Решение № 78617841, 18.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2018 року № 826/5937/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністраціїтретя особа проДепартамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо встановлення позивачу статусу та видачі посвідчення інваліда війни.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, залучався до складу формувань Цивільної оборони, має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та має ІІ групу інвалідності в наслідок захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до пункту 9 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання статусу інваліда війни з видачею посвідчення встановленого зразка та нагрудного знака.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав відзив на адміністративний позов в якому зазначив про те, що оскільки в документах поданих позивачем відсутня інформація про розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) за лінією Цивільної оборони щодо залучення підприємств, установ до вказаного формування по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та розпорядчий документ підприємства про залучення його особисто до складу такого формування, відсутні підстави для встановлення позивачу статусу інваліда війни.

Третя особа надала суду письмові пояснення в яких зазначила про те, формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. а отже громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків) залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Позивач з 02.10.1981 до 21.12.1993 працював на посаді пліночника - ізолювальника в тресті "Укренергозахист" на Чорнобильській ділянці та приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 15.08.1986 по 21.12.1993 вахтовим методом. Зазначені факти підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями трудової книжки та довідок від 21.06.1993 № 827/2, від 07.10.1993 № 25/12, від 07.10.1993 № 26/12, від 07.10.1993 № 27/12, від 05.04.2004 № 18, від 13.04.2004 № 17/7, маршрутного листа.

Внаслідок виконуваних робіт позивач отримав захворювання, а в подальшому інвалідність, яка пов'язана з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку хвороб та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 169.09.1993 № 2125 позивачу установлений діагноз "Вегето - сосудистая дистония, перманентно - пароксизмальное течение, с частини (4-5 в неделю) кризами. Дисциркуляторная энцефалопатия ІІ ст. Выраженный стойкий церабрастенический синдром." пов'язаний з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з довідкою МСЕК від 06.10.1993 серія МСЕ- №160637 позивачу з 04.10.1193 довічно встановлено другу групу інвалідності.

20.01.2006 ОСОБА_1 видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 з вкладкою № НОМЕР_3, яким підтверджується, що він є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 подано до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації заяву 28.03.2018 № 263 щодо встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

Листом 02.04.2018 № 5379/35-01/22 Управляння праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації повідомило наступне: "Відповідно до пункту 9 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пунктами 7 та 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення інваліда війни видасться органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії, про групу та причину інвалідності.

Оскільки в наданих Вами копіях документів відсутня інформація про розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) за лінією Цивільної оборони щодо залучення підприємств, установ до формування Цивільної оборони по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та розпорядчий документ підприємства про залучення особисто Вас, шановний ОСОБА_1, до складу такого формування.

Зважаючи на викладене, видати Вам посвідчення інваліда війни за наданими документами немає законних підстав".

Позивач вважаючи, що за результатами розгляду його заяви йому не було видано посвідчення "Ветеран війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - інвалід" за відсутності на те правових підстав звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частиною другою статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», необхідною є одночасна наявність обставин: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Відповідно до положень частини першої статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 №1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 №90, передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

До позовної заяви позивачем додано копії посвідчення від 21.01.2006 Серії НОМЕР_2 відповідно до якого позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідку МСЕК від 06.01.1993 Серії № МСЕ № 160637 із зазначенням причини інвалідності - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, експертного висновку від 16.09.1993 № 2125, трудової книжки від 02.09.1965, довідок від 21.06.1993 № 827/2, від 07.10.1993 № 25/12, від 07.10.1993 № 26/12, від 07.10.1993 № 27/12, від 05.04.2004 № 18, від 13.04.2004 № 17/7, від 06.11.1991 № 37401, маршрутного листа з огляду на що, суд вважає доведеним факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з участю у ліквідації цих наслідків.

Дані обставини свідчать про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Водночас, для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених пунктом 9 частиною другою статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») окрім факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» містить також умову, щодо участі такої особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту Закону (від 06.02.2003 рестр. №3078) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони), який був прийнятий 15.06.2004 за №1770-IV та набув чинності 08.07.2004 та яким, власне, і було доповнено частину другу статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пунктом 9, «з перших днів аварії на Чорнобильській АЕС 1300 осіб, залучених до мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони Чернігівської, Житомирської та Київської областей, виконували роботи у 30-тикілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення. На той час загони Цивільної оборони знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, діяли за його статутом та підпорядковувалися військовому командуванню».

Отже, окрім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Документи надані позивачем суду підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності у зв'язку з тим, що він брав участь у таких заходах, проте належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивач не надав.

Дана обставина є істотною, позаяк в протилежному випадку статус інваліда війни (на підставі пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») поширюватиметься на всіх, хто належить до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (підпункту 1 частина перша стаття 9 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Аналогічну позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 10.05.2018 по справі №279/12162/15-а (провадження К/9901/14487/18), від 07.06.2018 по справі №377/797/17 (провадження №К/9901/5706/17).

«У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з участю у ліквідації цих наслідків. Ці обставини, як правильно зазначив відповідач, свідчать про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом №796-ХІІ. Водночас для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ) окрім як факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (стосовно позивача цей факт встановлено) Закон № 3552-ХІІ містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.»

Суд не приймає до уваги посилання позивача на лист Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації "Про залучення до формувань Цивільної оборони" від 27.03.2017 №01.1-14/515, оскільки він має інформаційний характер та в ньому фактично міститься лише інформація про організацію залучення громадян до виконання робіт виключно у складі формувань Цивільної оборони, що не відповідає змісту досліджених судом доказів та положенням законодавства.

За відсутності доказів, які б свідчили про залучення позивача саме до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС достатніх підстав для набуття статусу інваліда війни відповідно до положень встановлених пунктом 9 частиною другою статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд не вбачає.

За відсутності доказів, які б свідчили про залучення позивача саме до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС достатніх підстав для набуття статусу інваліда війни відповідно до положень встановлених пунктом 9 частиною другою статті 7 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд не вбачає.

Суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, діяв на підставі, в межах та спосіб передбачені Конституцією України та законами України, з огляду на що, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (03134, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 14Б, код ЄДРПОУ 37498541), третя особа Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (04074, м. Київ. вул. Вишгородська, буд. № 21, код ЄДРПОУ 14372952) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов