Решение № 78188693, 29.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 р. № 1440/2048/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 57412 до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 про:визнання протиправною та скасування постанови від 26.07.2018 № 056323,ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу визнати протиправною та скасувати постанову в. о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) від 26.07.2018 № 056323 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1 700 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що у відповідача не було законних підстав для притягнення позивача до відповідальності згідно із Законом України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (надалі – Закон № 2344).

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою суду про відкриття провадження у справі докази не подав, представника в судове засідання не направив, про причини його неприбуття суд не повідомив.

На підставі частини дев’ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Постановою від 26.07.2018 № 056323 (надалі – Постанова, арк. спр. 9) в. о. начальника Управління, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344, притягнув ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу в сумі 1 700 грн. Відповідно до викладеного у Постанові, позивач порушила статтю 48 Закону № 2344.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, автомобільні перевізники сплачують адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У частині четвертій статті 60 Закону № 2344 вказано, що розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

За твердженнями позивача, оскільки посадова особа Управління не є посадовою особою центрального органу, відповідач не мав повноважень на розгляд відповідної справи.

Суд визнав доводи позивача помилковими.

Як вказано у пункті 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 «Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті» (надалі – Положення), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). Відповідно до абзацу першого пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Управління є територіальним органом Укртрансбезпеки, тому його посадові особи вправі розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів.

Згідно з визначенням, що наведено у статті 1 Закону № 2344, автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Як вказано у статті 33 Закону № 2344, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб’єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

За твердженнями позивача (що не були спростовані відповідачем), ОСОБА_1 не є суб’єктом господарювання, що виключає можливість притягнення її до відповідальності на підставі статті 60 Закону № 2344.

Суд зауважив, що відповідач не надав доказів, які б свідчили про наявність підстав для винесення Постанови, та не заперечив позов. Цей факт, згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, дав суду підстави кваліфікувати бездіяльність Управління як визнання позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність Постанови та, відповідно, про задоволення позову.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 57412, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 26.07.2018 № 056323 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 57412, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80 грн., що був сплачений платіжною квитанцією від 22.08.2018 № П4369.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна