Решение № 78418447, 10.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2018 року № 826/5838/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» (надалі по тексту також - позивач, ТОВ «ГЕОС-УКБ») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі по тексту також - відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2018 № 22/18/10/26-10/2903/02/2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, прийнятої з порушенням вимог законодавства, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Барановський Ю.В. підтримав заявлений позов і просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача Гашинський Д.М. у судовому засіданні проти позову заперечував. Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому відповідач наголошує на тому, що при проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час проведення будівельних робіт та при винесені оскаржуваної постанови орган державного архітектурно-будівельного контролю діяв виключно в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, а тому у задоволенні адміністративного позову просить суд відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на вищевказану норму, представники сторін заявили письмове клопотання про здійснення розгляду справи в письмовому провадженні.

Так, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю від 23.05.2011 № 553, на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 01.03.2018 № 37, вимоги Прокуратури міста Києва від 26.02.2018 № 04/2/4/1-301-17 та направлення для проведення позапланового заходу від 01.03.2018, посадовою особою Департаменту в присутності начальника дільниці ТОВ «ГЕОС-УКБ» - Скорохода В.Б., проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на вулиці Новопольовій, 2 у Солом'янському районі м. Києва та встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Так, перевіркою з виїздом на місце 05.03.2018 встановлено, що на об'єкті будівництва підрядником - ТОВ «ГЕОС УКБ» будівельні роботи виконуються з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- не всі особи, що перебувають на будівельному майданчику, забезпечені захисними касками, чим порушено п. 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»;

- не всі робочі місця і проходи до них, які розташовані на висоті більш ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від мережі перепаду по висоті не огороджені захисними огорожами, чим порушено п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»;

- відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами, чим порушено п. 4.16, 4.17, 4.19 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»;

- проходи на будівельному майданчику та на робочих місцях захаращені будівельним сміттям, чим порушено п. 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення».

Під час перевірки здійснювалась фотофіксація.

За результатом позапланової перевірки відповідачем винесено припис від 20.03.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатом вирішення матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2018 № 22/18/10/26-10/2903/02/2, якою за порушення п. п. 4.16, 4.17, 4.19, 4.30, 6.1.9, 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 79290,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням відповідача, звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Отже, аналізуючи вказане вище, суд дійшов висновку про те, що відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі по тексту - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно із п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 7 вказаного Порядку підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З матеріалів справи убачається, що підставою для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на вулиці Новопольовій, 2 у Солом'янському районі міста Києва стала вимога Прокуратури міста Києва від 26.02.2018 № 04/2/4/1-301-17 стосовно вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання забудовниками вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у тому числі за адресою: вулиця Новопольова, 2 у Солом'янському районі міста Києва.

Пунктами 16-22 Порядку визначено наступне: за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Як уже зазначено вище, відповідачем за результатами проведеної перевірки прийнято припис від 20.03.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.03.2018; постанову від 29.03.2018 № 22/18/10/26-10/2903/02/2.

Відповідачем в протоколі про правопорушення встановлено порушення товариством п. п. 4.30, 6.2., 4.16, 4.17, 4.19, 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення».

Так, норми ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації будівель та споруд (далі - будівельно-монтажні роботи).

Позивач, підтримуючи позовні вимоги вказує, що ним на момент перевірки було усунуто порушення, про які відповідач вказує в приписах та акті перевірки.

Установлені положеннями Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також Порядком № 553 правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав суб'єктів господарювання під час контролю за дотриманням вимог містобудівного законодавства. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Недотримання визначених ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» основних принципів державного нагляду (контролю) та встановлених ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останніх в адміністративних правовідносинах.

Отже, в разі призначення державного архітектурно-будівельного контролю у порядку позапланової перевірки суб'єкт господарювання має право оскаржувати відповідні рішення (в тому числі акти та протоколи перевірки), дії або бездіяльність контролюючого органу.

Належних, допустимих і достатніх доказів на спростування висновків, закріплених в акті від 20.03.2018, чи то виконання приписів від 20.03.2018, а також оскарження припису у визначеному законодавством порядку позивач суду не надав.

Відповідач на підтвердження виявлених та зафіксованих порушень під час здійснення контролюючого заходу додав до заперечень проти позову фотоматеріали, з яких убачається, що до позивача правомірно застосовано міру відповідальності у формі штрафів за вчинені порушення у сфері містобудівної діяльності.

Також, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що контролюючим органом здійснена перевірка об'єкта будівництва, яка проводилась за участю однієї посадової особи Департаменту. Під час перевірки свідок був присутній на об'єкті будівництва та підтвердив здійснення посадовою особою контролюючого органу фотофіксації.

Так, за показаннями свідка, на об'єкті будівництва відбувався демонтаж монтажної опалубки, яка після демонтажу складається та передається для використання на наступні поверхи. За словами ОСОБА_4, серед вказаного матеріалу можливо було сміття. Також свідок зазначив, що сміття з об'єкту будівництва вивозиться машинами по мірі його накопичення.

Стосовно відсутності огородження робочих місць, свідок вказував на те, що на об'єкті будівництва огороджуються лише ті поверхи, на яких здійснюються будівельні роботи.

Крім того, стосовно установленої у ході перевірки відсутності на деяких працівниках захисних касок, свідок повідомив, що каски видаються всім особам, що перебувають на будівельному майданчику під розписку, однак допустив, що деякі працівники на будівництві могли перебувати без таких касок, оскільки неможливо проконтролювати кожного.

Суд, надавши оцінку показам свідка, приймає до уваги факти, що містять свідчення ОСОБА_4, який працює на будівництві, оскільки такі не викликали у суду сумнівів щодо їх достовірності.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Приписами п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф в сумі 79290,00 грн., тобто у розмірі визначеному п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи вищенаведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про доведеність суб'єктом владних повноважень правомірності своїх рішень, відповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду даної справи, з огляду на що, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко