Постановление суда № 77907618, 15.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про зупинення провадження в адміністративній справі

15 листопада 2018 року №320/5376/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія 90%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія 90%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 відкрите спрощене позовне провадження. Беручи до уваги, що предмет позову стосується перерахунку пенсії, розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням особливостей, передбачених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України для цієї категорії справ.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач при призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) не врахував додаткових видів його грошового забезпечення, з яких були утримані страхові внески.

Здійснюючи підготовку справи до розгляду по суті, судом з'ясовано, що Верховний Суд України вже висловлював правову позицію про застосування норм права у подібних правовідносинах.

Так, 10 березня 2015 року Верховним судом України прийнято постанову №21-70/а/15, в якій за наслідками аналізу вимог статті 43 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також інших нормативно-правових актів дійшов висновку, що «грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія».

Одночасно з цим, судом встановлено, що Верховний Суд також розглянув справу, у якій застосував норми права у подібних правовідносинах, а саме справу № 286/2987/16-а (К/9901/1465/17).

Так, предметом позовних вимог у справі № 286/2987/16-а (К/9901/1465/17) є визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку пенсії згідно довідок про грошове забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди АТО, індексації та компенсації за невикористану відпустку, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі довідок від 04 жовтня 2016 року № 7514/2100/01-2016 та № 1866/29/02-2016 від 06 жовтня 2016 року, починаючи з 22 червня 2016 року.

З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Верховним Судом у справі № 286/2987/16-а зроблено висновок, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Водночас в адміністративній справі № 522/2738/17 Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати щодо захисту соціальних прав дійшов висновку, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні (обчисленні), перерахунку їм пенсії має включати крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Включення не регулярних виплат до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія означатиме, що особа двічі користується соціальною пільгою: у першому випадку - одноразово, у другому - регулярно отримуючи пенсію, що суперечить принципам соціального забезпечення.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати щодо захисту соціальних прав вирішив відійти від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15), а справу № 522/2738/17 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, зміст спірних правовідносин, предмет доказування в адміністративних справах №320/5376/18, № 286/2987/16-а та № 522/2738/17 є подібними.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великої Палати Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження в адміністративній справі № 320/5376/18 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17 (К/9901/1368/17).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.