Постановление суда № 78098207, 26.11.2018, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1062/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року слідчий суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Криничанського ВП Кам'янського ВП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчим СВ Криничанського ВП Кам'янського ВП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області до суду внесено клопотання про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040460000283 від 04.07.2018 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Слідчий Вуєв В.О. в судове засідання не з'явився.

Прокурор Дехтяр Є.О. в судовому засіданні клопотав щодо накладення арешту на майно з метою унеможливлення розпорядженням майном на період досудового розслідування, однак на яке саме майно необхідно накласти арешт слідчому судді не повідомив, оскільки слідчий не надав йому матеріалів провадження, інформацією щодо місця знаходження майна не володіє. Слідчий суддя встановив, що правовстановлюючі документи на майно відсутні, інформація щодо накладення арешту на вказане майно відсутня, по кримінальному провадженню не встановлені матеріальні збитки, цивільний позов ніким не заявлявся.

Відповідно до КПК України: арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки із наданих до суду матеріалів, не вбачається достатня наявність підстав для арешту майна, клопотання подано з порушенням вимог КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволені клопотання слідчому СВ Криничанського ВП Кам'янського ВП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області Вуєву В.О. про арешт майна - відмовити.

Суддя: В. В. Лісняк