Постановление суда № 78290613, 03.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 грудня 2018 року м. Київ № 640/20005/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити діїВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом в якому просить:

- визнати протиправними дії начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради Корната Володимира Володимировича щодо винесення наказу № 277 від 30.10.2018 «Про звільнення ОСОБА_1.»;

- скасувати, як незаконний наказ начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната Володимира Володимировича № 277 від 30.10.2018 «Про звільнення ОСОБА_1.»;

- зобов'язати відповідальних посадових осіб Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної ради України здійснити поворот виконання наказу начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної ради України Корната Володимира Володимировича № 277 від 30.10.2018 "Про звільнення ОСОБА_1.";

- зобов'язати відповідальних посадових осіб Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної ради України здійснити поворот виконання наказу начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної ради України вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій № 1 Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної ради України ОСОБА_1, щодо незаконного його звільнення з 30.10.2018.

Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом суд виходить з такого.

ОСОБА_1 працював на посаді завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1 Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України.

Згідно пункту 1 частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу".

Відповідно до Закону України "Про державну службу" державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Як вбачається з посадової інструкції завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинковимх територій №1, затвердженої Першим заступником начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України 12 жовтня 2016 року, завідувач сектору належить до професійної групи "Керівників", є штатним співробітником сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1. Призначається на посаду і звільняється з посади наказом начальника Управління у встановленому трудовим законодавством порядку.

Посада завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинковимх територій №1 не відноситься до публічної служби, отже, діх щодо винесення наказу та скасування наказу № 277 від 30.10.2018 про звільнення ОСОБА_1, не можуть оскаржуватися за правилами адміністративного судочинства.

Лише тієї обставини, що стороною у даних спірних правовідносинах є орган Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України недостатньо для розгляду трудового спору в порядку адміністративного судочинства.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/57176/11 зазначено, що діяльність керівника державної установи не є публічною службою, а акт центрального органу виконавчої влади, щодо прийняття на роботу, а також укладення контракту з підпорядкованою установою, стосовно трудових відносин не є публічно-правовим актом суб'єкта владних повноважень і не може оскаржуватися за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2007 року у справі №5/149, від 12 жовтня 2007 року та у справі №02-4-5/335, та у справі №826/16943/13-а.

Наведений висновок суду щодо розмежування трудових правовідносин та публічної служби, а також юрисдикції судів щодо розгляду таких спорів, підтверджується правовою позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8, де у п. 13.1 зазначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на саме публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Також, у пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 вказано, що діяльність особи, призначеної у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління на посаду керівника юридичної особи - суб'єкта господарської діяльності (наприклад, керівник житлово-експлуатаційної організації, призначений на цю посаду відповідним органом місцевого самоврядування), що функціонує на основі права господарського відання або права оперативного управління, або за рішенням органу місцевого самоврядування, не є публічною службою, передбаченою пунктом 15 статті 3 КАС. Трудові правовідносини таких осіб регулюються законодавством про працю, а спори із цих питань розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивач на подання декларації у відповідності до Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII від 14.10.2014, оскільки відповідно до п.п «а» п.2 ст. 3 вказаного Закону суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.

Отже подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадовими особами юридичних осіб публічного права не прирівнює останніх автоматично до державних службовців та не є підставою поширення на них Закону України "Про державну службу".

Враховуючи, що ОСОБА_1 не перебуває на публічній службі, отже даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, суд вбачає наявними підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Разом з тим суд роз'яснює, що відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, що загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відтак з даним позовом позивач може звернутись до відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи належить до юрисдикції місцевого загального суду, за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом пятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Р.О. Арсірій