Постановление суда № 78355136, 06.12.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 грудня 2018 року Чернігів Справа № 620/3975/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовомОСОБА_1доГоловного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області Чернігівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській областіпровизнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Чернігівській області та Чернігівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання дій Чернігівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області щодо взяття на облік платників податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування без заяви позивача, зобов'язання провести реєстрацію зняття з такого обліку, а також про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 09.11.2018 № Ф-13545-17.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 надіслала заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДФС у Чернігівській області направляти вимогу на примусове виконання до закінчення розгляду справи по суті.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що вимога про сплату боргу є виконавчим документом і після несплати боргу в строк 10 календарних днів з дня отримання вимоги може застосовуватись примусове виконання органами державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

Так, в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, умовами для постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

За наведеного суд дійшов висновку, що заявником не обґрунтовано та не доведено, в чому, в разі невжиття заходів забезпечення позову може полягати очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі або при яких умовах захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або в яких випадках для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд не вбачає наявності обставин для введення забезпечення, визначених ст. 150 КАС України, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову з огляду на його безпідставність.

Керуючись статтями 150, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.О. Скалозуб