№ 7841836, 28.01.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2010 р.12:00Справа № 6/236/07

28.01.2010 р. 12 год. 00 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22, каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Шевченко Л.В.

За позовом:           Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24.

До відповідача:           Приватного підприємства «ІСІДО», м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 4-В, кв. 2.

про: стягнення заборгованості в сумі 29 997,47 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивачаМогутов А.М., довіреність від 11.01.2010 року № 3/9/10-011.

Від відповідачаНе з’явився. ПРЕДМЕТ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 29997,47 грн., яка є залишком несплачених штрафних санкцій, застосованих згідно рішення від 21.09.2006 року № 0011332200/0.

          Ухвалою від 03.05.2007 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 6/237/07.

          Ухвалою від 11.01.2010 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 28.01.2010 року об 11:50.

          Відповідач до судового засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив. Ухвала про поновлення провадження у справі була направлена на адресу відповідача та отримана ним 14.01.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

в с т а н о в и в:

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів.

Заборгованість за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності»в сумі 29997,47 грн. виникла у зв’язку з неповною сплатою визначених позивачем згідно рішення від 21.09.2006 року № 0011332200/0 штрафних санкцій в розмірі 41595,22 грн. –пені в розмірі 0,3% від заборгованості –282301,97 російських рублів за кожний з 258 днів прострочення від граничного терміну надходження валютних коштів від нерезидента –21.12.2005 року.

Внаслідок часткової сплати, борг по сплаті штрафних (фінансових санкцій) становить 29997,47 грн.

Не погоджуючись із правомірністю визначення позивачем податкового зобов’язання та застосуванням штрафних санкцій з податку на додану вартість відповідач звернувся до суду з позовом.

          Постановою господарського суду Миколаївської області від 21.05.2007 року у справі № 6/237/07 за позовом ПП «ІСІДО»до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про скасування рішення №0011332200/0 від 21.09.2006р, позов задоволено, рішення №0011332200/0 від 21.09.2006р скасовано.

          Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року постанову господарського суду Миколаївської області від 21.05.2007 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову ПП «Ісідо».

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до п. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно п. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року набрала законної сили, станом на день розгляду справи рішення від №0011332200/0 від 21.09.2006р про застосування штрафних санкцій є правомірним та підлягає виконанню.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності»в сумі 29997,47 грн. залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 158-163 Кодексу Адмінистративного судочинства України, - суд

постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «ІСІДО», м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 4-В, кв. 2, ід. код 25379207 на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 29 997,47 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя