Окрема думка судді № 78437883, 10.12.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №590/45/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бондарчук Я. П.Номер провадження 11-кп/788/747/18 Суддя-доповідач - Матус В. В. Категорія -

Окрема думка судді

Апеляційного суду Сумської області у провадженні 11-кп/788/747/18

10 грудня 2018 року колегією суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області розглянуто матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою особи, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, ОСОБА_3, на ухвалу Ямпільського районного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року, якою у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Тракторозаводського районного суду м. Волгоград Російської Федерації від 29.06.2016 року, відносно

За результатами перегляду ухвалу Ямпільського районного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Тракторозаводського районного суду м. Волгоград Російської Федерації від 29.06.2016 року відносно ОСОБА_3, залишено без змін, а апеляційну скаргу особи, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, ОСОБА_3 - без задоволення.

Будучи незгодним з цим рішення, висловлюю окрему думку з таких підстав.

Вироком Тракторозаводського районного суду м. Волгоград Російської Федерації від 29.06.2016 року, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п. "г" ч. 4 ст. 228.1 КК РФ, як замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж (враховуючи мережу "Інтернет"), групою осіб за попередньою змовою у великому розмірі, та за п. "г" ч. 4 ст. 228.1 КК РФ як незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж (враховуючи мережу "Інтернет"), групою осіб за попередньою змовою у великому розмірі, з застосуванням ч. 3 ст. 69 КК РФ, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Речовинами, у вчиненні замаху на збут та збут, яких визнаний винним ОСОБА_3 є наркотичні засоби, а саме речовина, що містить в своєму складі похідне метилового ефіру 3-метил-2-(1-пентил-1Н-індазол-3-карбоксамідо) бутанової кислоти та речовина, що в своєму складі містить похідне N-метилефедрона.

Мотивуючи ухвалене судове рішення, суд послався на Постанову Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", відповідно до якого, вказані у вироку Тракторозаводського районного суду м. Волгоград РФ речовини відсутні у Переліку.

При цьому, суд робив запит до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) щодо хімічних речовин, зазначених у вироку іноземної держави відносно ОСОБА_3, та на підставі отриманої інформації прийшов до висновку, що у період часу, коли засуджений вчинив замах на збут та збув на території Російської Федерації наркотичні засоби, вказані речовини не були віднесені до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, обіг яких на території України обмежений чи заборонений.

Мотивуючи своє рішення, суд послався на зміст п «е» ч.1 ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року (набрало чинності для України 01.01.1996 року), якою передбачено, засуджену особу може бути передано за цією Конвенцією тільки за таких умов у тому числі, що дія або бездіяльність, на підстав якої було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б кримінальним злочином у разі вчинення на її території.

Вважаю, що суд першої інстанції порушив вимоги ч. 3 ст. 603 КПК України, згідно з якою, суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Норми кримінального процесуального закону України не передбачають можливості відмови судом у приведенні вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України на підставі клопотання Мін'юсту, поданого у порядку статті 609 КПК України. Суд першої інстанції дані вимоги закону належним чином не виконав, та ухвалив поспішне рішення, а наданий лист Держлікслужби не містить чіткої відповіді чи відносяться вказані речовини до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, обіг яких на території України обмежений чи заборонений. Похідне N-метилефедрону, похідне метилового ефіру 3-метил-2-(1-пентил - 1Н-індазол-3-карбоксамідо) бутанової кислоти - це є загальні назви сполук і можуть включати декілька речовин, що є похідними N-метилефедрону та метилового ефіру 3-метил-2-(1-пентил-1Н-індазол-3-карбоксамідо) бутанової кислоти.

Отже, вважаю, що суд першої інстанції дійшов до висновку, який не відповідає викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам провадження та істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Вказане є є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції та призначення нового судового засідання в суді першої інстанції.

Суддя Апеляційного суду Матус В.В.