Постановление суда № 78281380, 03.12.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17162/18

Провадження № 2/161/4317/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 рокуЛуцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі судового засідання Загоровської І.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Туревича А.О.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільний позов ОСОБА_3 до Військової частини 1141 Національної гвардії України про відшкодування майнової шкоди за недоотримане речове майно під час проходження військової служби,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Військової частини 1141 Національної гвардії України про відшкодування майнової шкоди за недоотримане речове майно під час проходження військової служби.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 31.10.2018 року у даній справі відкрито провадження.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача Туревич А.О. заявив клопотання про закриття провадження у даній справі, оскільки цей спір повинен вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір виник між особою яка проходила військову службу, та суб'єктом владних повноважень, а отже, є публічно-правовим.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення даного клопотання. Суду пояснила, що службові відносини між позивачем та відповідачем припинено з 19.04.2017 року. Вказує, що позивач, як фізична особа звернувся з позовом до суду за захистом не публічного, а цивільного права, зокрема права на відшкодування завданої шкоди. Просила відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи що виникають з цивільних, земельних, сімейних, трудових, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом п. 2 ч. 1 статті 19 КАС України спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

У пункті 17 частини першої статті 4 КАС України закріплено, що публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частин першої та другої статті 2Закону Українивід 25 березня 1992року№ 2232-XII «Провійськовий обов'язокі військовуслужбу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Зазначеними нормами права прямо передбачено, що військова служба є публічною службою.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів на час звернення до суду з позовом ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині 1141 Національної гвардії України, звільнений у квітні 2017 року.

Встановлено, що позивачем пред'явлено позов про стягнення грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 58 087 грн 29 коп.

Наведене свідчить про те, що спір фактично виник між особою, яка проходила військову службу, та суб'єктом владних повноважень, а отже, є публічно-правовим.

Такої думки дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі 2-а-3097/2007, яка у постанові від 12 вересня 2018 року відступила від викладеного у постанові від 13 червня 2018 року в справі № 161/13250/17 правового висновку, про те, що неотримання особою речового майна (військової форми, одягу) за час проходження служби та під час звільнення в запас, а також відповідної компенсації за це майно, стало причиною позбавлення права власності позивача, зокрема,володіти, користуватися й розпоряджатися об'єктом власності (грошовими коштами), а отже звернення позивача до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди та стягнення грошової компенсації за недоотримане речове майно спрямоване на відновлення його майнового стану (порушеного права власності та ліквідації збитків, заподіяних його інтересам), на захист якого спрямовані засоби та норми, визначені саме цивільним і цивільним процесуальним законодавством та дійшла висновку, що цей спір як публічно - правовий слід вирішувати не в порядку цивільного судочинства, а за нормами КАС України.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд вважає, що цей спір, як публічно-правовий, повинен вирішуватися не в порядку цивільного судочинства, а за нормами КАС України, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 258, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Військової частини 1141 Національної гвардії України про відшкодування майнової шкоди за недоотримане речове майно під час проходження військової служби - закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом в порядку адміністративного судочинства до Волинського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук