Постановление суда № 78284613, 04.12.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

№ 202/6466/18

У Х В А Л А

04 грудня 2018 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ігнатенко В.В., за участі секретаря Гулієва М.Д.о., прокурора Степанова Ю.С., захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про повернення застави,

В С Т А Н О В И В :

30 листопада 2018 року захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до слідчого судді із заявою про повернення застави.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ухвалою слідчого судді від 22 вересня 2018 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Розмір застави було визначено у сумі 128 870 гривень та при цьому покладено певні обов'язки. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2018 року, застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 128 870 гривень та при цьому покладено певні обов'язки. 24.09.2018 р. за ОСОБА_1 було внесено визначену в ухвалі суму застави. Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.11.2018 р. у задоволенні клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків було відмовлено. У зв'язку з закінчення строку дії покладених на ОСОБА_3 обов'язків, його захисник вважає, що запобіжний захід у вигляді застави припинено, а відтак застава підлягає поверненню.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримала з викладених в ній підстав, просила її задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши заяву та докази, якими вона обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, а відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов*язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 6 ст. 194 КПК України встановлено, що обов*язки, передбачені частиною пятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Нормами глави 18 КПК України не встановлено обмеження строку дії запобіжного заходу у вигляді застави, як альтернативи обраному запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, однак чітко визначено частиною 6 ст. 194 КПК України, що після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обовязки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обовязки скасовуються.

Відповідно до вимог ст.ст. 176, 182 КПК України, застава не є тимчасовим запобіжним заходом (тримання під вартою, арешт, тощо) така у відповідності до вимог закону встановлюється на час розгляду справи по суті та на час виконання обов*язків, визначених у ч.5 ст.194 КПК України (прибувати за кожною вимогою до суду), а розгляд справи судом ще не завершено.

Таким чином положення ч. 11 ст. 182 КПК України, підлягають застосуванню у випадку завершення кримінального провадження, за відсутності підстав для звернення застави в дохід держави.

Враховуючи викладене, а також те, що на даний час кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, не завершено, підстави для повернення заставодавцю внесеної ним суми застави на даний час відсутні і у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.182 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про повернення застави - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В.Ігнатенко