Постановление суда № 77998455, 21.11.2018, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1103/18

Провадження № 1-м/513/1/18

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року

Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді : Тончевої Н.М.,

при секретарі - Коржан О. В.,

за участю прокурора - Бойко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Сарата клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, винесеного відносно ОСОБА_1, 15 травня 1993року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

В С Т А Н О В И В:

До Саратського районного суду Одеської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації, яким засуджений громадянин України ОСОБА_1.

Відповідно до клопотання, 16 жовтня 2018 року наказом № 3194/5 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, 15 травня 1993року народження, керуючись ст.606 КПК України, ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 08 серпня 2018 року за №06- 1044348/18.

ОСОБА_1 засуджено вироком Советського районного суду м. Брянська, від 30 листопада 2017 року, до покарання у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 30, частиною п’ятою статті 228.1 ( замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі « Інтернет», організованою групою в особливо великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія №5 УФСВП Росії по Брянській області»; кінець відбуття строку покарання – 28 квітня 2026 року.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: Одеська область, Саратський район, с. Крива Балка, вул. Шкільна, будинок № 139.

Відповідно до вимог частини третьої ст.609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідності із законодавством України.

Відповідно до частини першої ст.610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України просить суд визначити статті (частини статей) Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнано винним вироком суду Советського районного суду м. Брянська, від 30 листопада 2017 року.

Визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вироку Советського районного суду м. Брянська, від 30 листопада 2017року.

У судове засідання представник Міністерства юстиції не з'явився, про час та місце розгляду клопотання сповіщений належним чином, просить суд розглянути дане клопотання без його участі.

У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотання Міністерства юстиції України та приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Советського районного суду м. Брянська від 30листопада 2017року.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку іноземного суду, винесеного відносно громадянина України ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Вважає необхідним привести вирок суду Російської Федерації у відповідність з законодавством України на підставі наступного.

16 жовтня 2018 року наказом № 3194/5 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, 15 травня 1993року народження, керуючись ст.606 КПК України, ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 08 серпня 2018 року за №06- 1044348/18.

Оскільки ст.607 КПК України передбачено, що питання про передачу осіб, засуджених судами України до позбавлення волі, для відбування покарання в державах, громадянами яких вони є, вирішується Міністерством юстиції України та згідно ст.606 ч.4 КПК України у разі недотримання хоча б однієї з умов, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, Міністерство юстиції України може відмовити у передачі або прийнятті засудженого, якщо інше не передбачено цим Кодексом або міжнародним договором України, право вивчати та перевіряти матеріали, необхідні для передачі засуджених осіб, надано Міністерству Юстиції, йому ж надається і право відмовити у передачі або прийнятті засудженого.

Тому на підставі ст.610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

При розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання.

Суд, заслухавши думку прокурора, який вважав клопотання обґрунтованим, дослідивши надані письмові матеріали, додані до клопотання Міністерством юстиції України, заяву засудженого ОСОБА_1 про передачу його в Україну для подальшого відбування покарання, приходить до висновку, що клопотання Міністерства юстиції України в інтересах засудженого про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна була приєднана на підставі Закону України №337/95-ВР від 22 вересня 1995 року "Про приєднання України до Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік"встановлено, що компетентні власті держави виконання вироку: a) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; або: b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Згідно ч.1 ст. 602 КПК Українивирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч.3 ст. 603 КПК України, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями Кримінального процесуального кодексу України, відмічає, що чинним на території України єЗакон України «Про приєднання України до Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року».

Зазначена Європейська Конвенція згідно з положеннямист.19 Закону України «Про міжнародні договори України»є частиною національного законодавства і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

За вимогами ч.1 ст. 610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст. 609 КПК України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи.

Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави та вирішує питання про стягнення процесуальних витрат.

ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст.30 - ч.5 ст. 228.1Кримінального кодексу Російської Федерації замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі "Інтернет", організованою групою в особливо великому розмірі, що також є карним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність та відповідає ч. 1 ст. 15 - ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України .

Санкція ч. 5 ст. 228.1Кримінального кодексуРосійської Федерації передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'ятнадцяти до двадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю на строк до двадцяти років чи без такого та зі штрафом в розмірі до одного мільйона рублів або в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до п'яти років чи без такого, або довічне позбавлення волі.

Санкція ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України з врахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, згідно з якими за вчиненням замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією частини статті Особливої частини цього Кодексу, та вказаними статтями, а за ч.3 ст. 307 КК України строк покарання до дванадцяти років позбавлення волі.

Таким чином, керуючись ст. 9 Конституції України, ст.ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст. ст. 606-610 КПК України, враховуючи положення щодо того, що у разі якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, тому суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України, суд визначає ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 68 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 9( девять) років і 6 (шість) місяців.

Оскільки санкцією ч. 5 ст. 228.1КК Російської Федерації не передбачене додаткове покарання у виді конфіскації майна і засудженому воно не призначалось, а тому суд не застосовує його при визначенні покарання.

На підставі ст. 72 КК України, строк відбування покарання слід рахувати з часу затримання з 29 жовтня 2016 року та не визначати виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, оскільки діючим законодавством України не передбачено визначення судом виду такої установи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Конституції України, ст. ст. 9, 10, 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, ст.ст. 609, 610 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України, подане заступником директора Департаменту начальника Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України ОСОБА_2, про приведення вироку суду іноземної держави відносно ОСОБА_1, у відповідність із законодавством України задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Советського районного суду м. Брянська від 30 листопада 2017 року.

ОСОБА_1, 15 травня 1993року народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою в Україні: Одеська область, Саратський район, с. Крива Балка, вул. Шкільна, будинок № 139, визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 30 - ч. 5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації з призначенням покарання до позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років і 6 ( шість) місяців, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Визначити положення Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним, а саме: ч. 3 ст. 30 ч. 5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, відповідає ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Визначити засудженому ОСОБА_1 покарання, що підлягає відбуванню за вироком Советського районного суду м. Брянська від 30 листопада 2017 року за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 3 ст. 68 КК України до позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років і 6 ( шість) місяців, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 слід рахувати з часу затримання, а саме з 29 жовтня 2016 року, в строк відбування покарання зарахувавши термін перебування його під вартою з 29 жовтня 2016 року по 30 листопада 2017 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Н. М. Тончева