Решение № 78087327, 22.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2018 року № 826/2006/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А.

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії

представники позивача та відповідача-2 - не з'явилися;

сторін: відповідача-1 - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А. (надалі - відповідач-1 або Уповноважена особа фонду) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-2 або Фонд), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А. щодо невнесення інформації про ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Європейський газовий банк" за рахунок Фонду в розмірі 76 437,50 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А. внести інформацію про вкладника ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Європейський газовий банк" (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 300001, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Московський, 16) за рахунок Фонду у розмірі 76 437,50 грн. та подати дану інформацію про відшкодування грошових коштів ОСОБА_1 в розмірі 76 437,50 грн. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 300001, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Московський, 16), для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, до якого буде внесено інформацію про ОСОБА_1, як вкладника за депозитним договором №349166 від 17 червня 2014 року, на грошову суму в розмірі 76 437,50 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в Уповноваженої особи фонду не було законних підстав визнавати договір банківського вкладу нікчемним, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між прийняттям Банком коштів на депозит, зобов'язанням виплатити проценти за користування зазначеними грошовими коштам та настанням неплатоспроможності Банку; також, оскільки, в даному випадку, недійсність вказаного договору банківського владу законом не встановлена, то визнання його нікчемним та не включення позивача до переліку вкладників є незаконним та вчинено з перевищенням повноважень відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2016 (суддя Мазур А.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 826/2006/16 та призначено справу до судового розгляду на 26.04.2016.

25.04.2016 представник відповідача-1 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи через його участь у судовому засіданні по іншій справі в Київському апеляційному адміністративному суді. Окрім того, представником відповідача-1, цього ж дня, було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 826/2006/16 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону №4452.

26.04.2016 зважаючи на неявку представників сторін розгляд справи було відкладено на 30.06.2016.

16.05.2016 відповдіачем-2 через канцелярію суду були подані письмові заперечення проти позову, в яких він вказує, що у Фонду відсутні обов'язки перед позивачем, тому права позивача не могли бути порушені Фондом, оскільки виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр виключно на підставі переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою, а такого переліку відповідачем-1 складено та надано не було, що унеможливлює виплату позивачу коштів в межах гарантованої державою суми відшкодування як вкладнику неплатоспроможного банку.

24.06.2016 представник відповідача-1 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив залишити позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду (ч. 2 ст. 99 КАС України в редакції на момент звернення до суду) та підписанням позовної заяви особою, яка не уповноважена на ведення справи від імені позивача (п. 2 ч. 1 ст. 155 КАС України). Так відповідач-1 зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону № 4452 Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через 7 днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відповідно до оголошення в газеті "Голос України" № 226 (5976) від 22.11.2014 остаточні виплати коштів вкладникам ПАТ "Європейський газовий банк" проводились до 06.01.2015. Також на офіційній сторінці в мережі Інтернет http://www.fg.gov.ua Фонду гарантування було розміщено відповідну інформацію. Позов ОСОБА_1 подав 09.02.2016. Отже, з дня оголошення про здійснення виплат (22.11.2015), тобто з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та дня закінчення виплат (06.01.2015) до дня подання позову (09.02.2016) минуло понад 14 місяців. Таким чином, позивачем був пропущений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Окрім того, представник відповідача-1 звертав увагу суду на те, що підпис, який міститься на позовній заяві, не відповідає підпису ОСОБА_1, виходячи з копій документів, доданих до позовної заяви, що дає підстави вважати, що позовна заява підписана не позивачем, а невстановленою особою, тобто особою, яка не має повноважень на ведення справи.

30.06.2016 зважаючи на неявку представників сторін, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

10.10.2017 на підставі розпорядження керівника апарату суду №5267 від 10.10.2017 справу було передано на розгляд судді Пащенка К.С.

25.10.2017 суддею Пащенком К.С. було прийнято до провадження адміністративну справу №826/2006/16 і призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2017.

28.11.2017 у судовому засіданні представником відповідача-1 були надані усні пояснення, після чого суд на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України (в редакції до 15.12.2017) перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 19.11.2018 клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду залишено без задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

17.06.2014 у зв'язку із наявністю проблем із ліквідністю постановою Правління Національного банку України №366/БТ серед іншого було зупинено для ПАТ "Європейський газовий банк" на строк до 18.12.2014 операції із залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі із видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) та залучення на поточні рахунки клієнтів (у тому числі карткові) - фізичних осіб (резидентів) коштів у національній та іноземній валютах.

17.06.2014 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (надалі - ПАТ "Європейський газовий банк") було укладено договір № 349166 банківського вкладу з фізичною особою, відповідно до якого банк відкриває вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_2 та приймає від вкладника грошові кошти в національній валюті України на строк 91 день тобто до 16.09.2014. Вкладник вносить готівкою або перераховує безготівковим шляхом з відкритих в банку або іншій установі банку власних поточних та/або депозитних рахунків, а банк приймає на відкритий вкладнику рахунок грошові кошти в сумі 75 000,00 грн. За використання грошових коштів банк сплачує вкладнику проценти із розрахунку 23% річних.

17.06.2014 позивач вніс грошові кошти у сумі 75 000,00 грн. до каси банку.

16.07.2014 постановою Правління Національного банку України №424 ПАТ "Європейський газовий банк" був віднесений до категорії неплатоспроможних.

16.07.2014 рішенням виконавчої дирекцією Фонду №57 з 17.07.2014 строком на три місяці запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено ОСОБА_4 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Європейський газовий банк".

17.11.2014 постановою Правління Національного банку України №725 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ "Європейський газовий банк".

18.11.2014 рішенням виконавчої дирекції Фонду від №121 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Європейський газовий банк" та призначено ОСОБА_4 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк".

05.12.2014, 02.03.2015, 15.05.2015 позивач за допомогою оператора "Кур'єрська Служба Доставки" направив на адресу директора-розпорядника заяви про виплату гарантованої суми відшкодування за його вкладом в ПАТ "Європейський газовий банк".

06.05.2015 листом №02-036-14209/15 за підписом ОСОБА_5 відповідач-2 повідомив позивача про те, що відповідачем-1 надано до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. У Переліку вкладників, що був переданий до Фонду Уповноваженою особою фонду, відсутня інформація про вклади ОСОБА_1 Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону №4452 саме уповноважена особа Фонду гарантування складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відклик банківської ліцензії та ліквідацію банку. За додатковою інформацією запропоновано звертатися до уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію банку ПАТ "Європейський газовий банк", яка працює адресою: проспект Московський, 16, місто Київ, 04073. Контактні телефони: (044) 536-92-10, 0 800-50-56-56.

25.05.2015 листом №1312-4-21 відповідач-1 повідомив позивача про те, що правочини, в тому числі договір №349166 банківського рахунку з фізичною особою від 17.06.2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 та ст. 228 ЦК України.

09.02.2016 позивач звернувся до суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії із вимогами, зміст яких викладено вище.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в рішенні - Закон або повністю назва), Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також яким регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, в тексті - Закон або Закон № 4452-VI).

Частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частинами 2-4 статті 38 Закону 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до "; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно з частиною 5 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина 6 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, Уповноважена особа фонду під час здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Європейський газовий банк" провела перевірку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за результатами якої Договір № 349166 банківського вкладу з фізичною особою від 17.06.2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, визнано нікчемними відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В повідомленні № 1312-4-21 від 25.05.2015 про нікчемність правочину зазначено: "Зважаючи на те, що правочини, були вчинені Вами виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів, такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, а відповідно порушують публічний порядок".

Проте суд зазначає, що відповідачем-1 не надано до суду документальні докази, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та/або про визнання в судовому порядку недійсними договору банківського вкладу (депозиту).

Крім того суд звертає увагу на те, що за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем-1 не доведено належними документальними доказами наявність підстави для визнання нікчемним договору № 349166 банківського вкладу з фізичною особою від 17.06.2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, та як наслідок наявність правових підстав для не включення позивача до Переліку вкладників цього Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Разом з тим, суд зауважує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В свою чергу, ч.2 ст. 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, надаючи правову оцінку належності обраного способу захисту порушеного права слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Як зазначалося вище, Положення п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI передбачають складення переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Таким чином, право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення позивача та зобов'язання Уповноваженої особи включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача-1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника ПАТ "Європейський газовий банк", якій необхідно здійснити виплату відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Тобто, в даному випадку, відповідач-1 наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача-1 включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладам, вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Європейський газовий банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суд, зазначає таке.

Загальний реєстр вкладників формується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виключно на підставі Переліку вкладників або додаткової інформації поданої Уповноваженою особою Фонду.

Фонд в силу вищезазначених норм законодавства зобов'язаний включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ "Європейський газовий банк" для здійснення виплат коштів за банківськими вкладами за рахунок відповідача-2 за договором банківського вкладу після подання Уповноваженою особою Фонду інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Враховуючи вищевикладене, та те, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не приймалося рішення про визнання правочину недійсним, суд вважає, що вимога позивача в цій частині є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України

Згідно з пункту 6.8 частини 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в тому числі, витрат на сплату судового збору.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 1102, 40 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А. щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_1

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А. внести інформацію про вкладника ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Європейський газовий банк" (ідентифікаційний код 34693790, МФО 300001, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Московський, 16) за рахунок Фонду у розмірі 76 437,50 грн. та подати дану інформацію про відшкодування грошових коштів ОСОБА_1 в розмірі 76 437,50 грн. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (ідентифікаційний код 34693790, адреса: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери (Московський), буд .16), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 102,40 грн. (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко