Постановление суда № 77843266, 07.11.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21870/18

Провадження №: 6/752/855/18

У Х В А Л А

іменем України

07.11.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Мороз О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва подання старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лазаревої А.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в:

у жовтні 2018 старший державний виконавець Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лазарева А.І. звернулась до суду з поданням, погодженим в.о. начальника Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Шевченко М.Р., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 - керівника боржника ТОВ «Міжнародна група «Актиголд» до виконання останнім своїх зобов'язань за рішенням Франківського районного суду м. Львова, обґрунтоване ухиленням ТОВ «Міжнародна група «Актиголд» від виконання останнього, а також безрезультатністю вжитих заходів виконавчого провадження.

Державний виконавець для розгляду подання не з'явився.

Суд, розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що вказане подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів подання, на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова 05.09.2017 було видано виконавчий лист № 465/930/17 про стягнення з ТОВ «Міжнародна група «Актиголд» на користь ОСОБА_4 суми заборгованості за договором позики в розмірі 17 730,00 грн. (а.с. 6).

23.10.2017 відкрито виконавче провадження № 54960741 (а.с. 7-8).

11.12.2017 постановою державного виконавця накладено арешт на кошти боржника (а.с. 15-17).

08.10.2018 постановою державного виконавця накладено арешт на майно боржника (а.с. 13, 14).

Виставлені державним виконавцем платіжні вимоги до ТОВ «Міжнародна група «Актиголд» повернуті без виконання через відсутність коштів на рахунку товариства (а.с. 18, 19).

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частинами 1-4 ст. 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.

Отже, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 441 ЦПК України. Враховуючи наведені норми, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Факт невиконання судового рішення не є підставою для постановлення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, для застосування вказаного заходу державному виконавцю необхідно довести наявність умисних дій боржника, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази ухилення боржника від виконання зобов'язання, а тому суд не має підстав для постановлення ухвали про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України. До того ж, матеріали подання не містять жодних доказів на підтвердження того, що боржник має намір не виконувати судове рішення та не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним вчинялися будь-які дії, спрямовані на невиконання рішення суду та погашення заборгованості.

При цьому суд також враховує, що в доданих до подання матеріалах відсутні докази своєчасного направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням (ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні подання старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лазаревої А.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя В.С. Хоменко