Постановление суда № 78102467, 26.11.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/169/17

Номер провадження № 1-кп/629/47/18

У Х В А Л А

26 листопада 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., суддів: Мицик С.А., Харабадзе К.Ш., за участю секретаря Габор В.В., прокурора Черкаса О.О., захисника Остапенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, Харківської області питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Лозова, Харківської області, громадянину України, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

05.12.2018 року спливає два місяці раніше обраного строку тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор Черкас О.О., з урахуванням закінчення обвинуваченому строку тримання під вартою заявив клопотання про продовження раніше обраного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність підстав для скасування або зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вказав на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 до суду не етапований. Приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовилися.

Адвокат Остапенко С.Ю. вказала на відсутність підстав для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, вказав на те, що прокурором не обґрунтовано клопотання про продовження запобіжного заходу, не вказано неможливості обрання до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, їх не існує в теперішній час, обвинувачений має постійне місце проживання, а тому слід змінити запобіжний захід у відношенні її підзахисного на домашній арешт.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, раніше судимий, в тому числі за вчинення аналогічних злочинів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду. Тому суд вважає, що зазначені обставини можуть бути достатніми причинами разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, обвинувачений будучи працездатною особою не працював, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу, оскільки скасування чи зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, може призвести до спроб переховування від суду, впливу на потерпілих та свідків, а тому, залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує його строк до 26 січня 2019 року, вважаючи жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, таким, що не може запобігти вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 197, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Черкаса О.О.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовживши його дію на строк до двох місяців, тобто до 26 січня 2019 року в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня винесення ухвали, а саме з 26 листопада 2018 року.

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Остапенко С.Ю. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.А. Смірнова

Судді: С.А. Мицик

К.Ш. Харабадзе