Постановление суда № 78290490, 30.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

30 листопада 2018 року м. Київ № 640/19808/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до моменту відкриття провадження у справі, у порядку письмового провадження, заяву б/н від 26.11.2018 «Про забезпечення позову» ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовною заявою б/н від 26.11.2018

ОСОБА_1

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2018 року ОСОБА_1 (адреса: 01021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) подала на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов б/н від 26.11.2018 до Національного агентства з питань запобігання корупції (місцезнаходження юридичної особи: 01103, м. Київ, бульв. Дружби народів, буд. 28, ідентифікаційний код - 40381452) (в подальшому альтернативно - НАЗК), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 вересня 2018 року № 1968 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 вересня 2018 року № 1980 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України» до Національного антикорупційного бюро України».

В якості підстав позову ОСОБА_1 зауважено, що:

- рішення від 07.09.2018 № 1968 було прийнято НАЗК з порушенням законодавчо встановлених строків здійснення повної перевірки декларації, а також рішенням закріплено неправомірні висновки про декларування ОСОБА_1 недостовірних відомостей про свої статки;

- рішення від 07.09.2018 року № 1980 підлягає скасуванню, оскільки висновки НАЗК про виявлення в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 3661 Кримінального кодексу України, є помилковими та безпідставними.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 (по тексту - Заявник або ОСОБА_1.) подала заяву б/н від 26.11.2018 «Про забезпечення позову», в якій остання просить суд забезпечити позов шляхом:

- зупинення дії рішення НАЗК від 07.09.2018 № 1968 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України;

- зупинення дії рішення НАЗК від 07.09.2018 № 1980 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України» до Національного антикорупційного бюро України»;

- заборонити посадовим особам Національного антикорупційного бюро України розпочинати і здійснювати відносно ОСОБА_2 досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3661 Кримінального кодексу України, на підставі рішень НАЗК від 07.09.2018 № 1980 і № 1968.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 відмічено, що згідно пункту 2 розділу IV Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 № 56 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за № 201/30069 (по тексту - Порядок), якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, неточну оцінку задекларованих активів, наявність конфлікту інтересів або ознак незаконного збагачення, в Рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації додатково наводяться обґрунтування відповідних висновків, у тому числі посилання на матеріали, які стали підставою для висновку, та враховуються пояснення суб'єкта декларування. При цьому разом з Рішенням про результати здійснення повної перевірки декларації Національне агентство приймає рішення щодо направлення Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції з урахуванням положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Так, у пункті першому резолютивної частини оскаржуваного рішення НАЗК від 07 вересня 2018 року № 1968 зазначено: «Суб'єкт декларування зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що містить ознаки правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 3661 Кримінального кодексу України». Поряд із цим, у пункті другому резолютивної частини оскаржуваного рішення НАЗК від 07 вересня 2018 року № 1980 передбачено: «Уповноваженій особі - головному спеціалісту відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя - ОСОБА_3 забезпечити повідомлення Національного антикорупційного бюро України про прийняте рішення шляхом надсилання обґрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 вересня 2018 року № 1968 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України». Таким чином, на думку Заявника, надсилання до НАЗК рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про результати здійснення повної перевірки декларації», в резолютивній частині якого відображено висновки про факти порушення антикорупційного законодавства та підстави для притягнення суб'єкта декларування до кримінальної відповідальності за статтею 3661 Кримінального кодексу України, є підставою для початку НАЗК відносно такого суб'єкта декларування досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3661 Кримінального кодексу України, та внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У свою чергу, початок досудового розслідування має наслідком проведення слідчими органами слідчих (розшукових) дій, тобто дій, які спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 Кримінального процесуального кодексу України). Слідчі дії виступають центральним елементом досудового слідства. Серед них, зокрема, виділяють: допит, пред'явлення особи для впізнання, пред'явлення речей для впізнання, проникнення до житла чи іншого володіння особи, обшук житла чи іншого володіння особи, огляд, слідчий експеримент, проведення експертизи. З огляду на викладене, ОСОБА_1 зауважує, що якщо не зупинити дію оскаржуваних рішень НАЗК від 07 вересня 2018 року на період розгляду даної адміністративної справи до набрання законної сили відповідним судовим рішенням, це матиме юридичним наслідком відкриття відносно Заявника кримінального провадження за ст. 3661 Кримінального кодексу України та проведення слідчими органами Національного антикорупційного бюро України відповідних слідчих дій в рамках такого кримінального провадження, що зробить неможливим виконання рішення у даній адміністративній справі та ускладнить ефективний захист прав та інтересів ОСОБА_1 від передчасних і безпідставних слідчих дій. Як наголошує Заявник, в разі задоволення позовних вимог, оскаржувані рішення НАЗК будуть визнанні судом протиправними та підлягатимуть скасуванню. При цьому протиправне (неправомірне) рішення не породжує юридичних наслідків від моменту його прийняття, а якщо неправомірне рішення НАЗК не породжує юридичних наслідків від моменту його прийняття, то, відповідно, не повинно й бути таких правових наслідків цього рішення, як відкриття на його підставі кримінального провадження та проведення досудового розслідування органами НАБУ. Тобто, як переконаний Заявник, виконання судового рішення про визнання оскаржуваного рішення НАЗК протиправним, полягає не лише в його скасуванні, але й у недопущенні виникнення юридичних наслідків, пов'язаних із прийняттям НАЗК такого протиправного рішення, зокрема - попередження безпідставного відкриття стосовно Заявника кримінального провадження та проведення органами НАБУ досудового розслідування. ОСОБА_1 звертає увагу, що у суб'єкта декларування фактично відсутня можливість застосувати поворот виконання рішення НАЗК, скасованого у судовому порядку, оскільки неможливо відмінити сам факт та обставини проведення слідчих дій, які вже були здійсненні слідчими органами до набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано таке рішення НАЗК. А тому, з метою забезпечення ефективного захисту інтересів Заявника та виконання рішення суду у даній адміністративній справі, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваних рішень НАЗК та забороною посадовим особа НАБУ розпочинати і здійснювати відносно Заявника досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3661 Кримінального кодексу України.

За викладеного Заявник вважає, що вжиття судом заходів забезпечення позову, про які просить Заявник, ніяким чином не порушить інтереси заінтересованих осіб, зокрема державних органів, які здійснюють розслідування корупційних злочинів, оскільки це не позбавляє їх можливості в передбаченому законом порядку реалізувати надані їм повноваження у випадку визнання судом оскаржуваних рішень НАЗК правомірними та такими, що породжують відповідні юридичні наслідки.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.11.2018, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.

Вирішуючи по суті подану ОСОБА_1 заяву, проаналізувавши наведені останньою обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (в ухвалі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позовної заяви, публічно-правовий спір між сторонами існує, на думку Заявника, за обставин прийняття оскаржуваних рішень з порушенням норм та вимог чинного законодавства України.

Суд відмічає, що викладені в позові обставини і правова оцінка питань протиправності прийнятих НАЗК спірних рішень підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.

Приймаючи до уваги наведене, суд звертає увагу, що на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не може бути надана правова оцінка оспорюваним рішенням, оскільки такі обставини можуть бути встановлені лише в ході судового розгляду справи по суті, предметом якої є протиправність вказаних рішень.

Окремо, варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності рішень від 07.09.2018 № 1980 і № 1968.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що, по-перше, Заявником в заяві не зазначено, в контексті ст. 150 КАС України, обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, по-друге, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності спірних рішень, по-третє, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь ОСОБА_1, суд вважає, що відсутніми є підстави для задоволення заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 26.11.2018 «Про забезпечення позову» ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовною заявою б/н від 26.11.2018.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко