Постановление суда № 77990055, 20.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

20 листопада 2018 року Справа № 160/8562/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Громадської Організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї Громадської Організації ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про визнання незаконним і необґрунтованим п.4 рішення №2/1 від 13.09.2018р., визнання протиправними дій та скасування наказів №172 від 17.09.2018р., №309-о від 21.09.2018р., -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018р. Громадська Організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї Громадської Організації ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України та просить:

- визнати незаконним і необґрунтованим п.4 Рішення розширеного засідання колегії від 13 вересня 2018 року № 2/1 Державної екологічної інспекції України, введеного в дію наказом Державної екологічної інспекції України від 17 вересня 2018 року № 171;

- визнати протиправними дії в.о. голови Державної екологічної інспекції України І.О. Яковлєва щодо безпідставного і необґрунтованого порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1, начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря за наказом №172 від 17.09.2018 року по Державній екологічній інспекції України;

- визнати протиправними дії в.о. голови Державної екологічної інспекції України І.О. Яковлєва щодо безпідставного і необґрунтованого відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря, з 24 вересня 2018 року на час до закінчення дисциплінарного провадження, порушеного відповідно до наказу Держекоінспекції від 17.09.2018 №172 "Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1." за наказом №309-о від 21.09.2018 року по Державній екологічній інспекції України;

- скасувати наказ №172 від 17 вересня 2018 року по Державній екологічній інспекції України "Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1.", як такий що винесений з порушенням норм матеріального і процесуального права;

- скасувати наказ №309-о від 21 вересня 2018 року по Державній екологічній інспекції України "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків", як такий що винесений з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши зміст адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до ч.1 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Пунктом 1 ч.1, ч.2 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову його подано та підписано від імені ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (заступником керівника Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр") на підставі заяви ОСОБА_1 про надання правової допомоги б/н від 02.10.2018р., проте, зі змісту вказаної заяви не вбачається надання права Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" на подання та підписання позову від імені ОСОБА_1

Також, не містить посилань на повноваження ОСОБА_3 (заступника керівника Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр") щодо подання та підписання позову від імені ОСОБА_1 і доданий до позову витяг з протоколу №1 засідання Ради керівництва Громадської Організації стосовно вирішення питання про прийняття членів до лав ГО "ДНПЦ" від 05.10.2018р.

При цьому, слід зазначити, що зі змісту вищевказаного витягу з протоколу №1 від 05.10.2018р. видно, що засідання Ради керівництва Громадської Організації стосується лише вирішення питання про прийняття членів до лав ГО "ДНПЦ", а тому вказаний протокол не може бути прийнятий в якості належного доказу на представлення інтересів ОСОБА_1, оскільки він не містить підпису ОСОБА_1 та не містить інформації , що ОСОБА_1 довіряє підписання даного позову від свого імені даній громадській організації, отже вказаний витяг не містить такої інформації та не є належним доказом надання права на підписання позову заступником керівника Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1.

Також і за нормами ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України витяг з протоколу громадської організації щодо прийняття членів до її лав не віднесено до документів, що можуть підтверджувати повноваження представників.

Таким чином, можна прийти до висновку, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, так як жодні документи, додані до позову, не підтверджують права Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в особі ОСОБА_3 - позивача на підписання та подання цього позову від імені ОСОБА_1.

Згідно із положеннями п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов підписано особою, яка не має права її підписувати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підписано особою, яка не мала права його підписувати в порушення вимог п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

За викладених обставин, даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись п.3 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Громадської Організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї Громадської Організації ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про визнання незаконним і необґрунтованим п.4 рішення №2/1 від 13.09.2018р., визнання протиправними дій та скасування наказів №172 від 17.09.2018р., №309-о від 21.09.2018р. - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, надіслати позивачеві.

У відповідності до ч.8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва