Решение № 78386357, 30.11.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1963/1809 год. 37 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № 004761405 від 31.08.2018 року,

встановив:

24 вересня 2018 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4А.) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та м. Севастополі від 31.08.2018 р. № 004761405.

Ухвалою суду від 16.10.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, призначено розгляд справи на 05.11.2018 р.

Протокольною ухвалою суду від 05.11.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 30.11.2018 р.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено порядок призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_4 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, оскільки відсутні підстави для її проведення, перелік яких передбачено ст. 80 ПК України. Щодо встановлених порушень під час проведення такої перевірки, то позивач вважає, що застосування штрафних санкцій, передбачених абз. 3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за порушення п. 11 р. ІІ Положення № 148 є неправомірним, оскільки відповідачем не було встановлено порушень щодо обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень саме у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, а тому висновок про не оприбуткуванням у книзі обліку доходів та витрат готівкових коштів на загальну суму 3 990,00 грн. не відповідає приписам п.11 р. ІІ Положення № 148. Крім того, позивач не погоджується з висновком відповідача в частині несвоєчасного оприбуткування у 2016 р. готівки в сумі 735 гривень, оскільки вказане порушення мало місце більше двох років назад, і не призвело до будь-яких негативних наслідків для державних інтересів у сфері оприбуткування і в силу малозначності не становить складу правопорушенняу сфері регулювання обігу готівкових коштів. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 31.08.2018 р. № 004761405 не відповідає чинному законодавству, так як прийняте на підставі документів, які одержані із порушенням законодавства про державну податкову службу, а також у зв'язку з відсутністю її вини у вчинені правопорушень, зафіксованих в акті фактичної перевірки і тому підлягає скасуванню.

30.10.2018 року відповідач надав суду відзив на позов, яким вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_4 було встановлено порушено п. 2.6. гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України від 15.12.2004 № 637 щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 736,40 грн. та порушення п.11 р. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 р. № 148 щодо не прибуткування (не своєчасне оприбуткування) готівки в день одержання обліку доходів на загальну суму 3253,85 грн. Отже, відповідач вважає, що встановлені контролюючим органом під час перевірки вказані порушення чинного законодавства стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", а тому вимоги позивача про скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є необґрунтованими.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 20 серпня 2018 р. уповноваженими особами ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі відповідно до направлень на проведення перевірки від 10.08.2018 р. № 905,906 та наказу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 01.08.2018 № 759 " Про проведення фактичних перевірок " було здійснено перевірку об'єкт - магазин за адресою: Херсонська область, Новотроїцький р-н, смт. Сиваське, вул.8-го Березня,41-А, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_4 з метою дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

20.08.2018 р. за результатами проведення фактичної перевірки контролюючим органом складено акт за № 395/21 /22/РРО/НОМЕР_1, за змістом якого, зокрема, -

- у п.п. 2.2.13. р.2 " Описова частина" відображено факти, встановлені в ході перевірки:

1) несвоєчасне оприбуткування готівки, а саме: готівкові кошти у розмірі 294,60 гривень за 07.04.2016 р., фактично оприбутковані 08.04.2016 р.; готівкові кошти у розмірі 441,80 гривень за 21.08.2016, а фактично оприбутковані 22.08.2016 р.;

2) не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку доходів та витрат, а саме: готівкові кошти за 17.08.2018 р. у розмірі 1 087,70 грн., готівкові кошти за 18.08.2018 р. у розмірі 1 210,75 грн., готівкові кошти за 19.08.2018 р. у розмірі 955,40 грн. В книзі обліку доходів та витрат не оприбутковані (зроблено відповідний запис).

- у розділі 3 " Висновок перевірки" вказано, що під час перевірки встановлено порушення п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 року № 637, п. 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України № 148 від 29 грудня 2017 р.

На підставі вказаних висновків акту фактичної перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.08.2018 р. № 004331405 про застосування штрафної санкції у сумі 19 951,25 грн., яке є предметом оскарження у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України).

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктами 80.1., 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, в тому числі… у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пункт 80.2.2. п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Пунктом 80.5 ст. 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до п. 81.2. статті 81 ПК, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Отже, наведеними нормами ПК визначено умови допуску до перевірки та передбачено право платника податків на відмову у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Позаяк допуск до перевірки, за наявності визначеної законом компетенції податкового органу на проведення перевірки, нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при проведенні перевірки.

З системного аналізу норм ПК випливає, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника (його заступником або уповноваженою особою) цього органу; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та винести податкове повідомлення-рішення.

Згідно пункту 86.5 статті 86 акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, фактична перевірка була проведена відповідачем на підставі п. 80.2.2 ст.80 ПК України відповідно до наказу ГУ ДФС у Херсонській області,АРК, м. Севастополі від 01.08.2018 р. № 759, направлень на перевірку від 10.08.2018 р. № 905, 906 (видані на двох ревізорів - інспекторів ДФС, які проводили перевірку).

У даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_5 допустила посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, отримавши наказ та направлення на перевірку, із пред'явленням відповідних службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, що підтверджується її підписом на зазначених вище документів, а також була ознайомлена з актом перевірки від 20.08.2018 р. № 395/21 /22/РРО/НОМЕР_1, тобто результатами фактичної перевірки без заперечень.

За таких обставин, перевірка вважається проведеною як юридичний факт в силу самого допуску до її проведення, а тому суд приходить до висновку, що при організації та проведенні фактичної перевірки відповідачем не порушено вимоги ПК України.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення в частині застосування штрафної санкції у сумі 3 682,00 грн., суд вказує наступне.

Як вбачається з розрахунку штрафних ( фінансових) санкцій по акту фактичної перевірки від 20.08.2018 р. № 395/21 /22/РРО/НОМЕР_1, за порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, а саме - не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів на загальну суму 736,40 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно Указу Президента України від 12.06.1995 №436/96 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" - у п'ятикратному розмірі суми, що не оприбуткована, тобто 736,40 x 5 = 3 682,00 гривень.

В ході розгляду справи, зі змісту позову та пояснень представників позивача, судом встановлено, що позивач проти факту роздрукування фіскального звітного чеку (Z-звіт) наступного за звітним днем, коли проводилися розрахункові операції, не заперечувала, а саме, готівкові кошти у розмірі 294,60 гривень за 07.04.2016 р., фактично оприбутковані 08.04.2016 р.; готівкові кошти у розмірі 441,80 гривень за 21.08.2016, а фактично оприбутковані 22.08.2016 р.

Відповідно до Указу Президента від 12.06.1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, діючим законодавством встановлена відповідальність за не оприбуткування готівки, неповне оприбуткування готівки, несвоєчасне оприбуткування готівки.

Згідно пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, діючого на момент вчинення спірних розрахункових операцій, встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

За змістом п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199, зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту (Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО).

Відповідно до п.7 зазначених Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що, оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 00 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 годин цього дня.

З урахуванням викладеного, аналізуючи положення п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та пп. 2.6 гл. 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", суд приходить до висновку, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченню зміни, але не пізніше 24 годин цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності зазначених вимог законодавства, до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з абзацом 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13.03.2014 року у справі №21-5а14, та від 04.11.2015 року у справі №21-3680а15.

В якості доказів щодо наявності з боку позивача порушень своєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі ОРО, представником відповідача до матеріалів справи було надано витяг з АІС "Податковий блок" та фотокопії Х - звітів, згідно яким готівкові кошти у розмірі 294,60 гривень надійшли до каси 07.04.2016. а фактично оприбутковані 08.04.2016 (Х -звіт денний від 08.04.2016 №37); готівкові кошти у розмірі 441,80 гривень надійшли до каси 21.08.2016, а фактично оприбутковані 22.08.2016 (Х-звіт денний від 22.08.2016 №173).

Отже, зважаючи на роздрукування фіскального чеку позивачем наступного дня після здійснених розрахункових операцій, що свідчить про несвоєчасність оприбуткування позивачем готівкових коштів на загальну суму 736,40 грн., суд дійшов висновку про порушенням позивачем порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність у п'ятикратному розмірі не своєчасно оприбуткованої суми, що в даному випадку складає 3 682,00 грн., а тому податкове повідомлення - рішення від 31.08.2018 р. № 004761405 у цій частині є правомірним.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 16 269,25 грн., суд вказує наступне.

Як вбачається з розрахунку штрафних ( фінансових) санкцій по акту фактичної перевірки від 20.08.2018 р. № 395/21 /22/РРО/НОМЕР_1, за порушення п.11 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 р. № 148, а саме, не оприбуткування готівки в день одержання в обліку доходів на загальну суму 3 253,85 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/96 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" - у п'ятикратному розмірі суми, що не оприбуткована, тобто 3 253,85 x 5 =16 269,25 гривень.

При цьому, судом встановлено, що вказану штрафну санкцію застосовано відповідачем внаслідок незабезпечення платником податку протягом 17.08.2018 р. - 19.08.20108 р. оприбуткування коштів у сумі 3253,85 грн. у книзі обліку доходів і витрат.

Перевіряючи правомірність застосування до позивача оскаржуваної суми штрафних санкцій, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про Національний банк" № 679-XIV від 20.05.1999, Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

На виконання вимог Закону України "Про Національний банк України" з метою удосконалення та приведення у відповідність до вимог нормативно-правових актів України Правління Національного банку України затвердило Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 р. № 148, яке на момент виникнення спірних правовідносин ( серпень 2018 р.) діяло в редакції постанови Правління Національного банку № 54 від 24.05.2018 р. (далі по тексту - Положення № 148).

Відповідно до підпункту 18 пункту 3 розділу I " Загальні положення" Положення № 148 оприбуткування готівки - проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Пунктом 5 розділу ІІ " Вимоги до організації готівкових розрахунків" цього Положення визначено, зокрема, що суб'єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Книга обліку - касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій, книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів ( п.п. 13 п. 3 р. І цього Положення).

Пунктом 11 розділу ІІ " Вимоги до організації готівкових розрахунків" цього Положення передбачено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

При цьому, п. 11 р. ІІ цього Положення визначено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

З огляду на викладене, оприбуткуванням готівки, зокрема, у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та КОРО без ведення касової книги, є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО.

Отже, суд вважає, що виконання цих дій в сукупності може свідчити про належне оприбуткування готівкових коштів.

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, що отримання позивачем готівкових коштів на суму 3 253,85 грн. було проведено через РРО шляхом роздруківки фіскальних звітних чеків (Z-звіт), а їх оприбуткування відображено у розділу 2 книзі обліку розрахункових операцій.

Разом з тим, судом встановлено, що в ході фактичною перевіркою посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі встановлено не оприбуткування ФОП ОСОБА_5 готівкових коштів на суму 3 253,85 грн. у книзі обліку доходів та витрат яку ведуть ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність у відповідних графах книги обліку доходів та витрат, яка зареєстрована у Генічеській ОДПІ 05.02.2016 р. Даний факт зафіксовано у даній книзі обліку доходів та витрат записами посадових осіб ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, з яких вбачається, що з 17.08.2018 р. - 19.08.20108 р. позивачем не здійснено записи про суми доходу отримані у ці дні від здійснення господарської діяльності. Копії відповідних сторінок обліку доходів та витрат приєднані до справи.

Відповідно до п. 177.10. ст. 177 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) фізичні особи - підприємці (на загальній системі оподаткування) зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат фізичними особами - підприємцями (на загальній системі оподаткування) встановлений наказом Міндоходів України від 16.09.2013 року № 481 (далі - Порядок № 481).\

У пункті 1 Порядку № 481 зазначено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 481 записи у книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Як пояснили представники позивача в судовому засіданні, позивачем не було відображено оприбуткування вказаних готівкових коштів з 17.08.2018 р. по 19.08.20108 р. у відповідних графах книги обліку доходів та витрат, оскільки на момент фактичної перевірки книга обліку доходів та витрат знаходилась на реєстрації в Новотроїцькому відділенні Генічеської ОДПС.

Отже, позивач не виконав вимоги встановлені пунктом 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України N481 від 16.09.2013 року (далі - Порядок №481) щодо внесення запису у Книгу за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Проте, суд вказує, що Положення № 148 не передбачає необхідності одночасного та паралельного оприбуткування готівкових коштів як у книзі обліку розрахункових операцій так і у книзі обліку доходів і витрат.

При цьому, абз. 4 п. 11 Положення № 148 визначено, оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, суд вважає, що саме не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після проведення розрахункової операції із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена Указом " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95.

Такий зміст правового регулювання спірних правовідносин щодо забезпечення суб'єктами господарювання належного та повного оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО, відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 1 квітня 2014 року №21-54а14 та в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №824/2588/13-а.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивачем забезпечена належна, своєчасна та повна фіксація готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами фактичної перевірки.

Натомість, за даним висновком акту фактичної перевірки, відповідачем до позивача застосовано штрафні санкції саме за неналежне ведення Книги обліку доходів і витрат відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95, яким передбачено застосовування фінансові санкцій у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Однак, виконання позивачем п. 11 р. ІІ Положення № 148 щодо фіксація готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій унеможливлює застосування штрафних санкцій на підставі вказаного Указу, оскільки порушення ведення Книги обліку доходів і витрат, самі по собі, не дає підстав для накладення штрафу.

Крім того, суд вказує на те, що статтею 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторно вчинені дії особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, якщо перевіркою фізичної особи - підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, встановлюється порушення щодо неналежного ведення Книги обліку доходів та витрат, то такий суб'єкт господарювання притягується до адміністративної відповідальності.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що податковим органом не доведено порушення позивачем п. 11 р. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті України № 148, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 19 951,25 грн. є неправомірним.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2018 р. № 004761405 про застосування штрафних санкцій за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" підлягають часткову задоволенню.

Щодо розподілу витрат на судовий збір, то суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовною вимогою майнового характеру на суму 19 951,25 грн. позивачем сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн., а тому з урахуванням часткового задоволення позову, з ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі підлягає стягненню на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 577,94 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань пропорційно до розміру задоволених вимог ( 16 269,25 грн.)

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 31.08.2018 р. № 004761405 в частині застосування штрафних санкцій за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 16 269,25 грн. (шістнадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять грн. 25 коп.)

У задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 31.08.2018 р. № 004761405 в частині застосування штрафних санкцій за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 3 682,00 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят дві грн. 00 коп.) - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір в сумі 577,94 грн. (п'ятсот сімдесят сім грн. 94 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 грудня 2018 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 9.1.1.