Решение № 77761967, 09.11.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 766/14832/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про скасування постанови № 2101-291/184-129с від 10.05.2017 р.,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся 01.09.2017 року до Херсонського міського суду Херсонської області з вказаним адміністративним позовом, у якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просить:

- скасувати постанову №2101-291/184-129с від 10.05.2017 року, винесену начальником головного управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області Берлимом В.В. про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що 10.05.2017 року начальником Головного управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області Берлимом В.В. було винесено постанову № 2101-291/184-129с про накладення на позивача штрафу у розмірі 3200,00 грн. за порушення вимог ч.3 ст. 32 КЗпП України

Вказана постанова, на думку позивача прийнята з порушенням визначених законодавством (Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України №509 від 17.07.2013) 10 денного строку.

Крім того ОСОБА_1 стверджує, що ГУ ДСУПП під час розгляду справи не були враховані пояснення позивача та наданий ним протокол загальних зборів трудового колективу ФОП ОСОБА_1 від 01.11.2016 року, зазначає, що відповідачем залишено поза увагою його клопотання про виклик працівників, які мали підтвердити факт їх обізнаності про роботу на новорічні свята.

Додатково ОСОБА_1 вказав, що ст. 32 КЗпП України не передбачено форми повідомлення працівників про зміну істотних умов праці.

Підсумовуючи викладене, позивач вважає, що постанова № 2101-291/184-129с від 10.05.2017 року є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.09.2017 року відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання на 24.05.2018 року.

Ухвалою цього ж суду від 08 листопада 2017 року задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Зупинено стягнення штрафу з ОСОБА_1 на підставі постанови №21-01-291/184-129с від 10.05.2017 року, яке проводиться у межах виконавчого провадження №54409564, до набрання судовим рішенням законної сили у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного державного інспектора відділу експертизи умов праці Головного управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області Аліфанової Ліни Василівни, начальника Головного управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області Берлима Віталія Володимировича, Головного управління Державної служби з питань праці у Херсонській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Також, ухвалою суду від 14.06.2018 року задоволено клопотання представника відповідача про передачу справи до Херсонського окружного адміністративного суду для розгляду.

Ухвалою суду від 17.07.2018 року справа прийнята до провадження суддею Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В.

Ухвалою суду від 17.07.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.

02.08.2018 року позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув, зазначивши позивачем - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, відповідачем - Головне управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області.

Ухвалою суду від 07.08.2018 року продовжено розгляд справи №766/14832/17. Призначено підготовче засідання по справі на 23.08.2018 року.

У судовому засіданні 23.08.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Наступне підготовче засідання призначено на 25.10.2018 року.

Ухвалою суду від 25.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.11.2018 року.

08.11.2018 року сторонами через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи приписи наведеної статті, суд вважає, що подання сторонами заяв про розгляд справи без їх участі має наслідком розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

21.04.2017 року головним державним інспектором відділу експертизи умов праці Аліфановою Ліною Василівною у присутності ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку на предмет додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до припису № 21-01-291/184-89 від 21.04.2017 року перевіркою встановлено, що в порушення вимог ч.3 ст. 32 КЗпП України, про зміну істотних умов праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва працівники повинні бути повідомлені не пізніше ніж за два місяці. Згідно наказу «Про вихідні дні» від 04.01.2017 №1-К працівників ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ознайомили того ж дня.

На підставі акту позапланової перевірки від 21.04.2017 року № 21-01-291/184 начальником Головного управління Держпраці у Херсонській області Берлимом В.В. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 2101-291/184-129с від 10.05.2017 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 3 ст.32 КЗпП України, на підставі абз. 8 ч.2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 3 200 грн.

Позивач, вважаючи постанову № 2101-291/184-129с від 10.05.2017 року незаконною, звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 (далі - Положення № 96) визначає, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пп.6 п.4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до п.7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення №96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В даному випадку Головне управління Держпраці у Херсонській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, встановлена «Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390 та чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами перевірки, що передбачено пунктом 7 Порядку № 390, складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування виносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі - Порядок №509).

Пунктами 2, 3, 6-8, 10 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, як в даному випадку, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що як дії інспекторів при проведенні перевірки так і прийняття рішення за її результатами врегульовані наведеними нормами закону та підзаконних нормативно-правових актів. Дотримання усього алгоритму дій, передбачених даними нормами під час здійснення перевірки є обов'язковою умовою її законності.

Так само й застосуванню суб'єктом владних повноважень заходів стягнення (в даному випадку штрафу) має передувати повне з'ясування ним усіх обставин порушення за яке на особу може бути накладене вказане стягнення.

В даному випадку таке з'ясування згідно наведеного положення п.8 Порядку №509 полягає у передбаченій законодавцем процедурі розгляду справи, під час якої заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

Отже, обов'язковою ознакою для рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення особи до відповідальності є його обґрунтованість.

Частиною 3 ст.2 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), в свою чергу, йдеться про обов'язок суду у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевірити, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, відповідність рішення суб'єкта владних повноважень наведеним критеріям, зокрема, щодо його обґрунтованості підлягає перевірці судом, обов'язок ж щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 КАС України).

На даному етапі суд звертає увагу на те, що відповідачем на виконання зазначеного процесуального обов'язку жодних дій не здійснено: відзиву на позов та доказів на підтвердження правомірності рішення - не надано.

На підставі наявних у справі матеріалів суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням Держпраці у Херсонській області за результатами позапланової перевірки позивача винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.05.2017 року за порушення вимог ч. 3 ст. 32 КЗпПУ.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Суд зазначає, що у постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.05.2018 року вказано, що згідно наказу «Про вихідні дні» від 01.01.2017 року № 1-к працівників ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ознайомлено того ж дня, що і стало підставою для накладення на позивача стягнення у вигляді штрафу.

Однак, згідно наявних у суду документів такі висновки відповідача не відповідають дійсності, оскільки відповідно до протоколу зборів трудового колективу від 01.11.2016 року вказані працівники зі змінами істотних умов праці були ознайомлені на зборах трудового колективу 01.11.2016 року, тобто за два місяці.

Крім того, факт ознайомлення зі змінами істотних умов праці на зборах трудового колективу 01.11.2016 року підтверджується пояснювальною запискою трудового колективу ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4., ОСОБА_7, ОСОБА_9 (а.с. 12).

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Оцінюючи оскаржуване рішення відповідача, суд виходить із критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 статті 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження.

Таким чином, спірна постанова Головного управління Держпраці у Херсонській області від 10.05.2017 р. № 2101-291/184-129с про накладення штрафу в сумі 3200 грн. підлягає скасуванню, оскільки факт порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП України щодо несвоєчасного повідомлення працівників про зміну істотних умов праці відповідачем не доведено, як і не вказано підстав з яких пояснення та заперечення позивача та його працівників з даного приводу не взяті до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №2101-291/184-129с від 10.05.2017 року, винесену начальником головного управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області Берлимом В.В.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Театральна,8. ЄДРПОУ 39792699) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 640 грн. (шістсот сорок грн.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 10.4.1