Постановление суда № 78615459, 18.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

Верховний Суд

судді Житомирського окружного адміністративного суду

Попової Оксани Гнатівни

ПОДАННЯ

в порядку ст. 290 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до ч.1 ст.290 КАС України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

В моєму провадженні перебуває адміністративна справа №240/5401/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Зокрема, позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії у основному розмірі 83% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позову зазначає, що з 07.03.2004 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб". Розмір призначеної пенсії становив 83 % сум грошового забезпечення.

01.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

На час перерахунку пенсії з 01.01.2018 редакція вказаної статті передбачає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провело позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2018, в результаті якого розмір призначеної пенсії було зменшено з 83 процентів до 70 процентів сум грошового забезпечення.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, тому що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, які діяла на момент призначення пенсії.

06.12.2018 відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що органом Пенсійного фонду правомірно проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 із врахуванням діючої на цей час редакції ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо максимального розміру пенсії 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Наразі, крім даної справи, в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувають справи №№240/5496/18, 240/5333/18, 240/5435/18, 240/5421/18, 240/5383/18, 240/5311/18, 240/5136/18, 240/5355/18, 240/5378/18, 240/5291/18, 240/5504/18, 240/5343/18, 240/5438/18, 240/5433/18, 240/5405/18, 240/5146/18, 240/5219/18, 240/5370/18, 240/5468/18, 240/5597/18, 240/5230/18, 240/5248/18, 240/5865/18, 240/5845/18, 240/5019/18, 240/5146/18, 240/5849/18 відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень, спір у яких, виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких, позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Слід зазначити, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні інших судів перебувають справи за аналогічними позовами. Для прикладу справи: Львівського окружного адміністративного суду №№1340/5707/18, 1340/5678/18, Івано-Франківського окружного адміністративного суду №0940/2292/18, Чернігівського окружного адміністративного суду №620/3981/18, Сумського окружного адміністративного суду №480/4507/18, Полтавського окружного адміністративного суду №440/4289/18 тощо.

Дані справи містять всі ознаки типової справи, що передбачені п.21 ч.1 ст.4 КАС України, а значна їх кількість у суді, визначає доцільність ухвалення Верховним Судом зразкового рішення для формування єдиної судової практики вирішення даної категорії справ.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.290 КАС України, прошу розглянути справу №240/5401/18 Верховним Судом як судом першої інстанції з ухваленням зразкового рішення.

Суддя О.Г. Попова

18.12.18