Решение № 78120973, 26.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2018 року № 826/13649/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» Міністерство оборони України, Державна казначейська служба Українипро представники учасників справи: стягнення заборгованості позивача - Канюка А.І.; відповідача - Богайчук Д.О.; третіх осіб - не з'явилися, ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у м. Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (надалі - відповідач), в якому просить стягнути кошти платника податків з рахунків у банка, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 3 482 966,02 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 3 482 966,02 грн., яка на день звернення до суду відповідачем не погашена.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2017 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13649/17 та призначено до судового розгляду.

11.12.2017 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву. Так, відповідач зазначає, що позивач не здійснив заходів для подання позовної заяви про стягнення податкового боргу ДП МОУ «Укрвійськбуд», не надав інформації щодо податкового боргу ДП МОУ «Укрвійськбуд» в період з 07.09.2012 по 30.03.2014, тобто за період, що перевищує 1,5 року, позовні вимоги заявлено включаючи податковий борг, який є безнадійним та повинен був бути списаний.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 судом задоволено клопотання представника відповідача; залучено Міністерство оборони України та Державну казначейську службу України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2018 передано справу № 826/13649/17 у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 (суддя Кузьменко А.І.) відмовлено у задоволенні заяви представника Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськторг" про відвід судді Пащенка К.С. від розгляду адміністративної справи № 826/13649/17.

Після розгляду відповідної заяви представника Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськторг", призначено справу до судового засідання на 12.04.2018.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, мотивуючи свою позицію обставинами, які викладені у письмових запереченнях.

Окрім того, 12.04.2018 представниками сторін подано спільне клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін та зважаючи на заявлене клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» перебуває на обліку у ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.

Відповідно до облікової картки платника податків у відповідача обліковується заборгованість перед бюджетом у розмірі 3482966,02 грн. із податку на додану вартість, що виникла на підставі податкових декларацій.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України (нижче - ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Разом з тим, згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.56 ст.56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

За таких обставин позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу від 07.09.2012 № 1572, проте сума заборгованості на день розгляду спору залишається несплаченою.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Станом на день вирішення спору доказів на підтвердження сплати податкового боргу чи оскарження його в судовому порядку до суду не надано. Несплата підприємством податкового боргу до Державного бюджету України є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідач у встановлений судом строк не спростував твердження позивача, доказів виконання податкового обов'язку на день винесення рішення не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (ідентифікаційний код - 24308300, адреса: 03151, м. Київ, вул. Вінницька, буд. 14/39) на користь Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код - 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) заборгованість з податку на вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 3 482 966 (три мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) гривень 02 (дві) копійки.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко