Окрема думка судді № 77793967, 09.11.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

"09" листопада 2018 р.

Справа №303/3133/18

1-кп/303/429/18

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

ОКРЕМА ДУМКА

09 листопада 2018 року м.Мукачево

За результатами реєстрації в автоматизованій системі документообігу справ в Мукачівському міськрайонному суді у кримінальному провадженні №12018070040000043 від 25.05.2018 року визначено склад суду: головуючий-суддя Морозова Н.Л. та судді Монич В.О. і ОСОБА_1

У зазначеному кримінальному провадженні вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 листопада 2018 року обвинуваченого ОСОБА_2 було засуджено за п.4 ч.2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Частиною 3 статті 375 КПК України визначено, що кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

У відповідності до ст.50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Вважаю, що призначене судом покарання обвинуваченому ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст.65 КК України, а саме: призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд не достатньо врахував, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не має судимості та молодий за віком. Характиризуючі відомості на обвинуваченого ОСОБА_2, стороною обвинувачення, суду надано не було, що у свою чергу в сукупності та у повній мірі позбавляє суд встановити те, що виправлення засудженого, під час відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, є неможливим, а також те, що засуджений є особливо-небезпечним і в подальшому може створювати загрозу для оточуючих.

Таким чином, призначене обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за п.4 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі не відповідає загальним засадам призначення покарання, його меті, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також таким, що є надмірно суворим, а тому вважаю, що останньому слід було призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п’ятнадцять років, що є виправданим в демократичному суспільстві і відповідає положенням статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суддя Ю.Ю. Куцкір