Решение № 77793767, 08.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2018 року № 826/15104/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доДепартаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання незаконними наказів, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої премії,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2017 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами:

- визнати незаконним наказ Директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №212-к від 06.10.2017 про оголошення догани ОСОБА_1 та скасувати його;

- визнати незаконним наказ Директора департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №214-к від 11.10.2017 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста з діловодства Департаменту відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України та поновити її на цій посаді;

- стягнути з Директора департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за вимушений прогул, починаючи з 12.10.2017 по дату поновлення на роботі, виходячи з розрахунку - 18925 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 46 копійок за кожний місяць;

- стягнути з Директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 незаконно невиплачену премію за серпень - вересень 2017 року в сумі 37850 (тридцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят ) гривень 92 копійки.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що вона працювала на посаді головного спеціаліста з діловодства в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Наказом Директора Департаменту від 11.10.2017 за №214-к її було звільнено з посади у зв'язку з систематичним невиконанням, без поважних причин, посадових обов'язків згідно посадової інструкції, відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України. В цей же день її ознайомлено з наказом Директора Департаменту від 06.10.2017 за №212-к, яким їй оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків. Позивач вважає зазначені накази незаконними у зв'язку з тим, що висновки Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є необґрунтованими та такими, що не підтверджені документальними фактами. Позивач зазначає, що звільнення її з посади є незаконним, оскільки зазначене дисциплінарне стягнення було застосоване до неї за одне й те ж саме порушення, за яке їй оголосили догану. Вважаючи дії відповідача неправомірними позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

12.12.2017 представником відповідача подані заперечення на адміністративний позов, в яких уповноважений представник наголошує на правомірності дій відповідача, доводи позивача вважає необґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях.

23.02.2018 позивачем надана відповідь на заперечення, в яких вона наголошує на неправомірності доводів відповідача, вважає що її права грубо порушені та зазначає що, відповідачем порушені її права як одинокої матері, яка має дітей віком до 14 років, що забороняється законодавством.

15.05.2018 представником відповідача надані письмові пояснення, де він вказує на те, що дисциплінарні стягнення у вигляді оголошення догани та звільнення застосовувались до позивача за різні правопорушення, що підтверджується матеріалами справи, а також наголошував на систематичному порушенні позивачем своїх посадових обов'язків.

30.11.2017 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд у попередньому судовому засіданні.

13.12.2017 судом постановлена ухвала про закінчення підготовчого провадження у справі і призначено до розгляду у судовому засіданні.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України - викладено його в новій редакції.

Пунктом 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з наведеним, розгляд даної справи продовжується судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та в додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечила та наполягала на відсутності законних підстав для його задоволення, а також на правомірності оскаржуваних наказів, прийнятих в межах повноважень відповідача.

На підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності заяв учасників справи, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи позивача, а також заперечення представника відповідача по суті позовних вимог, ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Наказом директора Департаменту №23-к від 05.02.2013 ОСОБА_1 переведена на посаду головного спеціаліста з діловодства Департаменту.

На підставі наказу директора Департаменту №86-к від 30.10.2014 позивачу надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 30.10.2014 по 28.05.2017.

21.06.2016 позивач достроково вийшла із декретної відпустки і зазначений факт відповідачем не спростовується.

06.10.2017 наказом директора Департаменту №212-к ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків, відповідно до статей 64, 65, частини 3 статті 66 Закону України «Про державну службу» з урахуванням Пропозиції дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців Департаменту, щодо перевірки ведення архіву документів в Департаменті.

Наказом директора Департаменту №214-к від 11.10.2017 ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста з діловодства Департаменту у зв'язку з систематичним невиконанням, без поважних причин, посадових обов'язків згідно посадової інструкції, відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу».

Позивач не погоджується із зазначеними наказами та накладеними на неї дисциплінарними стягненнями, вважає їх неправомірними у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Оцінюючи встановлені у справі обставини з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.

Правовий статус позивача, в тому числі підстави притягнення її до дисциплінарної відповідальності, врегульовано Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 за №889-VІІІ (далі по тексту - Закон №889-VIII, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно із визначенням, викладеним в частині 2 статті 1 Закону №889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №889-VIII визначено, що посада державної служби - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

У відповідності до частини 1 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки;

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У частині другій статті 62 Закону №889-VIII закріплено, що державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.

Частиною 1 статті 64 Закону №889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пунктів 1 та 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є порушення Присяги державного службовця, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною п'ятою цієї ж статті Закону №889-VIII, встановлено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення виключного переліку дисциплінарних проступків (зокрема, порушення Присяги державного службовця), а також вчинення систематично (повторно протягом року) прогулу державного службовця без поважних причин.

Водночас, частинами 3, 4 статті 66 Закону №889-VIII передбачено, що у випадку неналежного виконання державним службовцем посадових обов'язків до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а в разі допущення такого дисциплінарного проступку систематично (повторно протягом року), суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Судом встановлено, що позивач в своїй роботі керувалася Посадовою інструкцією головного спеціаліста з діловодства Департаменту затвердженою 03.01.2017. Крім того, 03.01.2017 був затверджений першим заступником директора Департаменту Тимчасовий розподіл обов'язків в канцелярії Департаменту.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, згідно наказу №212-к від 06.10.2017, стали пропозиції засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в Департаменті від 04.10.2017 та встановлена обставина щодо неналежного ведення архівних справ в Департаменті та порушення позивачем виконавської дисципліни, неналежне виконання посадових обов'язків.

Відповідно до Акта про результати проведення службової перевірки ведення архіву документів в Департаменті від 27.09.2017 (далі по тексту - Акт від 27.09.2017), перевірка проводилась в період з 26.09.2017-27.09.2017. Перевіркою встановлено неналежний стан ведення архівних справ, відсутність хронології в документах та справах, не здійснення роботи щодо обліку, зберіганню архівних справ, підготовки та передачі їх в Державний архів м. Києва відповідно до встановленого порядку. Наведені обставини слугували членам Комісії підставою для висновку, що позивачем неналежно виконуються посадові обов'язки передбачені посадовою інструкцією.

Водночас, як вбачається зі змісту даного Акта від 27.09.2017, він не містить інформації за який саме період проводиться перевірка. Однак, з аналізу інформації, яка наявна в Акті від 27.09.2017, вбачається, що перевірка щодо архівних документів різних структурних підрозділів Департаменту проводилась за 2009-2015 роки. Оскільки позивач призначена на відповідну посаду у 2013 році, відсутність будь-яких даних, які б, можливо, засвідчували неналежний стан архівних справ і неналежне ведення їх обліку і зберігання до призначення позивача на відповідну посаду і покладення на неї певної відповідальності, унеможливлює вирішення питання щодо особи, якою допущено зафіксовані в Акті від 27.09.2017 порушення (ОСОБА_1 або її попередником). Крім того, наведені обставини перешкоджають у встановлені факту дотримання відповідачем положень чинного законодавства щодо строків притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

04.10.2017 ОСОБА_1 надані пояснення Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ, в яких позивач наголошувала на тому, що з жовтня 2013 року вона перебувала у декретній відпустці до 21.06.2016 і ключ від архіву знаходився у вільному доступі для тих, хто має відношення до архівного сховища, а відповідальною за його зберігання була інша особа. Офіційно архів ніхто позивачу не передавав. ОСОБА_1, за її твердженням неодноразово зверталась до першого заступника директора Департаменту транспортної інфраструктури з проханням виділити приміщення для зберігання архіву 2016 року, але було вирішено зберігати документи цього періоду в кабінеті по вул. Набережне шосе, 2 до вирішення питання розташування. Згідно внутрішнього розподілу обов'язків між працівниками, які мають відношення до канцелярії Департаменту, позивач підшиває та оформлює архів звернень громадян, а загальний архів складає та оформлює інша посадова особа.

Відповідно до Посадової інструкції головного спеціаліста з діловодства Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Директором Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) 03.01.2017, до посадових обов'язків та повноважень головного спеціаліста з діловодства Департаменту, крім іншого віднесено, розроблення номенклатури справ та затвердження її в Державному архіві м. Києва (п.2.5), ведення архіву документів згідно затвердженої номенклатури справ (п.2.6) та організація роботи щодо обліку, зберігання закінчених справ, підготовки передачі їх в Державний архів м. Києва відповідно до встановленого порядку (п.2.7). ОСОБА_1 розписалась про ознайомлення з даною інструкцією 03.01.2017.

Водночас, до своїх пояснень ОСОБА_1 було додано Тимчасовий розподіл обов'язків в канцелярії Департаменту транспортної інфраструктури, затвердженого першим заступником директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) 03.01.2017, відповідно до якого на ОСОБА_1 покладені наступні обов'язки: реєстрація наказів Департаменту транспортної інфраструктури; опрацювання доручень Київської міської державної адміністрації та міського голови та міського голови, що стосуються ведення діловодства та контролю в Департаменті транспортної інфраструктури; ведення архіву звернень громадян та формування справ архіву звернень громадян згідно вимог Закону України «Про звернення громадян»; контроль виконання доручень Київського міського голови та Київської міської державної адміністрації, звернень громадян, протокольних рішень, запитів ЗМІ та інформаційних запитів; передача проектів відповідей до секретаріату заступника голови Київської міської державної адміністрації; отримання пошти по вул. Б. Хмельницькогота Набережному шосе; складання та затвердження Зведеної номенклатури справ Департаменту транспортної інфраструктури; організація списання ЕПК та передача до Державного архіву м. Києва архівних справ Департаменту транспортної інфраструктури; облік документів з грифом «Для службового користування»; перевірка офіційної електронної пошти dti@kievciti.gov.ua.

Формування справ в порядку зростання згідно затвердженої Зведеної номенклатури справ Департаменту транспортної інфраструктури віднесено, згідно Тимчасового розподілу обов'язків в канцелярії Департаменту, до повноважень іншої посадової особи Департаменту.

Згідно протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ №3/2017 від 04.10.2017, за наслідками розгляду питання щодо ведення архівних справ в Департаменті головним спеціалістом з діловодства ОСОБА_1, за результатами службової перевірки та надання директору Департаменту пропозицій за результатами проведеної перевірки, вирішено: «Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_1 та за результатами Акта службової перевірки, надати пропозицію директору Департаменту оголошення догани ОСОБА_1, головному спеціалісту з діловодства Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за неналежне виконання посадових обов'язків».

Головою Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Шпильовим І.Ф. складено пропозицію про внесення догани, в якій зазначається: «Перевіривши інформацію викладену в Акті службової перевірки ведення архіву документів в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), враховуючи висновок дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), пояснення ОСОБА_1, головного спеціалісті з діловодства та керуючись статтями 64-66 Закону України «Про державну службу» пропоную оголосити догану ОСОБА_1, головному спеціалісту з діловодства Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ряди (Київської міської державної адміністрації), за неналежне виконання посадових обов'язків».

06.10.2017 директором Департаменту видано наказ за №212-к «Про оголошення догани ОСОБА_1», яким, з посиланням на положення статей 64, 65 ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу», з урахуванням Пропозиції дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно держаних службовців Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо перевірки ведення архіву документів в Департаменті, письмових пояснень ОСОБА_1, головного спеціаліста з діловодства Департаменту та з метою контролю за дотриманням головним спеціалістом з діловодства Департаменту транспортної інфраструктури, своїх посадових обов'язків, - оголошено догану ОСОБА_1, головному спеціалісту з діловодства Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за неналежне виконання посадових обов'язків.

Оцінюючи спірний наказ на предмет його відповідності вимогам законодавства, чинного на момент його видання, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 65 Закону №889-VIII у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.

Також, згідно з частиною 5 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Отже, відсутність в Акті від 27.09.2017 конкретного опису обставин (недоліків у роботі) і час їх виникнення свідчать про неповноту і необ'єктивність висновків службової перевірки та неможливість встановлення факту дотримання строку для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, частиною 2 названої статті Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Відповідно до частин 1 та 9 статті 71 Закону №889-VIII з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, ні Акт від 27.09.2017, ні надані відповідачем матеріали не містять документальних підтверджень того, що виявлені під час перевірки недоліки у роботі (в оформленні) архіву допущені саме ОСОБА_1 Натомість, наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що за період перебування позивача на відповідній посаді, її функції (в разі її відсутності в тому числі), щодо списання документів до справи, оформлення та складання архіву справ у відповідному порядку, тощо, згідно розподілу обов'язків між працівниками, які відповідають за реєстрацією, контроль та зберігання документів, покладались на інших осіб. Наведене, в свою чергу, свідчить про сумнівність висновків Дисциплінарної комісії щодо допущення виявлених порушень саме позивачем.

Не надано Комісією і належної оцінки поясненням позивача, що вона тривалий час була відсутня на роботі, що підтверджується листками тимчасової непрацездатності та заявами і наказами про надання відпустки, що не спростовується і відповідачем в його письмових запереченнях на адміністративний позов.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист позивача директору Департаменту від 23.11.2016 з проханням передбачити кошти на 2017 рік в сумі 100 тисяч гривень на виконання робіт з науково-технічного опрацювання архівного фонду Департаменту. Наведені обставини свідчать про намагання позивача вжити заходів для виконання своїх посадових обов'язків.

До того ж, будь-яких доказів на підтвердження доводів щодо неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків, які б могли бути визнані судом достовірними і достатніми, відповідач суду не надав.

Так, згідно із визначенням, наведеним в частині 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Достовірними, в силу частини 1 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно частини 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду даної справи відповідач всупереч вимог наведених процесуальних норм права не подав суду жодні належні документальні докази на підтвердження неналежного виконання саме ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, які б спричинили ті порушення, що зафіксовані в Акті про результати проведення службової перевірки ведення архіву документів в Департаменті від 27.09.2017.

Суд приймає до уваги, що відповідно до частини 1 статті 75 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про недоведеність вини позивача та відсутність підстав для застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування наказу №212-к від 06.10.2017 «Про оголошення догани ОСОБА_1».

Стосовно вимоги позивача про визнання незаконним і скасування наказу директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №214-к від 11.10.2017 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста з діловодства Департаменту відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України та поновлення її на цій посаді, судом при вирішенні питання щодо наявності підстав для її задоволення було встановлено, що підставою для видання спірного наказу №214-к від 11.10.2017 слугували пропозиції (подання) Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як вбачається з протоколу №4/2017 від 09.10.2017 засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в Департаменті, під час розгляду питання внесеного до порядку денного - «Розгляд питання щодо стану виконавської дисципліни в Департаменті та надання директору Департаменту пропозицій за результатами засідання комісії», була заслухана доповідь головного спеціаліста з кадрової роботи Департаменту Кардаш Т.В., яка доповіла, що 09.10.2017 директором Департаменту було надано окреме доручення головному спеціалісту з діловодства ОСОБА_1 стосовно опрацювання прострочених контрольних доручень за період з 01.01.2017 до 09.10.2017, а також про заходи впливу, вжиті до порушників виконавської дисципліни.

На підставі пояснень, наданих Полонською О.Ю. (заступник начальника управління зв'язку та інформатизації - начальник відділу телекомунікаційного забезпечення та розвитку зв'язку Департаменту) та Нікітіною А.Я. (провідини спеціаліст відділу телекомунікаційного забезпечення та розвитку зв'язку управління зв'язку та інформатизації (в.о. завідувача сектору правового забезпечення) Департаменту) зафіксовано, що у зв'язку з призначенням на посаду директора Департаменту ОСОБА_7 план заходів з організації контролю в Департаменті в частині звітування перед керівництвом Департаменту стосовно стану виконавської дисципліни не переглядався. В результаті чого контрольні довідки не потрапляють на розгляд до директора Департаменту, що унеможливлює вжиття директором невідкладних заходів щодо посилення виконавської дисципліни, поліпшення стилю роботи із службовими документами та підвищення рівня персональної відповідальності осіб за виконання покладених на них обов'язків. Відповідно до Інструкції з діловодства в структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних в м. Києві державних адміністраціях, затвердженої Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №320 від 27.02.2012 інформація про результати виконання взятих на контроль документів узагальнюється і подається керівництву у вигляді зведень про виконання документів. Періодичність подання визначається регламентом установи, в свою чергу ОСОБА_1 не було обговорено питання з директором Департаменту, щодо періодичності подання даної інформації.

За результатами перевірки стану дотримання виконавської дисципліни Комісією надано пропозиції щодо застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи за неналежне виконання посадових обов'язків. Також вирішено врахувати той факт, що до головного спеціаліста з діловодства вже будо застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків. Надати пропозицію директору Департаменту щодо звільнення ОСОБА_1

Серед наданих відповідачем документів наявна доповідна записка ОСОБА_1 від 09.10.2017 на ім'я директора Департаменту ОСОБА_7 у відповідь на його окреме доручення від 09.10.2017, в якій позивач вказувала, що всі виконавці, а також їх безпосередні керівники, отримують контрольні довідки, які готуються ОСОБА_1 згідно затвердженого Плану заходів з організації контролю в Департаменті транспортної інфраструктури на 2017 рік та Посадової інструкції головного спеціаліста з діловодства Департаменту на тиждень вперед, а також на вимогу керівництва. Щоденно питання несвоєчасного виконання доручень обговорюються ОСОБА_1 з начальниками відділів та начальниками управлінь Департаменту транспортної інфраструктури.

У відповідності до змісту Плану заходів з організації контролю в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до Інструкції з діловодства в структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних в місті Києві державних адміністраціях), затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.02.2012 №320 та відповідно до Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 №1810 на 2017 рік, затвердженого першим заступником директора Департаменту 03.01.2017 (далі - План заходів на 2017 рік), на ОСОБА_1 покладено обов'язок щодня здійснювати підготовку інформаційних довідок щодо стану виконавської дисципліни керівництву Департаменту транспортної інфраструктури.

Зазначеним Планом заходів на 2017 рік затверджено, що такий захід, як «Звітування перед керівництвом щодо стану виконавської дисципліни в Департаменті транспортної інфраструктури», здійснюється Шпильовим І.Ф. і ОСОБА_1 щоквартально.

Водночас, як засвідчує протокол засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в Департаменті №4/2017 від 09.10.2017, Комісія прийшла до висновку, що «ОСОБА_1 не було обговорено питання з директором Департаменту, щодо періодичності подання даної інформації» (інформація про результати виконання взятих на контроль документів).

При цьому, за висновком Комісії необхідність застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи пов'язана з неналежним виконанням нею посадових обов'язків.

Однак, Комісією не визначено які, із визначених у Посадовій інструкції головного спеціаліста з діловодства Департаменту транспортної інфраструктури, посадові обов'язки, в контексті встановлених Комісією обставин, неналежно виконувались позивачем.

Суд критично сприймає доводи позивача про те, що її звільнення з посади є незаконним з підстав застосування до ОСОБА_1 двічі дисциплінарного стягнення (у вигляді догани і звільнення) за одне й те ж саме порушення, оскільки такі обставини судом під час розгляду справи не встановлені.

При цьому, суд наголошує, що висновок, покладений в основу наказу №214-к від 11.10.2017 про звільнення ОСОБА_1, щодо «систематичного невиконання, без поважних причин, посадових обов'язків згідно посадової інструкції» взагалі жодним чином не мотивований.

Одночасно, суд акцентує увагу, що за змістом частини 4 статті 66 Закону №889-VIII, у разі вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону (дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Підстава ж, наведена у наказі №214-к від 11.10.2017 про звільнення позивача - систематичне невиконання, без поважних причин, посадових обов'язків згідно посадової інструкції - жодним чином не мотивована і не знайшла свого відображення як зафіксованого факту ні у протоколі засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в Департаменті №4/2017 від 09.10.2017, ні у «Пропозиції щодо звільнення ОСОБА_1» за підписом Голови Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Шпильового І.Ф.

Додаткові мотиви, наведені представником відповідача в обґрунтування допущення позивачем «систематичного невиконання, без поважних причин, своїх посадових обов'язків», що викладені у письмових поясненнях від 15.05.2018, суд не може визнати в якості належних обґрунтувань застосованих до позивача дисциплінарних стягнень, оскільки, по-перше, вони містять, крім іншого, обставини, що не були відображені у протоколах, що стали підставою для винесення оскаржуваних наказів, по-друге, деякі з наведених у поясненнях обставин мали місце поза межами терміну, в який державного службовця може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, по-третє, наведені доводи не спростовують наведені вище обставини, що встановлені судом під час розгляду справи по суті.

Щодо інших доводів відповідача, судом наголошується, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, надаючи оцінку наявним зібраним у справі доказам, зважаючи на встановлені судом факти, з урахуванням положень частини 1 статті 65 Закону №889-VIII, суд приходить до висновку, що відповідач, з урахуванням всіх обставин, невмотивовано та передчасно виніс наказ №214-к від 11.10.2017 про звільнення ОСОБА_1

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 43 Конституції України громадянину гарантується захист від незаконного звільнення.

На підставі наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що наказ від 11.10.2017 №214-к «Про звільнення ОСОБА_1» підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Відновлення порушених прав позивача має бути здійснено шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста з діловодства Департаменту.

Також, на користь позивача з Департаменту підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно частин першої та другої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір; при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно довідки Департаменту від 11.12.2017 №86-Б середньоденна заробітна плата станом на 01.10.2017 становить 349 гривень 36 копійок.

Позивач звільнена 11.10.2017. Останній день роботи є днем звільнення. Період вимушеного прогулу складає 267 робочих днів з 12.10.2017 по 08.11.2018 (день ухвалення рішення). Середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача з Департаменту становить 93 279 (дев'яносто три тисячі двісті сімдесят дев'ять) гривень 12 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення на її користь незаконно невиплаченої премії за серпень-вересень 2017 рік в сумі 37580,92 грн, суд погоджується з твердженнями відповідача, що преміювання це стимулююча, а не обов'язкова виплата та є виключним правом, а не обов'язком роботодавця її сплачувати. З огляду на наведене, суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Всупереч викладеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача і свідчили про правомірність спірних наказів, надано не було.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду про присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ та скасувати Директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської адміністрації (Київської міської державної адміністрації) №212-к від 06.10.2017 «Про оголошення догани ОСОБА_1».

Визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської адміністрації (Київської міської державної адміністрації) №214-к від 11.10.2017 «Про звільнення ОСОБА_1» та поновити її на посаді головного спеціаліста з діловодства Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської адміністрації (Київської міської державної адміністрації).

Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської адміністрації (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код - 37405284, адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд.6) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заробітну плату за вимушений прогул, починаючи з 12.10.2017 по 08.11.2018 в сумі 93 279 (дев'яносто три тисячі двісті сімдесят дев'ять) гривень 12 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська