Постановление суда № 77955716, 14.11.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1379/17

Провадження № 2/324/50/2018

УХВАЛА

про відмову в проведенні експертизи

14 листопада 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Басараб А.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пологи в режимі відеоконференцзв’язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-2802 про відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з зазначеним позовом. Просить постановити судове рішення, яким стягнути з військової частини А-2802 на його користь 43411,60 грн. матеріальних витрат на поховання свого сина, який загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка виникла з вини військовослужбовця військової частини А-2802, а також 1000000 грн. моральної шкоди у зв’язку з втратою сина.

Представник відповідача подав суду клопотання про призначення судової інженерно-транспортної експертизи, оскільки обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, в тому числі твердження позивача в ході судового засідання щодо того, що під час проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю транспортно-трасологічні дослідження не були судовим експертом взяті до уваги пояснення свідків ДТП, потребують спеціальних знань фахівця в певній галузі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлене клопотання заперечили, мотивуючи тим, що під час досудового розслідування по кримінальному провадженню №12016080320001300 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, була призначена та проведена інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю транспортно-трасологічні дослідження. Згідно висновку експерта №830/16 від 25 листопада 2016 року на вирішення судової експертизи були поставлені такі питання: 1.Яким було взаємне розташування (кут контакту) автомобіля НОМЕР_1 та причепа ЦВ-1 без реєстраційного номеру в момент зіткнення? 2.Яким було розташування відносно елементів проїзної частини автомобіля НОМЕР_1 та причепа ЦВ-1 без реєстраційного номеру в момент зіткнення? 3.В момент зіткнення причеп ЦВ-1 без реєстраційного номеру знаходився в русі чи стояв? 4.Де саме, відносно елементів проїзної частини та слідів, зафіксованих на схемі до протокол огляду місця ДТП та схемі протоколу огляду, знаходиться автомобіль НОМЕР_1 та причеп ЦВ-1 без реєстраційного номеру?

В результаті проведеного дослідження експертом були зроблені наступні висновки: 1.В момент зіткнення автомобіль НОМЕР_1 контактував передньою лівою частиною з правою боковою частиною причепа ЦВ-1 без реєстраційного номеру, при цьому кут між їхніми повздовжніми осями становив 87.0градусів +/- 5градусів. 2.Визначити, яким було розташування відносно елементів проїзної частини автомобіля НОМЕР_1 та причепа ЦВ-1 без реєстраційного номеру в момент зіткнення з технічної точки зору не надається можливим. 3.В момент зіткнення причеп ЦВ-1 без реєстраційного номеру стояв, при цьому вузол зчеплення і з’єднувальна вилка знаходились на опорній поверхні (причеп без зчеплення з ТЗ). 4.Визначити місце зіткнення автомобіля НОМЕР_1 та причепа ЦВ-1 без реєстраційного номеру як геометричну точку, в тому числі відносно ширини проїзної частини, з технічної точки зору не надається можливим, при цьому місце зіткнення вказаних транспортних засобів знаходиться в межах проїзної частини та у повздовжньому напрямку не далі розташування на проїзній частині зафіксованого осипу скла. Таким чином, питання номер 2.2, 2.3, 2.4 та 2.5, запропоновані представником відповідача у заяві про призначення експертизи, досліджувалися експертом та знайшли своє вирішення у висновку експерта. Питання 2.1. про причину роз’єднання і від’єднання з’єднувального вузла причепу ЦВ-1 з транспортним засобом ЗІЛ 433360 державний номер 1939Е6 взагалі не може бути досліджене експертом, оскільки з’єднувальний пристрій не вилучався під час розслідування кримінального провадження, не був долучений до справи в якості речового доказу і на теперішній час неможливо ідентифікувати будь-який з’єднувальний пристрій як саме той, що знаходився на транспортному засобі ЗІЛ 433360 державний номер 1939Е6. Крім того, позивач і його представник зауважили, що проведення судової експертизи не може ніяким чином вплинути на результат розгляду даної цивільної справи, оскільки предметом позову є відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а у відповідності до ст.ст.1167,1187,1201 ЦК України володілець джерела підвищеної небезпеки зобов’язаний відшкодувати завдану шкоду, в тому числі моральну, незалежно від вини. У зв’язку з зазначеним просили відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи представнику відповідача.

Заслухавши думки позивача і його представника, дослідивши матеріали кримінального провадження №12016080320001300 від 14 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, які були витребувані судом за клопотанням представника відповідача з військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки з’ясування обставин, які входять до предмета доказування та якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не потребує спеціальних знань у іншій сфері, ніж право, а обставини, які просить встановити представник військової частини А-2802, заявляючи клопотання про призначення судової інженерно-транспортної експертизи, встановлені висновком інженерно-транспортної експертизи №830/16 від 25 листопада 2016 року за експертною спеціальністю транспортно-трасологічні дослідження, а також постановою про закриття кримінального провадження від 20 червня 2017 року.

Крім того, суд зазначає, що справа в провадженні суду перебуває з 19 вересня 2017 року. Станом на 27 лютого 2018 року був розпочатий судовий розгляд справи по суті. Представниками відповідача, які в тому числі були присутніми безпосередньо в судовому засіданні під час розгляду справи, до 27 лютого 2018 року не заявлялися клопотання про призначення судової експертизи, в той час як за правилами ст.83 ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року, клопотання про призначення експертизи заявляються учасниками справи до початку судового розгляду справи по суті.

За таких обставин підстав для призначення судової інженерно-транспортної експертизи суд не вбачає, у зв’язку з чим відмовляє представнику відповідача у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст.76,83,103 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити представнику відповідача в задоволенні клопотання про призначення судової інженерно-транспортної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя: Кацаренко І.О.