Постановление суда № 77823601, 13.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/25

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 листопада 2018 року м. Київ № 640/18529/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до публічного акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» про стягнення суми штрафу та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - позивач), адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19 із позовною заявою до публічного акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» (надалі - відповідач), адреса: 01103, м. Київ, вул. М.Бойчука, 4-Б, у якій просить суд стягнути з відповідача 1 700 000,00 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції).

За результатами автоматизованого розподілу позовної заяви, суддею у справі визначено ОСОБА_1 та 09.11.2018 позовна заява із доданими до неї матеріалами передані на розгляд судді.

Так, згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даній справі позивачем (суб'єктом владних повноважень) заявлено вимогу майнового характеру. Так, ціна позову складає 1 700 000,00 грн, а тому позивачем при зверненні з даним адміністративним позовом необхідно сплатити 25 500,00 грн (1,5 відсотка ціни позову).

При цьому, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки кошторис позивача на 2018 рік не передбачає видатки для сплати судового збору за подання даного позову.

Суд звертає увагу позивача також на те, що вказаний кошторис, на який посилається позивач, до позовної заяви не додано, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку цьому твердженню.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Положення наведених статей процесуального закону надають суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України "Про судовий збір" у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов'язку сплачувати судовий збір, серед яких позивач відсутній (стаття 5 цього Закону).

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, в силу вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір", позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі №К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та №К/9901/2134/18.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів та установ із державного бюджету передбачено відповідним кошторисом, розмір яких щорічно затверджується.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо - не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати в даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № К/9901/854/17.

Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення сплати судового збору є неприпустимим.

Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що наведені останнім обставини в якості підстави для задоволення поданого клопотання не є достатніми для відстрочення сплати судового, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати, оскільки позивач не позбавлений можливості звертатись до відповідних органів про додаткове фінансування на оплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суд залишає дану заяву без руху, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме не додано документ про сплату судового збору.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 25 500,00 грн за заявлену позовну вимогу майнового характеру.

Також, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням номера справи, до якої долучити:

- оригінал документа про сплату судового збору в сумі 25 500,00 грн за наступними реквізитами (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд м. Києва");

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись положеннями статей 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2.Залишити позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг без руху.

3. Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

4. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності

Суддя Н.В. Клочкова