Решение № 78465021, 07.11.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2111/18

Провадження № 2/210/1285/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" листопада 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Хлистуненко О.В.

секретаря судового засідання Тузничої А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди.

В обґрунтування позову зазначив те, що між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» і ОСОБА_4 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23 грудня 2015 року, за яким страховик зобов’язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля НОМЕР_1. 20 жовтня 2016 року в м. Кривому Розі сталася ДТП, за участю забезпеченого автомобіля НОМЕР_1, під управлінням відповідача ОСОБА_2, автомобіля ВАЗ 2101, державний д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля Москвич 2141, д/н 94813ДП. В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_3. Постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року, провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністравтиної відповідальності. Згідно постанови Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.01.2017 року, залишеної без змін Апеляційним судом Дніпропетровської області, ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Вище зазначеними постановами встановлено, що причиною ДТП, яка сталась 20.10.2016 року є порушення ОСОБА_2 п. 2.9. а) ПДР України. Відповідно до звіту про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу вартість матеріального збитку заподіяного власнику пошкодженого автомобіля становить 11374,20 грн. ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь потерпілої особи – ОСОБА_5 страхове відшкодування в сумі 8280,00 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на підставі заяви про настання страхового випадку та страхового акту. Оскільки ОСОБА_2 на час ДТП керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникли право до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПрАТ СК «ПЗУ Україна» суму завданої майнової шкоди в розмірі 8280,00 грн. та судові витрати.

Представник позивача до суду не з’явився, до початку слухання справи подав заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника позивача. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, про що свідчать матеріали справи. Причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав. Правом на відзив не скористався.

Суд, вважає за необхідне ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з'ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_4 укладено договір (поліс) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.12.2015 року, за яким страховик зобов’язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 (а.с. 7).

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суб’єктами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

Згідно ст. 5 вказаного вище закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

З постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2017 року слідує, що 20.10.2016 року в м. Кривому Розі сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_2, автомобіля НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля Москвич 2141, д/н 94813 під керуванням водія ОСОБА_6 (а.с. 9).

Наведеною вище постановою суду провадження по справі про притягнення до адміністравтиної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова суду оскаржена не була та набрала законної сили 14.02.2017 року (а.с. 9-10).

Разом з цим, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до звіту про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу №РZU/3742/16-173510 від 11.11.2016 року вартість матеріального збитку без НДС, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_3 склала 11374,20 грн. (а.с. 22-34).

На підставі заяви про настання страхового випадку від 20.10.2016 року та страхового акту №UA2016102800001/L01/04 від 01.03.2017 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь потерпілої особи – ОСОБА_5 страхове відшкодування в сумі 8280,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 1852 від 01.03.2017 року (а.с. 6, 16, 51).

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до абз. «а» п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, відповідно до абз. «б» п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо транспортної пригоди за його участі самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно роз’яснень, які містяться в абз. 4 п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» відповідно до частини четвертої ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв’язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 КУпАП), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача.

З матеріалів справи встановлено, що окрім постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, наявна постанова Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.01.2017 року, якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З вказаної постанови вбачається, що допитані в судовому засіданні та попереджені про кримінальну відповідальність свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_5 показали, що 20.10.2016 року сталося ДТП за їх участі та участю ОСОБА_2, а також вони безпосередньо бачили, як ОСОБА_2 виходив зі свого автомобіля з водійського місця та крім нього в автомобілі нікого не було та ніхто не виходив (а.с. 9-10).

Постанова Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.01.2017 року залишена без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області та набрала законної сили 17.03.2017 року (а.с. 14-15).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства, зокрема й те, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до винної особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, суд приходить висновку, що позовні вимоги доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1720,00 грн. сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_5, зареєстрований та мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, пл. Домнобудівників, 6/59, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна», адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, п/р 26500032706901 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ: 20782312, майнову шкоду в розмірі 8280,00 гривень (вісім тисяч двісті вісімдесят гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_5, зареєстрований та мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, пл. Домнобудівників, 6/59, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна», адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, п/р 26500032706901 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ: 20782312, судовий збір в розмірі 1720,00 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень нуль копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. В. Хлистуненко