№ 77785000, 09.11.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20667/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду В.М.Кухарець розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДФС у Рівненській області, про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працює директором товариства з обмеженою відповідальністю - фірма ”Лазорчик”, юридична адреса: м.Рівне, вул.Павлюченка, буд.3, код ЄДРПОУ 21088826, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-3 КпАП України, –

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу №409 про адміністративне правопорушення від 01.11.2018 р. Серія АА №640108, складеного головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки Головного управління ДФС у Рівненській області ОСОБА_2, й долучених до вказаного протоколу документів, ОСОБА_1, будучи посадовою особою підприємства - директором ТОВ - фірма ”Лазорчик”, 19 жовтня 2018 року не виконав законних вимог посадових осіб ГУ ДФС у Рівненській області, а саме - не допустив їх до проведення документальної планової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання платником податків вимог податкового та валютного законодавства, які здійснили вихід на юридичну та фактичну адресу платника - м.Рівне, вул.Павлюченка, буд.3.

В суд для надання пояснень ОСОБА_1 не з’явився, про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення був сповіщений своєчасно - під розпис у протоколі про адміністративне правопорушення, а клопотання про відкладення розгляду цієї справи від нього не надійшло.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у даній справі слід закрити з таких підстав.

Диспозиція частини першої статті 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Як передбачено зазначеними нормами Податкового кодексу, контролюючі органи мають право:

отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали;

отримувати безоплатно від органів, що забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, необхідну для здійснення повноважень контролюючих органів щодо забезпечення погашення податкового боргу платника податків. У випадках, передбачених законом, податковий керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, які містяться в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Строк надання інформаційних довідок цими органами на письмові запити контролюючих органів не може перевищувати п’яти робочих днів з дня отримання таких запитів;

звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов’язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Зі складеного щодо посадової особи підприємства протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 порушив вимогу підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, яким передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Разом з тим, у зазначеному вище переліку відсутнє нормативне положення Податкового кодексу України, порушення якого ставиться у провину ОСОБА_1, при цьому в диспозиції частини першої статті 163-3 наведено вичерпний перелік законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів, відтак особу не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за діяння, не передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Кодексу, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.280, 283, п.3 ч.1 ст.284, ч.ч.1 – 3 ст.294 КпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-3 КпАП України закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Протягом десяти днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Суддя: