№ 7792424, 01.02.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а-9003/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резулятивна частини)

«01» лютого 2010 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

при секретарі - Рачкові О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „Одесавтотранс” до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості та третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеський міський центр зайнятості про визнання протиправним та відміну акту № 12-14/13 від 18.03.2009 року про порушення законодавства України про зайнятість населення в частині пропонування сплатити штраф у розмірі 19110 грн. 14 коп.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства „Одесавтотранс” до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості та третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеський міський центр зайнятості задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним акт інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості за № 12-14/13 від 18.03.2009 року про порушення законодавства України про зайнятість населення в частині пропонування сплатити штраф у розмірі річної заробітної плати кожного вивільненого працівника у загальній сумі 19110 грн.14 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Одесавтотранс” (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 22479374) судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

С уддя Бутенко А.В.

Справа №2а-9003/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» лютого 2010 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

при секретарі - Рачкові О.І.,

за участю сторін:

представник позивача - Косьяненко Ю.А. (по довіреності)

представник відповідача - Отраднова О.А. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „Одесавтотранс” до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості та третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеський міський центр зайнятості про визнання протиправним та відміну акту № 12-14/13 від 18.03.2009 року про порушення законодавства України про зайнятість населення в частині пропонування сплатити штраф у розмірі 19110 грн. 14 коп.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось відкрите акціонерне товариство „Одесавтотранс” до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості та третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеський міський центр зайнятості про визнання протиправним та відміну акту № 12-14/13 від 18.03.2009 року про порушення законодавства України про зайнятість населення в частині пропонування сплатити штраф у розмірі 19110 грн. 14 коп.

В судовому засіданні 01.02.2010 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог та обґрунтував їх тим, що Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості було проведено перевірку ВАТ „Одесавтотранс”, якою встановлено порушення п.5 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення” та запропоновано добровільно у 10-денний строк сплатити штраф на загальну суму 19110 грн. 14 коп., що підтверджується актом №12-14/13 про порушення законодавства України про зайнятість населення від 18.03.2009 року. ВАТ „Одесавтотранс” дійсно, при вивільнені працівників повинно було повідомити про це не пізніше як за два місяці в звітній формі державну службу зайнятості, а в десятиденний строк після вивільнення направити звіт про фактично вивільнених працівників. ВАТ „Одесавтотранс” не надано до 04.03.2008 року до Одеського міського центру зайнятості звіт за формою 4-ПН про фактичне вивільнення працівника ОСОБА_5 згідно з наказом від 09.02.2008 року, звільненої з 20.02.2008 року, а також до 18.12.2007 року звіт за формою 4-ПН та до 13.03.2007 року за формою 4-ПН про фактичне вивільнення працівника ОСОБА_6 згідно з наказом від 20.02.2007 року, звільненої 28.02.2007 року. У встановлений строк ВАТ „Одесавтотранс” не сплатило запропоновану суму, проте у підприємства виникло зобовязання щодо сплати суми штрафу. На підставі того, що пропущено строк, встановлений ст. 250 ГК України для стягнення штрафу, позивач просив суд визнати протиправним акт перевірки №12-14/13 від 18.03.2009 року про порушення законодавства України про зайнятість населення в частині пропонування сплатити штраф у розмірі 19110 грн. 14 коп.

Представник відповідача заперечив проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що акт інспекції №12-14/13 від 18.03.2009 року не є правовим актом індивідуальної дії та не має обовязкового характеру, а є лише правовими підставами для звернення до адміністративного суду щодо стягнення штрафу на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття уповноваженими його робочими органами. Акти інспекції не відносяться також до нормативно-правових актів. Таким чином, складений інспекцією акт №12-14/13 від 18.03.2009 року не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, а його пропозиції щодо сплати суми штрафу носять рекомендаційний характер.

Представник третьої особи на боці відповідача, який не заявляє самостійних вимог на предмет спору у судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (а.с. 92) , а тому на підставі положень ст.128 КАС України справа слухалась за його відсутності за наявними в справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі - Інспекція), на підставі ст.18 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року №803-ХІІ (із змінами та доповненнями) та п.1 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого Постановою КМ України від 24.06. 1991 року № 47 (далі Положення № 47) входить до складу державної служби зайнятості.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення» контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковим обєднаннями.

Згідно з п.6 Положення №47 Інспекція відповідно до покладених на неї завдань: забезпечує правильність і своєчасність застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями. Відповідно до п.8 Положення №47, Інспекція здійснює повноваження щодо застосування економічних санкцій до підприємств, установ і організації усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачених ст. 5 і ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону, а тому справи щодо оскарження рішень субєкта владних повноважень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) на підставі положень п.п.1 ч.1 ст.17 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 18.03.2009 року головними спеціалістами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості Арцибашевою К.І. та Черкез Л.Г. було проведено перевірку додержання законодавства України про зайнятість населення та загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на підприємстві ВАТ „Одесавтотранс” за адресою: м. Одеса, вул. Транспортна,5, про що було складено акт №12-19/14 (а.с.7-8). Також 18.03.2009 року головними спеціалістами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості Арцибашевою К.І. та Черкез Л.Г. було складено акт №12-14/13 про порушення законодавства України про зайнятість населення від 18.03.2009 року (а.с.6), відповідно до якого, ВАТ „Одесавтотранс” при вивільнені працівників порушило вимоги п.5 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення”, а саме подано до Одеського міського центру зайнятості з порушенням 10-денного строку звіт за формою 4-ПН (факт) про фактичне вивільнення працівника ОСОБА_5 згідно наказу №31-к від 09.02.2008 року, звільненої з 20.02.2008 року (а.с.9), а також звіти за формою 4-ПН (план) та за формою 4-ПН (факт) про фактичне вивільнення працівника ОСОБА_6, згідно наказу №13-к від 20.02.2007 року, звільненої з 28.02.2007 року (а.с.10).

Законом України «Про зайнятість населення» визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гаранті з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Відповідно до ч.1 п.5 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення” при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у звязку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є субєкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками субєктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності

Згідно з ч.1 ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами .

Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської відповідальності, передбаченої ст. 239 ГК України.

Згідно з ч.2 п.5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

Виходячи з вищевикладеного штраф, встановлений Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення відповідно до ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до субєктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчим актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом

Статтею 250 ГК України встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а не порядок їх застосування. Виходячи з вищенаведеного та те, що штраф, встановлений ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією і пропущено строк, встановлений ст. 250 ГК України для його застосування, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача стосовно того, що складений інспекцією акт №12-14/13 від 18.03.2009 року не є правовим актом індивідуальної дії та не має обовязкового характеру, оскільки акт містить конкретні приписи, дію яких поширено на конкретну юридичну особу, застосовані одноразово, після реалізації вичерпують свою дію та породжують правові наслідки для позивача по справі, акт є кінцевим документом інспекції та однією з підстав для звернення до суду з позовом про стягнення суми штрафу. Суд також не приймає до уваги розяснення інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Державного центру зайнятості про те, що застосований штраф не є адміністративно-господарською санкцією, оскільки позивач є субєктом господарювання і порушення ч.1 п.5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” ним вчинено в процесі здійснення господарської діяльності.

Суд, встановивши ґрунтовність позовних вимог суб`єкта владних повноважень на підставі ч.2 ст.162 КАС України ухвалює рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства „Одесавтотранс” до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості та третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеський міський центр зайнятості задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним акт інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості за № 12-14/13 від 18.03.2009 року про порушення законодавства України про зайнятість населення в частині пропонування сплатити штраф у розмірі річної заробітної плати кожного вивільненого працівника у загальній сумі 19110 грн.14 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Одесавтотранс” (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 22479374) судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 03.02.2010 року.

Суддя Бутенко А.В.