Решение № 7811456, 04.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.10 р.                     Справа № 1/306                               

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Єва –Сервіс”

м. Донецьк

про стягнення 65344, 22 доларів США

Суддя Азарова З. П.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Донгорбанк” звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Єва –Сервіс” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 54 620,00 доларів США, відсотків у сумі 9 625,26 доларів США, пені у сумі 1 098,96 доларів США.

В обґрунтування позову позивач надав: кредитний договір № 02 від 27.02.2007р., меморіальний валютний ордер № 153_12 від 28.02.2009р., повідомлення вих.. № 11965 від 22.10.2009р., розрахунок позову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, а позивач надав докази перейменування юридичної особи банку на Публічне акціонерне товариство “Донгорбанк”, у зв’язку з чим суд здійснює зміну найменування сторони. Розгляд справи був відкладений.

У наступне судове засідання відповідач знову не з’явився, поштовий конверт з ухвалою повернувся на адресу суду з позначкою “за зазначеною адресою не зареєстровано”. Розгляд справи був відкладений. Суд зобов’язав позивача надати довідку Головного управління статистики у Донецькій області про державну реєстрацію відповідача.

В судове засідання 04.02.2010р. сторони не з’явилися, але позивач надіслав довідку Головного управління статистики у Донецькій області, відповідно до якої відповідач зареєстрований за адресою, вказаною у позовній заяві, тому слід вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки всі ухвали були направлені на його юридичну адресу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 27.02.2007р. між сторонами був укладений кредитний договір № 02, відповідно до якого банк зобов’язався видати позичальнику (відповідачу) кредит на наступних умовах: сума кредиту – 54 620,00 доларів США.; цільове використання кредиту – поповнення зворотних коштів, крім розміщення кредитних коштів на депозит, формування статутного фонду господарського товариства; дата кінцевого повернення кредиту – 24.02.2012р.; відсотки за користування кредитом за простроченою заборгованістю - 13 % річних; відсотки за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю – 18 % річних (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 3.3.1 договору банк зобов’язався видати позичальнику кредит на умовах, передбачених пунктом 1.1 договору, видачу кредиту здійснювати при наявності вільних ресурсів. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з кредитного рахунка банка, на поточний рахунок позичальника з послідуючим використанням позичальником кредитних коштів на цілі, вказані у пункті 1.1 договору. Згідно з пунктом 3.4 договору позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути його у повній сумі у строк, передбачений пунктом 1.1 договору шляхом перерахування на кредитний рахунок в банку; сплатити банку нараховані відсотки за користування кредитом ( у тому числі при частковому поверненні кредиту) у валюті в два етапи:

-          відсотки, нараховані у день першого нарахування, сплатити до початку нас-

тупного місяця, тобто до останнього робочого дня поточного місяця включно;

-          відсотки, нараховані у день другого нарахування, сплатити до 10 числа

(включно) місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, на відсотковий рахунок, а також відсотки за безпідставне користування кредитом, виходячи зі ставок, вказаних у пункті 1.1 договору.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить статті 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобов’язання, надав кредит у сумі, яка визначена договором, що підтверджується меморіальним ордером № 153_12 від 28.02.2007р. Проте, відповідач свої зобов’язання по сплаті відсотків належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 9 625,26 доларів США.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Так, пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної сплати відсотків за кредитом позичальник сплачує неустойку у виді пені у розмірі 0,05 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки. Факт прострочки виконання зобов’язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач правомірно нарахував пеню в сумі

1 098,96 доларів США.

Крім того, пунктом 3.1.4 договору сторони передбачили, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати відсотків у випадку невиконання позичальником зобов’язань, передбачених договором.

Відповідачем були порушені умови договору щодо сплати відсотків, тому позивач 22.10.2009р. направив відповідачу лист № 11965 від 21.10.2009р. з вимогою достроково погасити заборгованість. Вимога залишена відповідачем без задоволення, тому позивач звернувся з позовом.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Позивач довів позовні вимоги і вони підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Змінити найменування Закритого акціонерного товариства “Донгорбанк” на Публічне акціонерне товариство “Донгорбанк”.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Єва –Сервіс” (83049, м. Донецьк, вул. Олімпієва, буд. 222, ідентифікаційний код 33576793) на користь Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, ідентифікаційний код 20365318) заборгованість за кредитом у сумі 54 620,00 доларів США, відсотків у сумі 9 625,26 доларів США, пеню у сумі 1 098,96 доларів США., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 653, 44 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення оголошено у засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя