Постановление суда № 7812410, 20.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"20" січня 2010 р. Справа № 16/196-09

вх. № 9556/6-16

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1, довіреність від 30.09.2009 р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність 21.12.2009 р.;

3-ї особи Захарова О.О., довіреність від 12.01.2010 р.;

розглянувши справу за позовом ОСОБА_4, м. Харків

до ОСОБА_5, м.Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Підлісна Ірина Володимирівна, м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛИ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10.04.2008р. про передачу корпоративних прав (частки у статутному фонді ТОВ "Цент харчових технологій", код ЄДРПОУ 34951908, у розмірі 50%), укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на тій підставі, що зазначений договір було укладено під впливом погроз відповідача, умови договору від 10.04.2008р. та сам факт передання частки у статутному фонді не відповідають справжній волі позивача. Позов обґрунтовано ст. 231 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 23.12.2009р. оголошувалась перерва до 10:00 год. 25.12.2009 р.

У судовому засіданні 25.12.2009р. оголошувалась перерва до 15:00 год. 25.12.2009 р. для вирішення питання щодо клопотання представника позивача про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 25.12.2009р. клопотання позивача про призначення колегіального розгляду справи № 16/196-09 задоволено, для розгляду справи № 16/196-09 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Здоровко Л. М., судді Савченко А. А. та Ковальчук Л. В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.12.2009р. залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Підлісну Ірину Володимирівну.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

10.04.2008р. між ОСОБА_4 (позивач) та ОСОБА_5 (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, позивач передала у власність відповідача належну їй частку статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр харчових технологій" в розмірі 50%, а відповідач прийняв цю частку і сплачує за неї обговорену грошову суму.

Згідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Позивач та відповідач станом на дату подачі позовної заяви не є учасниками ТОВ "Центр харчових технологій" (а.с. 20-23).

Аналізуючи зміст ст. 167 Господарського кодексу України суд приходить до висновку, що корпоративними є відносини, пов'язані з реалізацією корпоративних прав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.04.2008р., не підлягає розгляду господарським судом.

Викладене узгоджується з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008р. де зазначено, що у зв'язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов'язаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом, а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства, що виникають між акціонерами (учасниками) господарського товариства та товариством (крім передбачених пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України), такі позови повинні приймати господарські суди за правилами статті 1 ГПК України, тобто з урахуванням суб'єктного складу учасників спору.

Як вбачається з позовної заяви позов подано до фізичної особи ОСОБА_5, який на цей час не є учасником ТОВ "Центр харчових технологій", до ТОВ "Центр харчових технологій" позовних вимог не заявлено.

Згідно ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності - це означає, що таке право фізичної особи на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачено законодавчими актами України.

Статтею 30 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Оскільки субєктний склад осіб у позовній заяві не відповідають визначеним ст. 1, ч. 1 ст. 12, ст. 21 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, позовна заява має розглядатись в суді загальної юрисдикції.

Відповідно п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. "Про державне мито", державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 21, п. 1 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛИ:

1.Провадження у справі №16/196-09 припинити .

2. Видати довідки про повернення держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Головуючий суддя

суддя

суддя