Решение № 77908588, 16.11.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 766/12938/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Садовій О.Р.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Бойка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення від 10.04.2018 р. № 12 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язати призначити позивачу пенсію за віком з дати звернення із заявою від 11.01.2018 р., з зарахуванням періоду роботи на посаді генерального директора ТОВ "МАГІ,ЛТД" з 23.06.1994 р. на підставі наказу № 1 по 17.06.1999 р. на підставі наказу № 163.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою для призначення пенсії за віком. Рішенням від 10.04.2018 р. № 12 відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи - 25 років, оскільки не зарахував до стажу період роботи з 23.06.1994 р. по 17.06 1999 р. на посаді генерального директора ТОВ "МАГІ,ЛТД". Вважає таке рішення протиправним, так як період роботи на посаді генерального директора ТОВ "МАГІ,ЛТД" підтверджується записом у трудовій книжці.

Ухвалою від 16.07.2018 р. справу передано до Херсонського окружного адміністративного суду.

Справа № 766/12938/18 надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду 11.09.2018 р. та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2018 р. передана на розгляд судді Бездрабку О.І.

Ухвалою від 14.09.2018 р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Позивач у встановлений суддею строк усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 21.09.2018 р. у справі відкрито спрощене провадження.

У поданій 21.09.2018 р. на виконання ухвали від 14.09.2018 р. уточненій позовній заяві ОСОБА_2 просить:

- встановити факт, що має юридичне значення, а саме: роботи ОСОБА_2 на посаді генерального директора ТОВ "МАГІ,ЛТД" (код 21811937) з 23.06.1994 р. на підставі наказу від 23.06.1994 р. № 1 по 17.06.1999 р. на підставі наказу від 17.06.1999 р. № 163;

- визнати неправомірним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 9 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України від 10.04.2018 р. № 12 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

- зобов'язати призначити позивачу пенсію за віком з дати звернення з заявою від 11.01.2018 р., з зарахуванням періоду роботи на посаді генерального директора ТОВ "МАГІ,ЛТД" з 23.06.1994 р. на підставі наказу № 1 по 17.06.1999 р. на підставі наказу №163.

11.10.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що Управлінням була розглянута заява позивача про призначення пенсії за віком, додані до неї документи та виявлено, що в трудовій книжці ОСОБА_2 наявний запис про роботу за період з 23.06.1994 р. по 17.06.1999 р., звільнення в якому не завірено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, що не відповідає вимогам абз.3 п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціальної політики України від 29.07.1993 р. № 58. Крім того, у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, позивачу було надано три місяці для подання додаткових документів для призначення пенсії, однак ОСОБА_2 вказаним правом не скористався.

Ухвалою від 22.10.2018 р. замінено первісного відповідача Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач).

Ухвалою від 22.10.2018 р. закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 щодо встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: роботи ОСОБА_2 на посаді генерального директора ТОВ "МАГІ,ЛТД" (код 21811937) з 23.06.1994 р. на підставі наказу від 23.06.1994 р. № 1 по 17.06.1999 р. на підставі наказу від 17.06.1999 р. № 163.

Ухвалою від 22.10.2018 р. призначено судове засідання на 05.11.2018 р. на 11:00 год.

Ухвалою від 05.11.2018 р. за заявою представника відповідача відкладено розгляд справи на 16.11.2018 р. на 11:00 год.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.01.2018 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо призначення пенсії за віком, до якої долучено копії наступних документів: паспорта, ідентифікаційного номера, військового квитка, трудової книжки.

10.04.2018 р. відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 9 Управління застосування пенсійного застосування Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення № 12, відповідно до якого відмовлено в призначенні пенсії за віком так як відсутній необхідний страховий стаж роботи (25 років). До страхового стажу не враховано період роботи з 23.06.1994 р. по 17.06.1999 р. у зв'язку з тим, що запис про звільнення не завірено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, не підтверджено додатково наданими документами.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи.

Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування розроблено Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказами Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У відповідності до п.4.1 вказаної Інструкції у разі звільнення всі записи про роботу працівника скріплюються підписом керівника підприємства та печаткою.

А отже, доказом правильності оформлення трудової книжки та відповідність записів про роботу працівника фактично виконуваній останнім роботи, що у свою чергу є підтвердженням стажу роботи, є правильність оформлення трудової книжки, в частині підпису керівником та скріпленням печаткою.

Як вже зазначалося, підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком стало те, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи ОСОБА_2 з 23.06.1994 р. по 17.06.1999 р. на посаді генерального директора ТОВ "МАГІ,ЛТД", оскільки запис про звільнення у трудовій книжці не завірено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства та не підтверджено додатково документами.

З дослідженої у судовому засіданні трудової книжки ОСОБА_2, копію якої долучено до матеріалів справи, слідує, що в ній містяться записи: № 13: 23.06.1994 р. призначення на посаду генерального директора фірми "МАГИ,ЛТД" (наказ від 23.06.1994 р. № 1); № 14: 17.06.1999 р. звільнення за переводом та від займаної посади у зв'язку з переводом в приватну фірму "Руссоил" директором (наказ від 17.06.1999 р. № 163).

Між цими записами наявний підпис ОСОБА_2, який був генеральним директором ТОВ "МАГІ,ЛТД", скріплений печаткою.

Суд приходить до висновку, що підпис, скріплений печаткою, стосується саме запису № 14 про звільнення, що підтверджується кольором пасти, яким здійснено запис про звільнення. При цьому, будь-яких виправлень, підчищень, тощо записи № 13 та № 14 трудової книжки не містять. Проставлення підпису над записом № 14 про звільнення, а не під ним, ОСОБА_2 пояснив відсутністю вільного місця на сторінці трудової книжки. Суд зазначає, що таке розміщення підпису не є таким порушенням, яке нівелює достовірність запису про звільнення.

На виконання ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

До позовної заяви ОСОБА_2 долучено копії наказів ТОВ "МАГІ,ЛТД": від 23.06.1994 р. № 1 щодо початку виконання обов'язків генерального директора позивачем, від 17.06.1999 р. № 163 щодо звільнення позивача з посади генерального директора ТОВ "МАГІ,ЛТД" та переведення до Приватної фірми "Руссоил" на посаду директора.

Окремо суд зазначає, що в разі виникнення сумнівів стосовно достовірності записів у трудовій книжці, відповідач також наділений певними повноваженнями щодо їх перевірки шляхом витребування документів від підприємств, установ, організацій.

Між тим, відповідач не надав суду доказів вжиття заходів для отримання додаткової інформації, уточнюючих довідок, пояснень від осіб, які працювали разом з позивачем

Водночас, необхідно зазначити, що позитивним обов'язком держави в цілому та її державних органів, в тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на підприємствах первинних документів про роботу працівників від яких залежить виникнення і реалізації майнових прав громадянин при призначені пенсії.

Не забезпечення належного зберігання вказаних документів на підприємствах, не витребування вичерпної інформації органами пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функцій державою, незалежно від надзвичайності підстав та як наслідок обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Таким чином, відмова відповідача у зарахуванні періоду роботи позивача для призначення пенсії з 23.06.1994 по 17.06.1999 на ТОВ "МАГІ,ЛТД" є передчасною, оскільки ґрунтується на неповному з'ясуванні всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

Зі змісту Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, слідує, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим Кодексом адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправним та скасування рішення про відмову в зарахуванні періоду роботи з 23.06.1994 р. по 17.06.1999 р. в ТОВ "МАГІ,ЛТД" та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії за віком.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши наявні у справі докази, а також проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 9 Управління застосування законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) від 10.04.2018 р. № 12 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 листопада 2018 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат.10.2.4