Решение № 77746410, 31.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2018 року № 826/11777/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до

Державної служби геології та надр України

про

визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариства «Укргазвидобування» (далі по тексту – позивач) з позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», поданої листом від 03 лютого 2017 року №3/2-01-988 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) площі Медуза, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років;

- визнати протиправною відмову Державної служби геології та надр України, оформлену листом від 05 травня 2017 року №10262/13/12-17, в наданні Публічному акціонерному товариству «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) площі Медуза, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років за заявою, поданою листом від 03 лютого 2017 року №3/2-01-988;

- зобов’язати Державну службу геології та надр України вчинити дії з надання Публічному акціонерному товариству «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідному-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) площі Медуза, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років за заявою, поданою листом від 03 лютого 2017 року №3/2-01-988, шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) площі Медуза, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії відповідача щодо звернення до Одеської обласної ради за погодженням надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами площі Медуза, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років є неправомірними, оскільки компетенція відповідної обласної ради обмежується межами адміністративної території області, тобто компетенція Одеської обласної ради розповсюджується на погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин в межах адміністративної території Одеської області. Позивач стверджує, що чинне законодавство України не надає повноваження Одеській обласній раді щодо вирішення питань погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, в межах континентального шельфу Чорного моря, зокрема, у межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря.

У зв’язку з наведеним представник позивача вважає, що відмова відповідача, оформлена листом від 05 травня 2017 року №10262/13/12-17 у наданні спеціального дозволу на користування надрами площі Медуза з підстав відмови Одеської обласної ради у погодженні надання спеціального дозволу є протиправною.

Крім того, позивач стверджує, що за наслідками розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» від 03 лютого 2017 року №3/2-01-988 відповідачем повинно було прийняте рішення у формі наказу в строк до 14 квітня 2017 року включно, але у встановлений строк рішення у формі наказу відповідачем за заявою позивача не прийнято, тобто не прийняття відповідачем рішення у строк до 14 квітня 2017 року не є належною формою реалізації наданих відповідачу повноважень, а відтак відповідачем не було у встановлений чинним законодавством строк прийнято у належній формі рішення за заявою позивача.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що Державною службою геології та надр України на виконання вимог пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, направлено на адресу Одеської обласної ради копії пакету документів Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» щодо надання спеціального дозволу без проведення аукціону для розгляду питання щодо їх погодження. При цьому, рішенням Одеської обласної ради №362-VII від 21 березня 2017 року відмовлено в наданні погодження Державній службі геології та надр України щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) площі Медуза, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, про що повідомлено Державну службу геології та надр України листом Одеської обласної ради №02/03-37/663 від 03 квітня 2017 року, тобто у межах строку, встановленого пункту 9 Порядку №615.

Додатково представник відповідача зазначив, згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №277 від 06 квітня 2016 року «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», підпункт 13 пункт 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, виключено. При цьому, пунктом 4 постанови №277 від 06 квітня 2016 року встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 2 цієї постанови, який набирає чинності з 01 квітня 2017 року, у зв’язку з чим, 04 серпня 2017 року Державною службою геології та надр України повідомлено Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» про відмову у наданні спеціального дозволу, у зв’язку з втратою чинності підпункту 13 пункту 8 Порядку №615, а також відмовою Одеської обласної ради у наданні погодження надання надр у користування.

Крім того, представник Державної служби геології та надр України повідомив, що чинний Порядок №615 не передбачає можливості повторного розгляду пакету документів надрокористувача про надання спеціального дозволу на користування надрами, у зв’язку з незгодою останнього з рішенням органів зазначених в абзацах другому-четвертому пункту 9 цього Порядку щодо відмови в погодженні надання надр у користування.

Також, на думку позивача, в рамках даної справи Державної служби геології і надр України вважає, що рішення про зобов’язання відповідача спеціальний дозвіл є таким, що виходять за межі повноважень суду.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій повідомив, що заява з усіма необхідними документами була подана позивачем відповідачу у лютому 2017 року, тобто в період дії підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 (до виключення його постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №277), посилання відповідача про неможливість надання спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з втратою чинності підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 є хибним.

При цьому, представник позивача додатково зазначив, що єдиною підставою для повернення вказаної заяви зазначено у зв’язку з рішенням Одеської обласної ради від 21 березня 2017 року №362-VII відмовити у погодженні надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) газу природного, конденсату, нафти площі Медуза, розташованої у межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря.

Представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

У зв’язку з наведеним, зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 03 лютого 2017 року №3/2-01-988 ПАТ «Укргазвидобування» подало до Державної служби геології та надр України, відповідно до підпункту 13 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі по тексту - Порядок №615), заяву про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно - промислову розробку родовищ, з подальшим видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ) площі Медуза, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного морі, строком дії на 30 років разом з пояснювальною запискою з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства, каталогом географічних координат кутових точок ділянки надр із зазначенням її площі, погодженням: графічними матеріалами: оглядовою картою (масштаб 1:200000), ситуаційним планом з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок, оглядовою геологічною картою з лінією проектного геологічного розрізу, геологічним розрізом по лінії І-І.

Листом від 05 травня 2017 року №10262/13/12-17, який отриманий позивачем 13 травня 2017 року, відповідач відмовив у наданні спеціального дозволу на підставі пункту 19 Порядку №615 та повернув позивачу заяву з доданими документами у зв'язку з тим, що рішенням Одеської обласної ради від 21 березня 2017 року №362-VII відмовлено у погодженні надання Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надарами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) газу природного, конденсату, нафти площі Медуза, розташованої у межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря.

Також в зазначеному листі вказано, що у наданні спеціального дозволу на користування надрами відмовлено відповідно до пункту 19 Порядку №615.

Листом №3/2-01-5614 від 05 липня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до т.в.о Голови Державної служби геології та надр України, в якому повідомило, що відповідач безпідставно направив пакети матеріалів на погодження до Одеської обласної ради, яка відмовила у погодженні надання спецдозволів рішеннями від 21 березня 2017 року №360-VII, №363-VII, № 361-VII, №362-VII, у зв’язку з чим Товариство просило Державну службу геології та надр України повернутися до розгляду пакетів матеріалів від 03 лютого 2017 року №3/2-01-987, №3/2-01-990, №3/2-01-989, №3/2-01-988.

За результатами розгляду вказаного листа позивача, Державна служба геології та надр України листом №16787/03/12-17 від 04 серпня 2017 року повідомила Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» про те, що Одеська обласна рада відмовила у погодженні надання спеціальних дозволів на користування надрами, що відповідно до пункту 19 Порядку №615 є підставою для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу.

Крім того, відповідачем у листі зазначено, що з 01 квітня 2017 року втратив чинність підпункт 13 пункту 8 Порядку №615, а відтак розгляд повторний розгляд пакетів документів, надісланих Товариством листом від 06 липня 2017 року №3/2-01-5614, є неможливим. Таким чином, у наданні спеціальних дозволів на користування надрами Товариству відмовлено відповідно до пункту 19 Порядку №615.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення розгляду та не прийняття рішення стосовно заяви від 03 лютого 2017 року, а також відмову відповідача у наданні спеціального дозволу, звернувся до суду з даною позовною заявою, при вирішенні якої суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про нафту і газ» від 12 липня 2001 року №2665-ІІІ, спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами - документ, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі.

Пунктом 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174, передбачено, що Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення, Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі по тексту - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30 травня 2011 року.

Так, пунктом 2 Порядку №615 визначено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

У відповідності до підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 (в редакції, що діяла до 01 квітня 2017 року, тобто на момент подання позивачем заяви від 03 лютого 2017 року), без проведення аукціону дозвіл надається у разі: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб'єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов'язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава.

Абзацом 20 пункту 8 Порядку №615 визначено, що для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно зі Статутом ПАТ «Укргазвидобування», затвердженим рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Укргазвидобування» від 26 вересня 2017 року №149, засновником та єдиним акціонером товариства є Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України»).

ПАТ «НАК «Нафтогаз України», у свою чергу, утворена на виконання Указу Президента України від 25 лютого 1998 року №151 «Про реформування нафтогазового комплексу України».

Відповідно до пункту 5 Статуту ПАТ «НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №1044, метою діяльності Компанії є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах.

Засновником та єдиним акціонером Компанії є держава (пункт 15 вказаного Статуту).

Тобто, ПАТ «Укргазвидобування» є суб'єктом ринку природного газу, на якого, для забезпечення загальносуспільних інтересів, згідно із законом покладено виконання спеціальних обов'язків на ринку природного газу, та у статутному капіталі якого не менш 100% акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава.

Наведене свідчить, що позивач є тим суб'єктом, який мав право отримати дозвіл без проведення аукціону на підставі підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 (в редакції, що діяла до 01 квітня 2017 року).

Так, 03 лютого 2017 року ПАТ «Укргазвидобування» звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно - промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) площі Медуза, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря.

У відповідності до абзацу 22 пункту 8 Порядку №615 (в редакції чинній на момент звернення із заявою) документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Тобто, відповідач повинен був повернути заяву ПАТ «Укргазвидобування» від 03 лютого 2017 року разом з доданими до неї документами, якщо існували підстави для її повернення. Натомість, документи були прийняті відповідачем, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази їх невідповідності вимогам Порядку №615.

Так, згідно з абзацом 24 пункту 8 Порядку №615 рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

Відповідно до пункту 9 Порядку №615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;

Мінприроди - на всі види користування надрами.

Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено.

Як вбачається з матеріалів справи, після прийняття заяви ПАТ «Укргазвидобування» разом з пакетом документів, на виконання вимог Порядку №615, Державна служба геології та надр України листом від 09 лютого 2017 року звернулась до Одеської обласної ради щодо розгляду погодження питання про надання спеціального дозволу без проведення аукціону.

Стосовно доводів позивача, що чинне законодавство не надає повноваження Одеській обласній раді щодо вирішення питань погодження надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, в межах контитентального шельфу Чорного моря, зокрема, у межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради.

При цьому, частиною 2 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 9-1 Кодексу України про надра визначено, що до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить: надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Крім того, як зазначалось вище, пунктом 9 Порядку №615 передбачено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач зіернувся із відповідною заявою до відповідача щодо надання дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослдіно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка нафти) площі Медуза, а відтак вказане питання підлягало погодженню відповідною обласною радою.

Так, рішенням Одеської обласної ради 21 березня 2017 року №362-VII з урахуванням висновків та рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань екології, природокористування, запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, вирішено відмовити в наданні погодження Державній службі геології та надр України щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічнго вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату, нафти площі Медуза, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря.

Суд звертає увагу, що правомірність прийняття вказаного рішення Одеською обласною радою, зокрема в частині наявності повноважень на прийняття такого рішення та своєчасності його прийняття, не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.

Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження такого рішення позивачем в судовому порядку.

Відповідно до вимог пункту 19 Порядку №615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є, зокрема, відмова органів, зазначених в абзацах другому – четвертому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування.

Крім того, згідно з частиною 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року №2806-IV, підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Отже, відмова уповноваженого органу у погодженні надання спеціального дозволу є законодавчо передбаченою підставою для відмови у наданні дозволу у розумінні чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відмова відповідача є правомірною, оскільки базується на рішенні Одеської обласної ради від 21 березня 2017 року №362-VII, яке є чинним на момент розгляду та вирішення даної справи та в судовому порядку не скасоване.

Стосовно доводів позивача про безпідставність посилання відповідача на виключення підпункту 13 пункту 8 Порядку №615, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з абзацу 2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відмовлено у наданні спеціального дозволу на підставі його заяви від 03 лютого 2017 року не з підстав виключення підпункту 13 пункту 8 Порядку №615.

Так, відповідач зазначив, про виключення підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 у листі №16787/03/12-17 від 04 серпня 2017 року, який наданий у відповідь на звернення позивача від 05 липня 2017 року, тобто після 01 квітня 2017 року, в якому повторного відповідачу було надано заяви з додатковими документами щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами.

При цьому, вказана відповідь відповідача від 04 серпня 2017 року, оформлена листом №16787/03/12-17, не є предметом оскарження в межах даної справи. При цьому, як зазначалось вище, оскаржувана відмова не містить посилань на виключення з 01 квітня 2017 року підпункту 13 пункту 8 Порядку №615, а відтак доводи позивача в цій частині не беруться судом до уваги як належні та такі, що стосуються предмету позову.

Стосовно доводів позивача щодо необхідності прийняття саме наказу про відмову у видачі дозволу, суд зауважує, що зі змісту положень Порядку №615 (пункт 25) вбачається, що наказ видається у разі надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачі дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього. У випадку відмови у видачі дозволу приймається рішення (пункт19 Порядку №615).

При цьому, вказаний Порядок №615 не містить чітко визначеної форми, у якій таке рішення повинно бути прийняте.

Оцінюючи рішення №10262/13/12-17 від 05 травня 2017 року суд зазначає, що воно містить необхідні реквізити для його ідентифікації, зокрема, номер, дату, найменування органу прийняття, а також законодавчо передбачені підстави для відмови у видачі дозволу із відповідним посиланням на норми чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність оскаржуваної бездіяльності Державної служби геології та надр України щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», поданої листом від 03 лютого 2017 року №3/2-01-988, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі, дослідно - промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) площі Медуза, розташованої у межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв’язку з їх необгрунтованістю.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук