Решение № 77953285, 22.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Справа № 804/3982/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Мрія»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Мрія» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.03.2018 року, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 66016,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «БМП «МРІЯ», за результатами якої складено акт №5182/04-36-12-04/39342070 від 05.02.2018 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.03.2018 року, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 66016,44 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

01.06.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі.

18.06.2018 року представником відповідача було надано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення, правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

Зазначена справа перебувала в провадженні судді Кононенко О.В.

14.08.2018 року на підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2202д було проведено перерозподіл даної справи та передано вказану справу судді Дєєву М.В.

21.08.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було прийнято до провадження дану справу та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена камеральна перевірка ТОВ «БМП «МРІЯ» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за жовтень 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки №5182/04-36-12-04/39342070 від 05.02.2018 року (далі – Акт перевірки).

Згідно висновків акту №5182/04-36-12-04/39342070 від 05.02.2018 року перевіркою було встановлено такі порушення :

- п.201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України суб’єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по 1 податковій накладній в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за жовтень 2017 року на загальну суму податку на додану вартість 660 164,43 грн.(порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

На підставі висновків акту перевірки №5182/04-36-12-04/39342070 від 05.02.2018 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.03.2018 року, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 66016,44 грн.

Не погоджуючись з висновками акту та вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звертався зі скаргою до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 16.05.2018 року №16778/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до вказаного пункту ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Положеннями п. 201.1 наведеної норми ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Разом з тим, відповідно до п. 4 розділу II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 06 червня 2017 року N 557 після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до адресата протягом операційного дня.

Операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг (п. 2 розділу I цього Порядку).

Відповідно п.п. 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246, в редакції до 24.03.2018 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

З аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що реєстрація податкової накладної повинна відбутися до 23-ї години, доки триває операційний день часом подання податкової накладної є час, зазначений в квитанції, крім випадків, коли квитанція не надіслана в межах операційного дня.

Як вбачається з інформації, яка міститься у програмному забезпеченні М.Е. DOC у вкладці «Відправлено ДФС», податкова накладна № 84 від 31.10.2017 року була направлена до Державної фіскальної служби засобом телекомунікаційного зв’язку 15.11.2017 року о 20 год. 44 хвилин, тобто в межах строку, встановленого абзацом 16 пункту 201.10 статті 201 ПК України та протягом операційного дня.

В матеріалах справи також міститься квитанція про відмову в прийнятті податкової накладної № 84 від 31.10.2017 року з причин того, що податкова накладна надіслана поза операційним днем. Квитанція номер датована 15.11.2017 час квитанції значиться 23 годин 07 хвилин.

Таким чином квитанція була направлена позивачу після спливу 23 години операційного дня, хоча сама податкова накладна направлена в межах операційного дня. Вказане свідчить про те, що позивач дотримався свого обов’язку щодо своєчасного направлення в електронну систему документообігу податкової накладної, однак до завершення операційного дня йому не було надіслано квитанцію про прийняття податкової накладної, або відмову в її прийнятті, або зупинення реєстрації податкової накладної. Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо квитанція не надіслана платнику податків в межах операційного дня, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що причини, з яких податкова накладна була доставлена до податкової служби лише о 23 год. 07 хв. знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи ДФС України не залежить від дій платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що юридичною особою - платником податків були вчинені усі належні та необхідні дії по вчасному поданню та реєстрації податкової накладної № 84 від 31.10.2017 року, а тому відсутній сам факт вчинення податкового правопорушення та відповідальність, п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України до позивача застосована бути не може, адже ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Мрія» при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1762,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №7122 від 30.05.2018 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1762,00 грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Мрія» (пр. Гагаріна, б. 22, оф. 401, м. Дніпро, 49125, код ЄДРПОУ 39342070) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 490005, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.03.2018 року, яким визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 66016,44 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Мрія» (код ЄДРПОУ 39342070) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1