Постановление суда № 78654199, 18.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 грудня 2018 р. Справа № 0440/6870/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Чорній М.В.

за участю:

представника позивача та третьої особи - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради - Сірика А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Дніпровської міської ради до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шаулової Марини Олексіївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору - ОСОБА_3, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа, в якій заявлені вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шаулової Марини Олексіївни № 36206213 від 19.07.2017 р. щодо реєстрації права власності на нежитлові будівлі та споруди, кафе, а саме: кафе, літ. А-1, загальною площею 385,6 кв.м., склад літ. Б-1, загальною площею 31,4 кв.м., склад літ. В-2, загальною площею 190, 5 кв.м., ангар (тимчасовий) літ. Г, навіси літ. Д, Е, Ж, З, К, Л, М, навіси літ. Н, О, С, У, літнє кафе (тимчасове) літ. И, тамбур, літ. И, душ літ. П, вбиральня літ. Р, альтанка літ. Т, споруда 1, 2, замощення - І, II, III за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), номер запису про право власності 21519101, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1307671012101.

На обговорення учасників процесу було поставлено питання щодо закриття провадження у даній справі, оскільки наявний спір про право.

Представник позивача та третьої особи - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження по справі посилаючись на те, що вимоги даного позову ґрунтуються на протиправності дій нотаріуса, як суб'єкта владних повноважень, наділеного Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, у зв'язку з невиконанням ним обов'язку щодо встановлення відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства. На думку позивача щодо обґрунтування заявлених позовних вимог є очевидна невідповідність характеристик (даних) об'єкту нерухомого майна, зазначених у правовстановлюючому документі - договорі купівлі-продажу від 18.03.1999 р. та державній реєстрації речових прав на нерухоме майно в реєстрі, проведеної відповідачем. Тобто у цій справі відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Відповідач в черговий раз в судове засідання не з'явилася, про день та час його проведення повідомлялася належним чином. В свої заявах відповідач просила суд розглядати справу за її відсутності.

Представники третьої особи - ОСОБА_3 також в судове засідання не з'явилася, про день та час його проведення повідомлялися належним чином. Раніше третя особа - ОСОБА_3 надала до суду пояснення щодо позову, в яких зазначили, що державна реєстрація права власності здійснена відповідачем із дотриманням норм чинного на момент державної реєстрації прав законодавства, а отже, підстави для скасування цієї реєстрації відсутні. Проте за час, який нерухоме майно, державна реєстрація прав на яке оспорюється, належить третій особі, Управління державного архітектурно-будівельного контролю жодного разу не притягало власника до адміністративної відповідальності та не виносило відповідні приписи, що свідчить про відсутність порушень з боку власника майна щодо порядку перепланування і реконструкції останнього.

Також, незрозумілі підстави звернення Дніпровської міської ради, до суду, зокрема, не вбачається реального порушення прав та законних інтересів позивача внаслідок державної реєстрації права власності на нерухоме майно за третьою особою. Так, наведений аргумент позивача, що земельна ділянка, на якій розташоване майно, є власністю територіальної громади міста, не може вважатись достатньою підставою, оскільки позивачем не заперечується право власності третьої особи на майно, що вже знаходилось там на момент оспорюваної реєстрації, та право власності на яке зареєстроване за третьою особою у встановленому законом порядку. Крім того, в провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська знаходиться справа № 202/6762/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання права власності на частину нерухомого майна, предметом якої є поділ нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, яке є спільною сумісною власністю подружжя. У разі ухвалення рішення про задоволення вказаного позову буде визнано право власності на частину нерухомого манна за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, який не є учасником справи № 0440/6870/18, але рішення у якій може суттєво вплинути на його права і обов'язки.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Так, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача із реєстраційними діями державного нотаріуса щодо правомірності реєстрації права власності на нежитлові будівлі та споруди, кафе, а саме: кафе, літ. А-1, загальною площею 385,6 кв.м., склад літ. Б-1, загальною площею 31,4 кв.м., склад літ. В-2, загальною площею 190, 5 кв.м., ангар (тимчасовий) літ. Г, навіси літ. Д, Е, Ж, З, К, Л, М, навіси літ. Н, О, С, У, літнє кафе (тимчасове) літ. И, тамбур, літ. И, душ літ. П, вбиральня літ. Р, альтанка літ. Т, споруда 1, 2, замощення - І, II, III за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, номер запису про право власності 21519101, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1307671012101, а тому державна реєстрація речових прав на нерухоме майно порушує права та інтереси територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради, як власника землі, оскільки дана земельна ділянка третій особі - ОСОБА_3 не надавалась під будівництво, право власності чи користування на неї також не надавалась.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є похідними від приватноправових відносин, а саме: правомірності набуття третьою особою - ОСОБА_3 права власності на спірне майно.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду у своїх рішеннях, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 826/12559/16 (провадження № 11-511апп18) та від 17.10.2018 року у справі № 820/5999/16 (провадження № 11-802апп18).

Враховуючи, що в даному випадку оспорюється законність набуття особою права власності і його подальша реєстрація, що є спором про право, то вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинна вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Крім того, в провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська знаходиться цивільна справа № 202/6762/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання права власності на частину нерухомого майна, предметом якої є поділ нерухомого майна саме за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.238, 239, 243, 248, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі №0440/6870/18 за позовом Дніпровської міської ради до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шаулової Марини Олексіївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору - ОСОБА_3, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом до відповідного місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним цивільно-процесуальним законодавством.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя Кучма К.С.