Решение № 78410919, 03.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2018 року № 826/8250/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі у складі головуючого судді Аблова Є.В., суддів: Григоровича П.О., Смолія І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби інтелектуальної власності України (далі - відповідач 1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач 2), у якому просить суд визнати протиправними дії Державної служби інтелектуальної власності України та зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянути повторно заявку про реєстрацію авторського права на твір логотип ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2 зі збереженням первісної дати подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 22.11.2017.

В обґрунтування заявленого позову зазначено, що позивач подала документи для реєстрації авторського права на свій логотип до Державної служби інтелектуальної власності України, однак відповідач 1 у відповідь направив лист, в якому зазначив про необхідність підтвердження вірогідності поданої інформації, зокрема надання висновку спеціаліста (експерта) з питань, які стосуються творів образотворчого мистецтва. Незважаючи на заперечення позивача щодо відсутності підстав для витребування додаткових документів, відповідач 1 всупереч пункту 17 Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1756, повернув позивачу заяву у зв'язку з ненадходженням у встановлений строк змін до заяви згідно з абз. 3 пункту 16 Порядку. Цим було порушено право позивача на реєстрацію авторського права на твір та відповідачем 1 використано повноваження всупереч меті, з якою це повноваження надано.

Відповідач 2 надав заперечення на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що дії відповідача 1 є правомірними та здійснені в межах компетенції цього органу, яка була встановлена Положенням про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2014 №658, пунктом 16 Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1756. Заявником не було надано документів в підтвердження вірогідності інформації, що містять подані документи, і відповідач 1, керуючись абз. 3 пункту 16 Порядку, повернув заявку на реєстрацію авторського права на твір - логотип ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2. При цьому відповідач 2 зазначає, що наданий заявником примірник твору, а саме напис слів стандартним шрифтом на папері форматом А4, не можна ідентифікувати як твір образотворчого мистецтва.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату постановлення ухвали) суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

25.10.2016 ОСОБА_1 через представника подала заяву НОМЕР_2 про реєстрацію авторського права на твір, а саме логотип ІНФОРМАЦІЯ_1, який віднесено позивачем до творів образотворчого мистецтва. Згідно з заявою логотип ІНФОРМАЦІЯ_1 складається зі стилізованої абревіатури ІНФОРМАЦІЯ_2, назви ІНФОРМАЦІЯ_3 та слогану ІНФОРМАЦІЯ_1; суть авторства, авторський вклад у створення твору: 100% авторство - створення абревіатури, назви, слогану, стилістики логотипу ІНФОРМАЦІЯ_1.

Листом від 03.11.2016 №1-15/8685 Державна служба інтелектуальної власності України повідомила позивача про невірне визначення виду твору у поданій заяві про реєстрацію авторського права на твір, а також незаповнення пунктів 7.1, 7.2 заяви. Крім того, у зв'язку з виникненням сумніву, що на реєстрацію авторського права подано твір образотворчого мистецтва, відповідно до абз. 4 пункту 17 Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1756 (надалі - Порядок), запитано додаткові документи в підтвердження вірогідності поданої інформації. Під додатковими документами мається на увазі висновок спеціаліста (експерта) з питань, які стосуються творів образотворчого мистецтва.

Представником позивачем було надано відповідь на лист щодо надання інформації від 09.11.2016, в якому зазначив про те, що заявник відповідно до положень пункту 17 Порядку не зобов'язаний проводити експертизу свого твору, а Держслужба інтелектуальної власності не проводить експертизу твору і не встановлює факт виникнення авторства. Щодо вимоги про надання додаткових документів, то перелік документів, потрібних для реєстрації авторського права, вичерпний і до нього не відноситься висновок спеціаліста (експерта). При цьому під сумнів може бути поставлена вірогідність інформації, яка може бути підтверджена або спростована таким же документом (оригіналом або засвідченою копією). Вичерпного переліку творів образотворчого мистецтва законодавством не визначено, навіть розфарбування тексту є достатнім для його охороноздатності у вигляді твору образотворчого мистецтва. Також у відповіді від 09.11.2016 зазначено про надання у якості додатку виправленої заяви про реєстрацію авторського права на твір.

Листом від 26.01.2017 №1-15/719 Держслужбою інтелектуальної власності повернуто позивачу заявку НОМЕР_2 у зв'язку з ненадходженням у встановлений строк змін до заявки, вимога про які була повідомлена листом від 03.11.2016 № №1-15/8685, на підставі абз. 3 пункту 16 Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1756.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: 1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); 2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; 3) комп'ютерні програми; 4) бази даних; 5) музичні твори з текстом і без тексту; 6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки; 7) аудіовізуальні твори; 8) твори образотворчого мистецтва; 9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва; 10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; 11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо; 12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності; 13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу; 14) похідні твори; 15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини; 16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів; 17) інші твори.

Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору (частина 1 статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Згідно з частиною 5 статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку.

Установа - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (стаття 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Відповідно до Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2014 №658, яке було чинне на момент виникнення спірних правовідносин, Державна служба інтелектуальної власності є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику сфері інтелектуальної власності.

Процедуру подання заявок на реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, їх розгляду, державної реєстрації, публікації відомостей про цю реєстрацію, видачі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, а також ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір і Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, визначає Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1756.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, Державна служба (Державна служба інтелектуальної власності), зокрема, приймає заявки, подані на реєстрацію, і розглядає їх з метою визначення відповідності вимогам розділів II і III цього Порядку; приймає рішення про реєстрацію авторського права на твір, рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, або обґрунтоване рішення про відмову у реєстрації авторського права на твір, обґрунтоване рішення про відмову у реєстрації договору, який стосується права автора на твір.

Заявка на реєстрацію авторського права на твір обов'язково повинна містити (пункт 6 цього Порядку у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин):

а) заяву, викладену українською мовою, що складається за формою, затвердженою Державною службою;

б) примірник твору (оприлюднений чи неоприлюднений) у матеріальній формі, визначеній пунктом 15 цього Порядку;

в) документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору;

г) документ про сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права на твір або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати збору;

ґ) документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати мита за видачу свідоцтва. Зазначений документ подається до Державної служби після одержання заявником рішення про реєстрацію авторського права на твір;

д) довіреність, оформлену в установленому порядку, якщо заявка від імені автора або його спадкоємця подається довіреною особою, або копію довіреності, засвідченої відповідно до законодавства;

е) документ, що засвідчує перехід у спадщину майнового права автора (якщо заявка подається спадкоємцем автора);

є) інші документи згідно з переліком, наведеним у пунктах 8, 9 і 10 цього Порядку (настанова щодо використання комп'ютерної програми, настанова щодо використання бази даних і опис структури бази даних, анотація на твори архітектури, містобудування, садово-паркового та монументального мистецтва).

Відповідно до пункту 17 Порядку заявка про реєстрацію авторського права або договору, який стосується права автора на твір, приймається до розгляду після одержання Державною службою усіх документів, визначених пунктами 6 і 7 цього Порядку.

Розгляд заявки і прийняття рішення про реєстрацію авторського права на твір та реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, здійснюється протягом місяця від дати надходження до Державної служби правильно оформлених документів заявки.

Під час розгляду заявки Державна служба не проводить експертизу твору і не встановлює факт виникнення авторства.

Державна служба може надсилати заявнику запити про надання додаткових документів, потрібних для прийняття відповідного рішення у разі виникнення сумніву щодо вірогідності інформації, що містять подані документи. У цьому разі відповідне рішення приймається в двотижневий термін від дати надходження додаткових документів, але не пізніше двох місяців від дати одержання заявником запиту.

Згідно з пунктом 18 Порядку якщо заявка відповідає вимогам розділів II і III цього Порядку, заявнику надсилається відповідне рішення про реєстрацію. В іншому випадку заявнику надсилається обґрунтоване рішення про відмову в реєстрації. При цьому документи, подані заявником на реєстрацію, йому не повертаються.

У разі відсутності одного із зазначених у розділі II цього Порядку документів або неправильного оформлення документів заявки Державна служба повідомляє про це заявника. Заявник протягом двох місяців від дати одержання повідомлення повинен надіслати відсутні і/або правильно оформлені документи заявки. Якщо у встановлений строк документи до Державної служби не надійшли, заявка повертається заявнику із зазначенням мотивованих підстав її повернення (абзац 3 пункту 16 Порядку).

Як встановлено судом, позивачем для реєстрації авторського права були надані відповідачу 1 документи, передбачені у пункті 6 Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір. Також позивач посилається на надання відповідачу 1 виправленої заяви про реєстрацію авторського права на твір, що не заперечується відповідачем 2.

Відповідач 1 при обґрунтуванні необхідності надання позивачем при реєстрації авторського права висновку спеціаліста (експерта) послався на наявність у нього сумнівів, що на реєстрацію авторського права подано твір образотворчого мистецтва. Разом з тим, відповідно до абзацу 3 пункту 17 Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, під час розгляду заявки Державна служба не проводить експертизу твору і не встановлює факт виникнення авторства. Крім того, зазначені обставини не стосуються вірогідності інформації, що містять подані позивачем документи для реєстрації авторського права, тобто ненадання позивачем висновку спеціаліста (експерта) не може бути підставою для повернення заявки відповідно до абзацу 3 пункту 16 вказаного Порядку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення заявки позивача про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2, у зв'язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача 2, який є правонаступником відповідача 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 585, розглянути повторно заявку про реєстрацію авторського права на твір логотип ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2.

Однак позивач не обґрунтував необхідності збереження первісної дати подання при повторному розгляді зазначеної заявки. У той же час, згідно з абзацом 1 пункту 17 Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, заявка про реєстрацію авторського права приймається до розгляду після одержання Мінекономрозвитку усіх документів, визначених пунктом 6 цього Порядку. Отже, повторний розгляд заявки відповідачем 2 може бути здійснений на підставі повторного подання позивачем повернутих відповідачем 1 документів, що унеможливлює збереження первісної дати подання при повторному розгляді зазначеної заявки.

Також позивач в адміністративному позові не конкретизував позовні вимоги до відповідача 1, а саме не визначив, які дій відповідача 1 підлягають визнанню протиправними, а адміністративний суд не може самостійно визначати позовні вимоги при здійсненні судового розгляду. За таких обставин позовні вимоги до відповідача 1 задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача 2 розглянути повторно заявку про реєстрацію авторського права на твір логотип ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2.

Також позивач просить присудити на її користь судові витрати на правову допомогу, в підтвердження яких надає договір № 4 про надання правової допомоги від 15.06.2017, укладений між адвокатським обєднанням «СМ Партнерс» і позивачем, копію ордеру на адвоката Худенко О.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6018110 від 18.05.2017, видане Радою адвокатів Київської області, посвідчення адвоката №6018110, видане 18.05.2017), рахунок від 15.06.2017 на суму 640,00 грн (зміст наданої правової допомоги - подання адміністративного позову до суду), копія рахунку від 19.11.2017 на суму 1000,00 грн (зміст наданої правової допомоги: подання до суду заяви про видачу адміністративної справи для ознайомлення 20.11.2017 - 250,00 грн, подання до суду письмових пояснень 22.11.2017 - 250,00 грн, участь у судовому засіданні 22.11.2017 - 500,00 грн), копії дублікатів квитанцій №0.0.785948076.1 від 15.06.2017 на суму 640,00 грн та №0.0.897359277.1 від 19.11.2017 на суму 1000,00 грн, копії меморіальних ордерів від 15.06.2017 на суму 640,00 грн та від 19.11.2017 на суму 1000,00 грн.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи зокрема подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 1, 8 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про покладення судових витрат, понесених позивачем, на відповідача 2, який є правонаступником відповідача 1, внаслідок неправильних дій якого виник даний спір.

Керуючись положеннями статей 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: 53304, АДРЕСА_1) до Державної служби інтелектуальної власності України (ідентифікаційний код 37552556, адреса: 03035, м. Київ, вул. Василя Липківського, буд. 45), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (ідентифікаційний код 37508596, адреса: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2) про визнання протиправними дій Державної служби інтелектуальної власності України та зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України розглянути повторно заявку про реєстрацію авторського права на твір логотип ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2 зі збереженням первісної дати подання задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (ідентифікаційний код 37508596, адреса: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2) розглянути повторно заявку про реєстрацію авторського права на твір логотип ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (ідентифікаційний код 37508596, адреса: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: 53304, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 640,00 грн (шістсот сорок гривень 00 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 640,00 грн (одна тисяча шістсот сорок гривень 00 коп.).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Є.В. Аблов

Судді П.О. Григорович

І.В. Смолій