Решение № 78418543, 10.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2018 року № 826/15674/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ДоДержавної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру провизнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - Позивач або ОСОБА_1.) з позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі також - Відповідач або Держгеокадастр), в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ № 95 виданий Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру 21 червня 2018 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника виданого ОСОБА_1 від 05.10.2015 року №012896.

2. Виключити з Державного реєстру сертифікованих інженерів землевпорядників відомості про анулювання кваліфікаційного сертифікату кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника виданого ОСОБА_1 від 05.10.2015 року №012896.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем прийнятий протиправний наказ, який підлягає скасуванню в частині, що стосується Позивача, оскільки підстави, зазначені у повідомленні Кваліфікаційної комісії ГУ Держгеокадастру у Київській області, за яких він був прийнятий не відповідають дійсності. Натомість Позивач зазначив, що відповідний Проект землеустрою розроблений ним згідно з вимогами чинного законодавства на підставі висновків та інформації наданої органами визначеними в частині другій статті 1861 Земельного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки вважає, що при розробленні Позивачем відповідного проекту було порушено вимоги частини четвертої статті 83 Земельного Кодексу України, де зазначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо), що і стало підставою для прийняття спірного наказу, отже позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши у порядку письмового провадження подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач мав кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 012896, виданий Головою Кваліфікаційної комісії Львівського національного аграрного університету 05.10.2015, яким підтверджувалась відповідність кваліфікаційним характеристикам його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість фунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.

На підставі, зокрема: заяви гр. ОСОБА_2 від 07.09.2017 щодо виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована у м. Ірпінь по вул. Авіаконструктора Антонова, 17-г; рішення 36 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради Київської області від 27.07.2017 № 2438-36-VІІ «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян в м. Ірпінь, згідно додатку № 1, № 2», яким гр. ОСОБА_2 надано відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована у м. Ірпінь по вул. Авіаконструктора Антонова, 17-г, площею 0,0500 га; затвердженого гр. ОСОБА_2 завдання на розроблення проекту землеустрою від 07.09.2017, Позивачем як інженером-землевпорядником, що має кваліфікаційний сертифікат від 05.10.2015 № 012896 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах м. Ірпінь Київської області (далі також - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки).

При цьому, відповідно до рішення третьої сесії двадцять четвертого скликання Ірпінської міської ради Київської області від 27.06.2002 № 49-3-ХХІV «Про віднесення земель Ірпінського регіону, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадянської забудови» землі вкриті деревною рослинністю (крім наданих у власність чи користування) в межах Ірпінського регіону віднесені до земель житлової та громадянської забудови і рахуються землями запасу, які обслуговуються Бучанською лісогосподарською установою.

Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, складеним експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Рівненській області ОСОБА_3 від 06.03.2018 № 2522/82, відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах АДРЕСА_2, Київської області, був погоджений експертом.

Окрім того, зазначений проект землеустрою погоджений відділом містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, що підтверджується висновком про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 31.01.2018 № 80.

Згідно з довідкою виконкому Ірпінської міської ради Київської області від 02.05.2018 № 68/01-06, земельна ділянка площею 0,0500 га , яка розташована за адресою: в АДРЕСА_2, відводиться гр. ОСОБА_2 у власність за рахунок земель запасу, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Земельна ділянка до земель загального користування не відноситься у власності або користуванні третіх осіб не перебуває.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Кваліфікаційна комісія, розглянувши, зокрема, лист Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 10.05.2018 № 21-10-0.332-7270/2-18 щодо порушення, окрім іншого, сертифікованим інженером-землевпорядником, який працює у складі ПП «ГЕОПОЛІССЯ» ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 05.10.2015 № 012896), вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, звернулась до Держгеокадастру з поданням від 11.06.2018 № 18/314 про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 05.10.2015 № 012896 згідно з протоколом.

Зі змісту витягу з протоколу засідання Кваліфікаційної комісії № 5 від 31.05.2018 вбачається, що сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 (кваліфікаційній сертифікат № 012896 від 05.10.2015), який відповідальний за якість робіт у ПП «ГЕОПОЛІССЯ», порушено вимоги законодавства при складанні документації із землеустрою «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах м. Ірпеня Київської області» та отримано негативний Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення від 13.02.2018 № 1205/82-18, складений експертом державної експертизи ОСОБА_4

Згідно Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, виданої Міськрайонним управлінням у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.10.2018 № 2511/184-17, склад угідь в межах земельної ділянки - зелені насадження загального користування (графа 56).

При розробці зазначеної документації із землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 було порушено вимоги пункту «а» частини четвертої статті 83 Земельного кодексу України яким визначено, що землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) є землями комунальної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

Крім того інформація про номер та дату видачі кваліфікаційного сертифікату та відбитку печатки сертифікованого інженера-землевпорядника відмінна від даних Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Виходячи з наведеного, Кваліфікаційною комісіє було ухвалено звернутися з поданням щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 05.10.2015 № 012896.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії від 11.06.2018 № 18/314, Держгеокадастр прийнято спірний наказ від 21.06.2018 № 95 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів», яким, окрім іншого, анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 05.10.2015 № 012896.

Вважаючи зазначений наказ Відповідача в частині, що стосується Позивача протиправним, останній звернувся з даним адміністративним позовом до суду про його скасування.

За приписами частини десятої статті 611 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено до суду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 13, частин першої-другої статті 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до пункту г) частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

При цьому, пунктом а) частини четвертої статті 83 Земельного кодексу України, порушення якої інкриміновано Позивачу та покладено в основу прийняття Відповідачем спірного наказу від 21.06.2018 № 95, передбачено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, окрім іншого, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Разом з тим, частиною першою статті 122 Земельного кодексу України закріплено, що передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.

За приписами частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, окрім іншого, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, виходячи з наведених норм, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо передачі/відмови у передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності належить виключно до компетенції сільських, селищних, міських рад.

Проаналізувавши та надавши правову оцінку поданим учасниками справи доказам, суд встановив, що Позивачем як інженером-землевпорядником, що мав кваліфікаційний сертифікат від 05.10.2015 № 012896 на момент розроблення за замовленням гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки, здійснюючи таке розроблення не вирішувалось жодного питання щодо передачі земельної ділянки у власність, отже Позивач апріорі не міг порушити вимоги пункту «а» частини четвертої статті 83 Земельного кодексу України, що свідчить про помилковість висновків Кваліфікаційної комісії, які стали підставою для прийняття Відповідачем спірного наказу (в частині Позивача), про зворотне.

Помилковість висновків Кваліфікаційної комісії, які стали підставою для прийняття Відповідачем спірного наказу (в частині Позивача), також підтверджується й тим, що розроблений Позивачем проект землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки погоджений відділом містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, а неприналежність відповідної земельної ділянки до земель загального користування підтверджується довідкою виконкому Ірпінської міської ради Київської області (реквізити зазначених документів наведені в описовій частині рішення).

Більше того, на момент прийняття Відповідачем спірного наказу від 21.06.2018 № 95 (в частині Позивача), як і складання Кваліфікаційною комісією подання від 11.06.2018 № 18/314, розроблений Позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був погоджений експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Рівненській області ОСОБА_3 (висновок від 06.03.2018 № 2522/82), тож негативний висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення від 13.02.2018 № 1205/82-18, складений експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 фактично спростований.

Виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття Відповідачем спірного наказу в частині Позивача, у тому числі враховуючи також наступне.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі також - Закон № 858-IV).

Згідно зі статтею 26 Закону № 858-IV розробниками документації із землеустрою є, зокрема, юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов'язані, окрім іншого, дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою (частина друга статі 8 Закону № 858-IV).

Відповідно до частини першої статі 60 Закону № 858-IV, державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Згідно пункту 1, 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, вносить до відповідної кваліфікаційної (екзаменаційної) комісії подання про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника, інженера-геодезиста кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), а оцінювачів - кваліфікаційного свідоцтва оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

За приписами статті 611 Закону № 858-IV державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Відповідно до статті 68 Закону № 858-IV особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав, окрім іншого, грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Відповідно до пункту 20 Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.07.2017 № 392, Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром: за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 Закону України «Про землеустрій»; на підставі свідоцтва про смерть. Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Разом з тим, Відповідачем не подано суду доказів реалізації наданих йому повноважень державного нагляду у встановлений Законом № 858-IV спосіб, зокрема, шляхом проведення планової чи позапланової перевірки Позивача та складання відносно нього акту перевірки, саме за результатом розгляду якого Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин про, зокрема, анулювання дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, всупереч наведених норм Кваліфікаційна комісія сформувала та скерувала Відповідачу подання відносно Позивача на підставі листа Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 10.05.2018 № 21-10-0.332-7270/2-18.

Окрім того, за приписами частини першої статті 62 Закону № 858-IV, документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам.

Статтею 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалося раніше, як на момент прийняття Відповідачем спірного наказу в частині Позивача, так і складання Кваліфікаційною комісією подання, розроблений Позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був погоджений експертом державної експертизи, тож підтверджений у встановленому законом порядку на відповідність вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поряд з вищенаведеним, наявність негативного висновку експерта державної експертизи, складеного раніше ніж позитивний висновок іншого експерта державної експертизи, саме по собі не може свідчити про порушення Позивачем чинного законодавства у сфері землеустрою та/або нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у цій сфері.

Більше того, як вже зазначалося вище, Відповідачем не доведено, а судом не встановлено факту допущення Позивачем порушення вимог пункту «а» частини четвертої статті 83 Земельного кодексу України, що було покладено в основу прийняття спірного наказу.

Таким чином, виходячи з наведеного в сукупності, Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для анулювання Позивачу кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника, отже спірний наказ Відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 661 Закону № 858-IV, Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників, які отримали кваліфікаційний сертифікат веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (отже, Держгеокадастр).

У Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників зазначається така інформація про інженера-землевпорядника, зокрема, інформація щодо анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката.

Відомості про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників у строк не пізніше ніж через три робочі дні після прийняття відповідного рішення про анулювання (позбавлення) чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою, пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши та оцінивши надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належним чином не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ № 95 виданий Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру 21 червня 2018 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника виданого ОСОБА_1 від 05.10.2015 року №012896.

3. Зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру виключити з Державного реєстру сертифікованих інженерів землевпорядників відомості про анулювання кваліфікаційного сертифікату кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника виданого ОСОБА_1 від 05.10.2015 року №012896.

4. Стягнути судові витрати в сумі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок) на користь ОСОБА_1 шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної служби України з питань геодезії, картографії.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 08205, АДРЕСА_1).

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39411771, адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович