненнями самого позивача щодо умов та періодів його роботи.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи в сукупності пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, письмові докази, а також враховуючи протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленого протоколом від 02.10.2018 р. № 045650001929, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, врахувавши до загального трудового стажу період роботи в кооперативі "Орєль" (запис № 13-14) з 01.03.1989 року по 01.08.1989 року, а також у НВО "Перспектива" (запис № 17-18) з 23.01.1991 року по 14.03.1994 року та виплатити з 18.09.2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1179200600.1 від 08.11.2018 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене протоколом № 045650001929 від 02.10.2018 року, про відмову у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_3 до загального (страхового) стажу періоди роботи у кооперативі "Орєль" (запис № 13 у трудовій книжці НОМЕР_2) на посаді збірника-заготівельника галантерейних виробів з 01.03.1989 року по 01.08.1989 року, а також у НВО "Перспектива" (запис № 17 у трудовій книжці № НОМЕР_2) на посаді комерційного агента по КТУ з 23.01.1991 року по 14.03.1994 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з 18.09.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок), сплачені згідно квитанції № 0.0.1179200600.1 від 08.11.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 грудня 2018 року.

Суддя С. В. Прудник