Постановление суда № 77960269, 19.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

19 листопада 2018 року м. Київ № 640/18312/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою за позовом

ОСОБА_1

до Головного слідчого управління Служби безпеки України

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного слідчого управління Служби безпеки України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ідентифікаційний код 00034074), в якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову начальника 2-го відділення слідчого відділу Головного управління СБ України в АРК від 05.07.2011, якою накладений арешт на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,129 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3; транспортний засіб марки "CHEVROLET" модель "AVEO" 2005 року випуску, реєстраційних номер НОМЕР_2, які належать позивачу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про неможливість відкриття провадження у даній справі та розгляду її в порядку адміністративного судочинства, оскільки наявні підстави для відмови у відкритті провадження з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Згідно з вимогами частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення. Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Завданнями кримінального провадження, відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судом встановлено, що позивачем оскаржується постанова начальника 2-го відділення слідчого відділу Головного управління СБ України в АРК від 05.07.2011, якою накладений арешт на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,129 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3; транспортний засіб марки "CHEVROLET" модель "AVEO" 2005 року випуску, реєстраційних номер НОМЕР_2.

Відповідно до п. 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (2012 рік) запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.126 КПК України (1960р) накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Таким чином, зміна, скасування чи припинення арешту майна, незважаючи на набуття чинності новим процесуальним законом, відбувається згідно з п. 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України у порядку, передбаченому КПК 1960 року.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що фактично предметом позову є оскарження дій слідчого щодо накладення арешту, що має розглядатися в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а не в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз'яснює позивачеві, що зазначений спір відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись положеннями ст. ст. 2, 19, п.1 ч.1 ст.170, ст. ст. 171, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного слідчого управління Служби безпеки України про визнання протиправною та скасування постанови.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно з позовними матеріалами.

Відповідно до частин четвертої - п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Пащенко К.С.