Решение № 77745533, 08.11.2018, Одесский окружной административный суд

Дата принятия
08.11.2018
Номер дела
1540/3289/18
Номер документа
77745533
Форма судопроизводства
Административное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

Справа № 1540/3289/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.;

при секретарі судового засідання - Любімовій О.Є.

за участю:

представника позивача - Макаренко М.А. (за довіреністю),-

представника відповідача - Головінського Д.В. (за довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства "АО РАЙЗИНГ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства "АО РАЙЗИНГ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії щодо складання податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 18 травня 2018 року № 0020161415 про збільшення приватному підприємству "АО РАЙЗИНГ", код ЄДРПОУ 34738066, грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1777213 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 444303 грн. 00 коп.;

- визнати протиправними дії щодо складання податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 18 травня 2018 року № 0020181415 про збільшення приватному підприємству "АО РАЙЗИНГ", код ЄДРПОУ 34738066, грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1329667 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 209263 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 10.07.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Копію вказаної ухвали суду отримано представником позивача нарочно 17.07.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

На виконання ухвали суду від 10.07.2018 року від представника позивача 17.07.2018 року через канцелярію суду за вх. №20670/18 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із платіжним дорученням №500 від 11.07.2018 року про сплату судового збору у розмірі 56407 грн. та адміністративним позовом приватного підприємства "АО РАЙЗИНГ" до Головного управління ДФС в Одеській області від 17.08.2018 року, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 18 травня 2018 року № 0020161415 про збільшення приватному підприємству "АО РАЙЗИНГ", код ЄДРПОУ 34738066, грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1777213 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 444303 грн. 00 коп.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 18 травня 2018 року № 0020181415 про збільшення приватному підприємству "АО РАЙЗИНГ", код ЄДРПОУ 34738066, грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1329667 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 209263 грн. 00 коп.

Разом із адміністративним позовом, який надійшов із заявою про усунення недоліків позовної заяви позивачем надано документи згідно з переліком, наведеним у ньому, зокрема, засвідчені копії акту перевірки №278/15-32-14-15/34738066 від 06.04.2018 року, заперечень на акт перевірки, відповіді на заперечення №7591/10/15-32-14-15-03 від 17.05.2018 року, первинної та іншої бухгалтерської документації щодо здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, на яку міститься посилання у позовній заяві та докази на підтвердження повноважень Прохорова І.О. як директора приватного підприємства "АО РАЙЗИНГ".

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги в адміністративному позові від 17.07.2018 року позивач зазначає, що на підставі направлень від 20.12.2017 року, виданих ГУ ДФС в Одеській області посадовими особами відповідача, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 4 квартал 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.12.2017 року № 6596, проведена планова виїзна документальна перевірка приватного підприємства «АО РАЙЗИНГ», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт від 06.04.2018 року № 278/15-32-14- 15/34738066 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «АО РАЙЗИНГ», код ЄДРПОУ 34738066, тел. 7185328, E-mail: 34738066@ukr.net податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 33.12.2016 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року».

07 травня 2018 року ПП «АО РАЙЗИНГ» подані до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення на вказаний акт перевірки, за результатами розгляду яких надано відповідь № 7591/10/15-32-14-15-03 від 17.05.2018 року про відмову у зміні висновків акту перевірки.

У позовній заяві від 17.07.2018 року позивач зазначає, що на підставі вказаного акту перевірки, 18 травня 2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0020161415 (форма «Р») про збільшення грошового зобов'язання ПП «АО РАЙЗИНГ» з податку на додану вартість на суму 1777213,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 444303,00 грн. та № 0020181415 (форма «Р») про збільшення грошового зобов'язання ПП «АО РАЙЗИНГ» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1329667,00 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 209263, 00 грн.

ПП «АО РАЙЗИНГ» вважає вищевказані повідомлення - рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Як стверджує позивач, висновки, що містяться в акті перевірки щодо порушення ПП «АО РАЙЗИНГ» п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування всього у сумі 2759973,00 грн., а також, щодо порушення п. 198.1, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого був занижений податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, в розмірі 1807389,00 грн. ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені необхідними доказами, та на неправильному тлумаченні норм діючого законодавства.

Як вказує ПП «АО РАЙЗИНГ» основою висновків акту перевірки про заниження ПП «АО РАЙЗИНГ» податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зменшення податку на прибуток та від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, стали безпідставні твердження ДФС в Одеській області, що господарські операції ПП«АО РАЙЗИНГ» у період 2014 р.-2016 р. з контрагентами постачальниками послуг: ТОВ "ШТРІХМЕД", ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ», ТОВ "МАГНАТ ПК", ТОВ "ХІМПАК-ПРОД", ТОВ "МЕРКУРІЙ КОНСАЛТ", ТОВ "ГАММА ОЙЛ", ТОВ "ЕМІРЕЙД БУД", ТОВ "ТРЕНД ФАКС", ТОВ «Боудлер», ТОВ «БУД-ГУД», ТОВ «Крок-М» - реально не здійснювались. Вказані висновки, на думку позивача є упередженими, необґрунтованими та основаними на припущеннях.

Як вказує позивач, обґрунтуванням висновків акту стала податкова інформація, отримана ревізорами-інспекторами з інформаційної системи «Архів податкової звітності».

Нормативно обґрунтовуючи свої доводи щодо незгоди з висновками акту перевірки положеннями п.61.1. ст.61, пп. 72.1.1 п.72.1 ст.72, ст.74 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727 та правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 09.12.2014 року по справі №21-511а14, позивач вказує, що податковий орган не мав визначених законом підстав для формування висновків про нереальність господарських операцій позивача із вищезазначеними з контрагентами на підставі «податкової інформації» та «аналізу бази даних АІЄ» щодо контрагентів позивача.

У позовній заяві від 17.07.2018 року, позивач, з посиланням на положення п. 2 Порядку проведення органами Державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1232, вказує, що відповідач повинен був при проведенні перевірки ПП «АО РАЙЗИНГ» надіслати до податкових органів за місцем розташування вказаних контрагентів позивача запити на проведення зустрічних звірок щодо підтвердження взаємовідносин з ПП«АО РАЙЗИНГ», а не використовувати для висновків сумнівну податкову інформацію щодо взаємовідносин з іншими контрагентами. Тобто, на думку позивача, перевірка ПП «АО РАЙЗИНГ» проведена не якісно, а її висновки є необґрунтовані.

Як стверджує позивач, описані в акті перевірки послуги з супроводження вантажу, придбані у вищевказаних контрагентів, безпосередньо використанні ПП «АО РАЙЗИНГ» у власній господарській діяльності по охороні та супроводженню вантажів. Вся первинна документація, документи бухгалтерського обліку (регістри), податкова звітність ПП «АО РАЙЗИНГ» відповідає вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окрім того, позивач звертає увагу на те, що всі його вищевказані контрагенти згідно інформації з офіційних веб-сайтів Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» та Державної податкової служби України, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та зареєстровані платниками ПДВ, тобто на час здійснення з ПП «АО РАЙЗИНГ» господарських операцій мали право здійснювати господарську діяльність та виписувати податкові накладні.

Як зазначає позивач, виходячи із системного аналізу норм законодавства вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та зобов'язань з ПДВ здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку, зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару.

Таким чином, як вказує ПП «АО РАЙЗИНГ», висновки, відображені в акті перевірки від 06.04.2018 року №278/15-32-14-15/34738066 є неправомірними, а тому не можуть бути підставою для збільшення грошового зобов'язання ПП «АО РАЙЗИНГ» з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, у зв'язку із чим оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 20.07.2018 року судом прийнято до розгляду позовну заяву приватного підприємства "АО РАЙЗИНГ" (в редакції від 17.07.2018 року), відкрито провадження у справі за даною позовною заявою, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.08.2018 року о 14:30 год.

Вказаною ухвалою судом також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

02 серпня 2018 року за вх. №22331/18 (у визначений судом строк) через канцелярію суду від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами направлення його копії на адресу позивача (т.8 а.с.106-120).

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач, зазначає, що не визнає позов, не погоджується з доводами позивача та вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Свою позицію відповідач обґрунтовує з посиланням на обставини та порушення, які відображені та встановлені в акті перевірки від 06.04.2018 року №278/15-32-14-15/34738066.

Зокрема, відповідач, посилаючись на отриману відносно контрагентів позивача податкову інформацію, та вимоги Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначає, що:

1) в порушення п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.02.2000 № 85/4306, відповідно п. 6 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 № 27/4248, п.п.134.1.1. п134.1 ст.134 Податкового кодексу У країни ПП «АО РАЙЗИНГ» при розрахунку фінансового результату до оподаткування завищені витрати всього у сумі 10147011 грн., у тому числі: за 2015 рік - 3916500 грн., за 2016 рік у сумі - 6230511 грн., з яких:

- за 2015 рік по взаємовідносинам з: ТОВ «Магнат ПК» у сумі 1260940 грн., ТОВ «Хімпакпрод» у сумі 398434 грн., ТОВ «Штріхмед» у сумі 295454 грн., ТОВ «Майдан центр інвест» у сумі 263747 грн., ТОВ «Меркурій консалт» у сумі 889360 грн., ТОВ «Гамма Ойл» у сумі-808564 грн.;

- за 2016 рік по взаємовідносинам з: ТОВ «Крок-М» у сумі 1409386 грн., ТОВ «Емерейд буд» у сумі 485715 грн., ТОВ «Гамма ойл» у сумі 1291414 грн., ТОВ «Тренд факс» у сумі 2229558 грн., ТОВ «Боудлер» у сумі 716863 грн., ТОВ «Буд-Гуд» у сумі 97575 грн.;

2) в порушення п.198.1. ст.198 Податкового Кодексу України, ПП «АО РАЙЗИНГ» завищено податковий кредит всього у сумі 1807389 грн., а саме: по взаємовідносинам з ТОВ «Магнат» у березні 2015 року у сумі 30176 грн., ТОВ «Хімкапрод» у квітні 2015 року сумі 79686 грн., ТОВ «Штріхмед» у травні 2015 року у сумі 59091 грн., ТОВ «Майдан Центр-Інвест» у червні 2015 року у сумі 52749 грн., ТОВ «Меркурій консалт» у серпні 2015 року у сумі 92009,4 грн., у жовтні 2015 року у сумі 85863 грн., ТОВ «Гамма-Ойл» у листопаді 2015 року у сумі 88234 грн., у грудні 2015 року у сумі 73478 грн., ТОВ «Емірейд Буд» у лютому 2016 року у сумі 97143 грн., ТОВ «Гамма-Ойл» у березні 2016 року у сумі 110152 грн., у березні 2016 року у сумі 110153 грн., у квітні 2016 року у сумі 148130 грн., ТОВ «Тренд-Факс» у травні і 2016 року у сумі 100323 грн., у червні 2016 року у сумі 100812 грн., у липні 2016 року у сумі 114493 грн., у серпні 2016 року у сумі 122282 грн., ТОВ «Боудлер» у вересні 2016 року у сумі 143372 грн., ТОВ «Крок-М» у жовтні 2016 року у сумі 130529, ТОВ «Буд Гуд» у жовтні 2016 року у сумі 19515 грн., ТОВ «Крок-М» у грудні 2016 року у сумі 151348 грн.

На підставі викладеного, Головне управління ДФС в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У підготовчому судовому засіданні 14.08.2018 року судом долучено до матеріалів справи відзив Головного управління ДФС в Одеській області, про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

Окрім того, у підготовчому судовому засіданні 14.08.2018 року судом встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зважаючи на що та беручи до уваги час перебування головуючого судді у справі у відпустці, а також враховуючи положення ч.4 ст.173 КАС України, ухвалою суду від 14.08.2018 року судом задоволено клопотання представника позивача про продовження строку підготовчого провадження, продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі № 1540/3289/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі на 25 вересня 2018 року о 15 год. 00 хв.

21 серпня 2018 року за вх. №24528/18 (у визначений судом строк) через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив разом із доказами вручення її копії відповідачу (т.8 а.с.139-166) та із додатками (доказами) згідно переліку, наведеному і ній.

Так, у відповіді на відзив позивач, окрім того, що зазначено в позовній заяві, додатково вказує, що у перевіряємому періоді 2014-2016 р.р. між ПП «АО РАЙЗИНГ» та його контрагентами - постачальниками ТОВ "ШТРІХМЕД", ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ», ТОВ "МАГНАТ ПК", ТОВ "ХІМПАК-ПРОД", ТОВ "МЕРКУРІЙ КОНСАЛТ", ТОВ "ГАММА ОЙЛ", ТОВ "ЕМІРЕЙД БУД", ТОВ "ТРЕНД ФАКС", ТОВ «Боудлер», ТОВ «БУД-ГУД», ТОВ «Крок-М» були укладенні типові договори, предметом яких було надання послуг по супроводженню вантажу, який перевозиться залізничним транспортом по території України. Згідно з умовами зазначених договорів виконавець зобов'язаний прийняти вантаж, забезпечити схоронність вантажу на всьому шляху слідування з моменту прийняття до моменту видачі в пункті призначення вантажоотримувачу, а замовник зобов'язується сплатити вартість послуг, визначену за домовленістю сторін. Як вказує позивач, в процесі виконання господарських операцій сторонами складались наступні документи: заявки на супроводжування вантажу; акти прийому-передачі вантажу; акти виконаних робіт та додатки до них (із зазначенням номерів вагонів та місць прийняття та передавання), рахунки-фактури, податкові накладні. Засвідчені копії вказаних документів надані до суду. Оплата за надані контрагентами - постачальниками послуги проводилась на поточні рахунки контрагентів-постачальників, та в окремих випадках, на поточні рахунки третіх осіб за договорами переуступки права вимоги. Усі наведені документи, як вказує позивач, були надані по перевірки на підтвердження фактичного виконання умов договорів.

Позивач зазначає, що описані в акті перевірки послуги з супроводження вантажу, придбані у вищевказаних контрагентів, безпосередньо використанні ПП «АО РАЙЗИНГ» у власній господарській діяльності по охороні та супроводженню вантажів, оскільки ПП «АО РАЙЗИНГ» здійснює охоронну діяльність на підставі ліцензії на надання послуг з охорони власності і громадян, виданої МВС України, бланк серії АД № 076411, номер рішення 792 від 12.09.2012р.

Як стверджує позивач, на підтвердження використання ПП «АО РАЙЗИНГ» у власній господарській діяльності придбаних у контрагентів постачальників послуг із супроводження вантажу, ПП «АО РАЙЗИНГ» до суду надані договори на супроводжування вантажу, акти виконаних робіт, акти прийому-передачі вантажу, складені ПП «АО РАЙЗИНГ» та контрагентами замовниками охоронних послуг: ТОВ «УКРОЙЛПРОДУКТ»; ТОВ «АВТО-ПЕТРОЛ»; ТОВ «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»; ПВГП «АВТОТРАНС»; ТОВ «ФІНАНСПРОМГАЗ»; ПП «ОККО-БІЗНЕС»; ДП «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ»; ТОВ «ПЕТРОЛ-ПАРК»; ТОВ «НК ІНВЕСТНАФТОПРОДУК»; ТОВ «ОФІС БІЗНЕС ГРУП»; TOB «ГЛУCKO ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА»; АФГ «АГРО»; ТОВ «СОЮЗ 2000»; ТОВ«ВАК ЛТД»; ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР»; ТОВ «ВІТАНА-ОІЛ»; ТОВ «ПРОТОН ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА»; ПП «НП-ТРЕЙДІНГ»; ТОВ «ТРАВЕРС ГРУП»; ТОВ «ГАЗТРОН ТРЕЙД»; ТОВ «СВГ ПЛЮС»; ПНВП «ЕЛЕКТРОНМАШСЕРВІС»; ТОВ «УТН-ГРУП»; ТОВ «КОНТАНГО ТРЕЙД»; ТОВ «КИЇВ НАФТА 2000»; ТОВ «ВД ІНТЕР»; TOB «ТЕМІРТРАНС ЗАХІД»; ПП «ІНТЕКС КОМ»; ТОВ «ТНК-ІНДАСТРІЗ УКРАЇНА»; ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ»; ТОВ «НАФТАПРОДУКТ»; ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ»; ТОВ «АВАНТАЖ 7»; ТОВ «НАДЕЖДА ТРЕЙД»; ТОВ «ВОСТОК»; ТОВ «ІНТЕКС КОМ».

Вантажоотримувачами охороняємого ПП «АО РАЙЗИНГ» вантажу виступали, як вищенаведені замовники охоронних послуг, так і треті особи, зазначені у заявках замовників, що вбачається з актів прийому-передачі вантажу.

Уся первинна документація, як стверджує позивач, документи бухгалтерського обліку (регістри), податкова звітність ПП «АО РАЙЗИНГ» відповідає вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; усі отримані та видані ПП «АО РАЙЗИНГ» податкові накладні, відповідно до законодавства, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, у відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що 16.12.2017 року відбулась крадіжка майна підприємства. Про факт втрати речей та документів посадовими особами ПП "АО РАЙЗИНГ" повідомлено ГУ ДФС в Одеській області листом від 18.12.2017 року № 18/12-17-1 (вх. від 18.12.2017), а також надано витяг з кримінального провадження № 12017160480005207 та постанову СВ Київського ВП ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 17.12.2017р. про визнання потерпілим. В результаті крадіжки, зокрема, була втрачена частина папок з актами прийому-передачі вантажу. Хоча вказані втрачені акти не є обов'язковими первинними документами обліку господарських операцій, ПП «АО РАЙЗИНГ» розіслало контрагентам листи з проханням виготовити дублікати втрачених актів або надати засвідчені їх копії. Однак, як вказує позивач, ПП «АО РАЙЗИН» були переважно отримані відповіді від контрагентів, що виготовити копії немає можливості, або, що акти не збереглись у зв'язку із їх великою кількістю та закінченням терміну зберігання. При цьому, як зазначає позивач, наявні ж на підприємстві акти прийому-передачі вантажу надані до суду не у повному обсязі, оскільки їх об'єм є значно великим та складає десятки тисяч одиниць, а надані в обсязі, достатньому для дослідження змісту господарських операцій по кожному контрагенту.

Як вказує позивач, перед укладенням договору з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісними суб'єктами господарювання, ПП «АО РАЙЗИНГ» вчинило низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ "ШТРІХМЕД", ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ», ТОВ "МАГНАТ ПК", ТОВ "ХІМПАКПРОД", ТОВ "МЕРКУРІЙ КОНСАЛТ", ТОВ "ГАММА ОЙЛ", ТОВ "ЕМІРЕЙД БУД", ТОВ "ТРЕНД ФАКС", ТОВ «БОУДЛЕР», ТОВ «БУД-ГУД», ТОВ «Крок-М», а саме, ПП «АО РАЙЗИНГ» було запитано та отримано від контрагентів документи, які свідчать про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи-контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (копія виписки з ЄДРПОУ та копія наказу про призначення директора); наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість (копія витягу з реєстру платників податку на додану вартість). Лише після отримання перелічених документів ПП «АО РАЙЗИНГ» уклало договори з переліченим контрагентами. Таким чином, як стверджує позивач у відповіді на відзив, ПП «АО РАЙЗИНГ» було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності його контрагентів, наявності дефектів у їх правовому статусі (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних.

Також, у відповіді на відзиві позивач зазначає, що доводи податкового органу, викладені у відзиві, щодо неспроможності контрагента позивача надати обумовлені договором послуги, - не підтверджені жодним доказом. Твердження про відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів, дані щодо мінімальної кількості працівників також не можуть спростовувати фактичне виконання господарських операцій, адже контролюючим органом в акті перевірки не наведено, які саме ресурси необхідні для надання спірних послуг, а також не доведено зв'язку цього факту з неможливістю виконати розглядувані послуги із залученням інших осіб та орендованого майна.

24 вересня 2018 року за вх. №28090/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, згідно з переліком, який наведений у вказаному клопотанні.

Ухвалою суду від 25 вересня 2018 року, яка постановлена на місці без виходу до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання на 09.10.2018 року о 16:45 год.

У підготовчому судовому засіданні 09.10.2018 року судом долучено до матеріалів справи відповідь на відзив позивача разом із доданими до неї документами та клопотання про долучення до матеріалів доказів разом із додатками, наведеному у ньому, про що постановлено відповідну ухвалу на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 09.10.2018 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою приватного підприємства "АО РАЙЗИНГ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та призначено справу №1540/3289/18 до судового розгляду по суті на 18.10.2018 року о 09:00 год.

У судовому засіданні 18.10.2018 року судом заслухано вступне слово представника позивача та представника відповідача, досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах справи та зазначено позивачу про необхідність надати до суду копії податкових декларацій з ПДВ та з податку на прибуток за перевіряємий період.

Зважаючи на необхідність в отриманні додаткових доказів, про надання яких зазначено судом, у розгляді справи оголошено перерву до 29.10.2018 року.

29 жовтня 2018 року за вх. №32211/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшли в копіях податкові декларації із додатками до них (т.18 а.с.1-155,156-177), а також, пояснення з доказами направлення їх копії на адресу відповідача (т.17 а.с.207-209), в яких, додатково до обґрунтувань, наведених у позові та відповіді на відзив, зазначено, що необхідність залучення послуг від контрагентів позивача у вигляді супроводження вантажу виникла у зв'язку з недостатньою кількістю охоронців на підприємстві позивача та навантаженням робіт у цей період.

На підтвердження реальності використання ПП «АО РАЙЗИНГ» у власній господарській діяльності послуг із супроводження вантажу, придбаних у контрагентів постачальників, до суду надані договори по охороні та супроводженню вантажів, укладені ПП «АО РАЙЗИНГ» з контрагентами замовниками. При виконанні договорів по охороні та супроводженню вантажів ПП «АО РАЙЗИНГ» з замовниками охоронних послуг складались та погоджувались заявки на охорону та супроводження вантажу, які замовниками надсилались факсом або електронною поштою, складались акти прийому-передачі виконаних робіт, акти прийому-передачі вантажу (цистерн), акти проведення вимірів. Вантажоотрмувачами охороняємого ПП «АО РАЙЗИНГ» вантажу виступали, як замовники охоронних послуг, так і треті особи, зазначені у заявках замовників, що відображено в актах прийому передачі (цистерни з пальним) та в актах проведення вимірів. Передача вантажу (цистерн з пальним) вантажоотримувачу з під охорони проводилась на станції призначення, згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008р. N 281/171/578/15, в присутності представника ПП «АО РАЙЗИНГ» та представника підприємства вантажоотримувача з проведенням контрольних замірів кількості вантажу на залізничних вагах або вимірювальними приладом (рівнемір-аналізатор Аналик-М) об'ємно-масовим методом у відповідності з таблицями калібрування залізничних цистерн, зі складанням відповідних актів про проведення вимірів та актів прийому-передачі вантажу (цистерн з пальним). В актах прийому-передачі вантажу фіксувались дані вироблених вимірів: висота злива, щільність, температура, об'єм продукту і вага в кілограмах, номера цистерн.

Як зазначає позивач, хоча вказані акти про проведення вимірів та акти прийому-передачі цистерн не є обов'язковими документами для обліку та фіксації послуг з супроводження вантажу, реальність яких оспорюється податковим органом, але вони додатково свідчать про фактичне виконання цих послуг та дозволяють їх додатково ідентифікувати.

На думку позивача, викладене переконливо свідчить про необґрунтованість позиції відповідача.

У судовому засіданні 29.10.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, письмових поясненнях, у наданих під час вступного слова поясненнях та зважаючи на подані до суду докази.

Представник відповідача - Головного управління ДФС України в Одеській області у судовому засіданні 29.10.2018 року заявлений позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, в акті перевірки, у наданих під час вступного слова поясненнях, а також, зважаючи на подані до суду докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, промову в судових дебатах, ознайомившись із заявами сторін по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство «АО РАЙЗИНГ» зареєстровано як юридична особа 21.11.2006 року та з 24.11.2006 року взято на податковий облік; станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ в Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області (т.8 а.с.65-70). Згідно п.2.3.5 акту №278/15-32-14-15/34738066 від 06.04.2018 року ПП «АО РАЙЗИНГ» у періоді, що перевірявся було, зокрема, платником податком податку на додану вартість та податку на прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області 20.12.2017 року, 16.03.2018 року та 26.03.2018 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 4 квартал 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.12.2017 року № 6596 (т.3 а.с.194), проведена планова виїзна документальна перевірка приватного підприємства «АО РАЙЗИНГ» (скорочено ПП «АО РАЙЗИНГ»), код за ЄДРПОУ 34738066, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Копію наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.12.2017 №6596 направлено поштою ПП «АО РАЙЗИНГ» 08.12.2017 року, з направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 22.12.2017 та 19.03.2018, 26.03.2018 директора ПП «АО РАЙЗИНГ» Прохорова І.О., з відома та в присутності якого проведено перевірку.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №278/15-32-14-15/34738066 від 06.04.2018 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «АО РАЙЗИНГ», код ЄДРПОУ 34738066, тел. 7185328, E-mail: 34738066@ukr.net податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року», яким встановлено порушення ПП «АО Райзинг», зокрема:

1) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування всього у сумі 2759973 грн., у тому числі за: 2015 рік у сумі 1179373, 2016 рік у сумі 1580236 грн., та заниження податку на прибуток всього у сумі 1329667 грн.: у тому числі 2015 рік у сумі 492617 грн., 2016 рік у сумі 837050 грн.;

2) п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 1807389 грн., у тому числі по періодах: березень 2015 року у сумі 30176 грн.; квітень 2015 року у сумі 79687 грн.; травень 2015 року у сумі 59091 грн.; червень 2015 року у сумі-52749 грн.; серпень 2015 року у сумі- 92009 грн.; жовтень 2015 року у сумі-85863 грн.; листопад 2015 року у сумі-88234 грн.; грудень 2015 року у сумі-73478 грн.; лютий 2016 року у сумі-97143 грн.; березень 2016 року у сумі-110153 грн.; квітень 2016 року у сумі-148130 грн.; травень 2016 року у сумі-100323 грн.; червень 2016 року у сумі-108812 грн.; липень 2016 року у сумі-114494 грн.; серпень 2016 року у сумі-122282 грн.; вересень 2016 року у сумі-143373 грн.; жовтень 2016 року у сумі-150044 грн.; грудень 2016 року у сумі-151348 грн.

Не погодившись із вказаними висновками акту перевірки ПП «АО РАЙЗИНГ» 07 травня 2018 року подало заперечення на цей акт від 06.04.2018 року №278/15-32-14-15/34738066 (т.8 а.с.71-74), за результатами розгляду яких Головним управлінням ДФС в Одеській області надано відповідь «Про результати розгляду заперечень до акту перевірки» від 17.05.2018 року №7591/10/15-32-14-15-03 (т.8 а.с.75-99), якою висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2018 року № 0020161415 форми «Р», яким позивачу за порушення п.198.1. ст198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2221560,00 грн., з яких: 1777213 грн. 00 коп. - за податковими зобов'язаннями, 444303 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.11).

- податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2018 року № 0020181415 форми «Р», яким позивачу за порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1538930,00 грн., з яких: 1329667 грн. 00 коп. - за податковими зобов'язаннями, 209263 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.12).

Не погодившись з висновками податкового органу та прийнятими Головним управлінням ДФС в Одеській області податковими повідомленнями-рішеннями від 18 травня 2018 року № 0020161415 та № 0020181415, позивач оскаржив вказані рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств базується на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані наступним.

Як зазначається в п.2.6, п.2.7 акту перевірки, узагальнений перелік документів, які було використано при проведені перевірки наведено у додатку 4 до акта перевірки, що є його невід'ємною частиною.

В ході перевірки надано запит від 21.03.2018 б/н платнику податків щодо надання пояснень та їх документальне підтвердження стосовно встановлених порушень. Письмові пояснення стосовно встановлених порушень не надано. 29.03.2018 року надані завірені копії документів щодо встановлених порушень.

Згідно п.2.8. акту перевірки, в ході проведення планової виїзної документальної перевірки запитів щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи яка мала правові відносини з контрагентами, не направлялись, так як не визначено критеріїв та підстав для направлення запитів та ініціювання зустрічних звірок.

У п.п.2) п.п.3.1.1.1 «Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку п.3.1.1 «Податок на прибуток» акту перевірки зазначається, що перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» показників за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 задекларовано збиток у загальній сумі 2759973 грн., на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку, проводки яких визначено в додатку 6 до акту перевірки, та первинних документів, перелік яких наводиться в додатку 4 до акту перевірки, встановлено, що завищено фінансовий результат до оподаткування збиток, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (-збуток) всього у сумі 2759973 грн.: у тому числі, 2015 рік у сумі 1179737 грн., 2016 рік у сумі 1580236 грн. та занижено фінансовий результат до оподаткування, збиток, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+ прибуток) у сумі 7387038 грн., у тому числі: 2015 рік - 2736763 грн., 2016 рік - 4650275 грн.

Також, в цій частині акту перевірки зазначається, що ПП «АО РАЙЗИНГ», код за ЄДРПОУ 34738066, мало взаємовідносини із:

1) ТОВ "Хімкапрод", код 39597934. До перевірки надано договір №01/04/15-2 від 01.04.2015 р. про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ "Хімкапрод" виписано акти виконаних робіт від 30.04.2015 року №48, №49;

2) ТОВ «Штріхмед», код 34738066. До перевірки надано договір №01/05/15- від 01.05.2015р. про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ «Штріхмед» виписано акти виконаних робіт від 31.05.2015 року №139, №140;

3) ТОВ «Майдан Центр Інвест», код 34738066. До перевірки надано договір №02-06/15- від 01.06.2015р. про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ «Майдан Центр Інвест» виписано акти виконаних робіт від 30.06.2015 року №130, №138;

4) ТОВ «Меркурій консалт, код 39784892. До перевірки надано договір №3107-2 від 31.07.2015р. про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ «Меркурій консалт» виписано акти виконаних робіт від 31.08.2015 року №19, №20, від 31.10.2015 року №23, №22;

5) ТОВ «Гамма Ойл», код 39809010. До перевірки надано договір №3010/2 від 30.10.2015р. про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ «Гамма Ойл» виписано акти виконаних робіт: від 31.11.2015 року №113, №114, від 31.12.2015 року №136, №137, від 31.03.2016 року №85, №83, №84, №86, №87, від 30.04.2016 року №120, №116, №115, №114, №121, №119, №118, №117;

6) ТОВ «Емірейд буд», код 39580197. До перевірки надано договір №02/16/3 від 01.02.2016р. про надання послуг по супроводженню вантажі, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ «Емірейд буд» виписано акти виконаних робіт від 01.02.2016 року №35,№34, №32, №33;

7) ТОВ «Тренд факс», код за ЄДРПОУ 40268749. До перевірки надано договір №11 від 29.04.2016р. про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ «Тренд факс» виписано акти виконаних робіт: від 31.05.2016 року №№29-34, від 30.06.2016 року №№45-51, від 31.07.2016 року №№101-107, від 31.08.2016 року №№139-145;

8) ТОВ «Магнат ПК», код за ЄДРПОУ 39416298. До перевірки надано договір №01/15-1 від 01.01.2015р. про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ «Магнат ПК» виписано акти виконаних робіт від 31.01.2015 року №№3010-3014, від 28.02.2015 року №№2703-2705, від 31.03.2018 року №3029;

9) ТОВ «Буд-Гуд», код за ЄДРПОУ 40282022. До перевірки надано договір №10/16-3 від 30.09.2016р. про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ «Буд-Гуд» виписано акти виконаних робіт від 31.10.2016 року №62, №63;

10) ТОВ «Боудлер», код за ЄДРПОУ 40474850. До перевірки надано договір №0109/16-3 від 01.09.2016р. про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ «Боудлер» виписано акти виконаних робіт від 30.09.2016 року №№99-106;

11) ТОВ «Крок-М, код за ЄДРПОУ 20958082. До перевірки надано договір №3009/16-2 від 30.09.2016р. про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України. Відповідно до умов угоди ТОВ «Крок-М» виписано акти виконаних робіт від 31.10.2016 року №№12-16, від 31.12.2016 року №127-131.

Вищенаведені операції відображено ПП «АО Райзинг» в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 23 - Кт 631, Дт 6441 - Кт 631.

Як вказується в акті, проведеною перевіркою відображених показників у рядку 10.1 Декларацій з податку на додану вартість «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою» за період з 01.03.2015 по 31.12.2016 у загальній сумі 2298845 грн. на підставі документів, перелік яких наведено у додатку 4 до акта перевірки, встановлено їх завищення всього у сумі 1807389 грн., у тому числі по періодах: березень 2015 року у сумі 30176 грн., квітень 2015 року у сумі 79687 грн., травень 2015 року у сумі 59091 грн., червень 2015 року у сумі 52749 грн., серпень 2015 року у сумі 92009 грн., жовтень 2015 року у сумі 85863 грн., листопад 2015 року у сумі 88234 грн., грудень 2015 року у сумі 73478 грн., лютий 2016 року у сумі 97143 грн., березень 2016 року у сумі 110153 грн., квітень 2016 року у сумі 148130 грн., травень 2016 року у сумі 100323 грн., червень 2016 року у сумі 108812 грн., липень 2016 року у сумі 114494 грн., серпень 2016 року у сумі-122282 грн., вересень 2016 року у сумі-143373 грн., жовтень 2016 року у сумі 150044 грн., грудень 2016 року у сумі 151348 грн.

При цьому, в акті перевірки зазначається, що ГУ ДФС в Одеській області:

1) отримана узагальнена податкова інформація від 03.07.2015 № 19384/7/15-53-22-01 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС В Одеській області щодо ТОВ "Магнат ПК", код ЄДРПОУ 39416298, за звітні періоди декларування ПДВ січень-травень 2015 року;

2) отримана узагальнена податкова інформація від 14.09.2015 №27947/7/15-53-22-05-05 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС В Одеській області щодо ТОВ «Хімпакпрод», код за ЄДРПОУ 39597934, за звітні періоди декларування ПДВ - квітень 2015 року;

3) отримана узагальнена податкова інформація ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС У м. Києві від 08.10.2015 № 8398/7/26-50-22-06 щодо ТОВ «Штріхмед», код 39265713, з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постчачальниками за період травень - серпень 2015р. Згідно податкової інформації вибачається, що у ТОВ «Штріхмед» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій в розумінні ст.185 Податкового кодексу України, що свідчить про неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за травень - серпень 2015 року по ланцюгу постачання;

4) отримана узагальнена податкова інформація ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 28.01.2016р. №65/10-13-22-05/39290802 щодо ТОВ «Майдан Центр-Інвест» (код за ЄДРПОУ 39784892) за звітний період декларування ПДВ 2015 рік;

5) отримана узагальнена податкова інформація ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 30.12.2015р. №1110/10-13-22-05/39809010 щодо ТОВ «Гамма Ойл» (код ЄДРПОУ 39809010) за звітний період декларування ПДВ - за весь період діяльності та узагальнена податкова інформація ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 24.05.2016 р. № 393/10-13-22-05/39809010 щодо ТОВ «Гамма Ойл» (код ЄДРПОУ 39809010) за звітний період декларування ПДВ з 01.01.2016 року по 24.05.2016 року;

6) отримана узагальнена податкова інформація Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській Області від 11.11.2016 №202/10-02-14-03/40268749, щодо ТОВ "ТРЕНД ФАКС" (код ЄДРПОУ 40268749) за звітні періоди декларування ПДВ квітень - вересень 2016 року;

7) отримана узагальнена податкова інформація Білоцірківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 01.11.2016 р. №1160/7/10-02-14-03, щодо ТОВ "Боудлєр" (код ЄДРПОУ 40474850) щодо не підтвердження проведення фінансово - господарських операцій з усіма контрагентами покупцями та постачальниками за період декларування ПДВ червень - жовтень 2016 року.

Згідно податкової інформації вбачається, під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів встановлено: з однієї сторони - незначна кількість працюючих та з другої сторони значний обсяг фактично операцій з придбання та реалізації товару, що передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями. За отриманою податковою інформацією у вказаних суб'єктів господарювання - контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тобто їх операції не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.п.14.1.36 Податкового Кодексу України. Згідно податкової інформації вбачається неможливість фактичного здійснювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, відсутності транспортних засобів, наявної кількості трудових ресурсів. Таким чином, вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій по ланцюгу постачання. Зважаючи на вищевикладене, господарські операції вказаних суб'єктів господарювання із покупцями носили безтоварний характер.

Також, в акті зазначається, що ГУ ДФС в Одеській області згідно АС «Податковий блок» під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів встановлена з однієї сторони - незначна кількість працюючих та з другої сторони - значний обсяг фактично оформлених ТОВ «Меркурій-Консалт» (код за ЄДРПОУ 39784892), ТОВ «Крок-М» (код за ЄДРПОУ 20958082), ТОВ «Емірейд буд» (код за ЄДРПОУ 39560197), ТОВ «Буд-Гуд» (код за ЄДРПОУ 40282022) операцій з придбання та реалізації товару, що передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями (агентів, менеджерів, вантажників, водіїв, бухгалтерів та інших).

В зв'язку з цим посадові даних підприємств не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що вказані підприємства у перевіряє мий період (позивача) здійснювали, в тому числі, продаж послуги з охорони та супроводження вантажів, автоперевезення контейнерів. Аналізом наданих послуг вбачається не можливість фактичного здійснювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, відсутності транспортних засобів, наявної кількості трудових ресурсів. Таким чином, вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за відповідні періоди по ланцюгу постачання.

Зважаючи на вищевикладене,в акті перевірки зазначено, що господарські операції цих підприємств з покупцями носили безтоварний характер.

Таким чином, як зазначається в акті перевірки, в порушення п.5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.02.2000 № 85/4306, відповідно п. 6 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 № 27/4248, п.п.134.1.1.п 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ПП «АО Райзинг» при розрахунку фінансового результату до оподаткування завищені витрати всього у сумі 10147011 грн., у тому числі: за 2015 рік - 3916500 грн., за 2016 рік у сумі - 6230511 грн., з яких:

- за 2015 рік по взаємовідносинам з: ТОВ «Магнат ПК» у сумі 1260940 грн., ТОВ «Хімпакпрод» у сумі 398434 грн., ТОВ «Штріхмед» у сумі 295454 грн., ТОВ «Майдан центр інвест» у сумі 263747 грн., ТОВ «Меркурій консалт» у сумі 889360 грн., ТОВ «Гамма Ойл» у сумі-808564 грн.;

- за 2016 рік по взаємовідносинам з: ТОВ «Крок-М» у сумі 1409386 грн., ТОВ «Емерейд буд» у сумі 485715 грн., ТОВ «Гамма ойл» у сумі 1291414 грн., ТОВ «Тренд факс» у сумі 2229558 грн., ТОВ «Боудлер» у сумі 716863 грн., ТОВ «Буд-Гуд» у сумі 97575 грн.

В результаті чого, як вказано в акті, завищено фінансовий результат до оподаткування збиток, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+прибуток) всього у сумі 2759973 грн.: у тому числі, 2015 рік у сумі 1179737 грн., 2016 рік у сумі 1580236 грн. та занижено фінансовий результат до оподаткування , визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+ прибуток) у сумі 7387038 грн., у тому числі: 2015 рік - 2736763 грн., 2016 рік - 4650275 грн.

У п.п.4) п.п.3.1.1.1 акту перевірки зазначається, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 ПП «АО Райзинг» задекларовано у рядку 2290 Звіту про фінансові результати Форми №2-м «Фінансовий результат до оподаткування (збиток)» у сумі -2760 тис.грн. Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) за період з 01.01.2015 по 31.12.201 у сумі 2760 тис.грн. на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку, проводки яких визначено в додатку 6 до акту перевірки, та первинних документів, перелік яких наводиться в додатку 4 до акту перевірки, з врахуванням порушень, викладених п.п.3.1.1.1.2 розділу 3 даного акта перевірки, встановлено всього у сумі -2760тис грн : у тому числі, 2015 рік у сумі 1179,7 грн., 2016 рік у сумі 1580,3 тис.грн та занижено фінансовий результат до оподаткування визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+ прибуток) у сумі-738,7 тис грн. у тому числі: 2015 рік - 2736,7 грн., 2016 рік у сумі 4650,2 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 у сумі 2759973 грн. встановлено, що в результаті порушень, виявлених у п. 3.1.1.1 акту перевірки ПП «АО Райзинг» завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток всього у сумі 2759973 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 1179373, 2016 рік у сумі 1580236 грн., та занижено податок на прибуток всього у сумі 1329667 грн.: у тому числі, 2015 рік у сумі 492617 грн., 2016 рік у сумі 837050 грн.

У п.3.1.2.2 «Податковий кредит» акту перевірки зазначається, що перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено його завищення всього у сумі 1807389 грн., в тому числі по періодах: березень 2015 року у сумі 30176 грн., квітень 2015 року у сумі 79687 грн., травень 2015 року у сумі 59091 грн., червень 2015 року у сумі 52749 грн., серпень 2015 року у сумі 92009 грн., жовтень 2015 року у сумі 85863 грн., листопад 2015 року у сумі 88234 грн., грудень 2015 року у сумі 73478 грн., лютий 2016 року у сумі 97143 грн., березень 2016 року у сумі 110153 грн., квітень 2016 року у сумі 148130 грн.,травень 2016 року у сумі 100323 грн., червень 2016 року у сумі 108812 грн., липень 2016 року у сумі 114494 грн., серпень 2016 року у сумі 122282 грн., вересень 2016 року у сумі 143373 грн., жовтень 2016 року у сумі 150044 грн., грудень 2016 року у сумі 151348 грн.

У п.п.1 п.3.1.2.2 акту перевірки зазначається, що перевіркою відображеного показника у рядку 10.1 Декларацій з податку на додану вартість «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів / послуг та необоротних активів на митній території України, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою» за період з 01.03.2015 по 31.12.2016 у загальній сумі 2298845 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з послуг охорони , канцтоварів та інше.

Як вказано в акті, проведеною перевіркою відображених показників у рядку 10.1 Декларацій з податку на додану вартість «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів / послуг та необоротних активів на митній території України, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою» за період з 01.03.2015 по 31.12.2016 у загальній сумі 2298845 грн. на підставі документів, перелік яких наведено у додатку 4 до акта перевірки, встановлено їх завищення всього у сумі 1807389 грн., у тому числі, по періодам, зазначеним вище.

При цьому, у вказаній частині акту перевірки відповідач також посилається на ту ж саму податкову інформацію, яка була отримана по контрагентам позивача та на дані АС «Податковий блок», які відображені у п.п.2) п.п.3.1.1.1 «Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку п.3.1.1 «Податок на прибуток» акту перевірки.

Таким чином, в порушення п.198.1. ст198 Податкового Кодексу України, ПП «АО РАЙЗИНГ» завищено податковий кредит всього у сумі 1807389 грн., а саме: по взаємовідносинам з ТОВ «Магнат» у березні 2015 року у сумі 30176 грн., ТОВ «Хімкапрод» у квітні 2015 року сумі 79686 грн., ТОВ «Штріхмед» у травні 2015 року у сумі 59091 грн., ТОВ «Майдан Центр-Інвест» у червні 2015 року у сумі 52749 грн., ТОВ «Меркурій консалт» у серпні 2015 року у сумі 92009,4 грн., у жовтні 2015 року у сумі 85863 грн., ТОВ «Гамма-Ойл» у листопаді 2015 року у сумі 88234 грн., у грудні 2015 року у сумі 73478 грн., ТОВ «Емірейд Буд» у лютому 2016 року у сумі 97143 грн., ТОВ «Гамма-Ойл» у березні 2016 року у сумі 110152 грн., у березні 2016 року у сумі 110153 грн., у квітні 2016 року у сумі 148130 грн., ТОВ «Тренд-Факс» у травні і 2016 року у сумі 100323 грн., у червні 2016 року у сумі 100812 грн., у липні 2016 року у сумі 114493 грн., у серпні 2016 року у сумі 122282 грн., ТОВ «Боудлер» у вересні 2016 року у сумі 143372 грн., ТОВ «Крок-М» у жовтні 2016 року у сумі 130529, ТОВ «Буд Гуд» у жовтні 2016 року у сумі 19515 грн., ТОВ «Крок-М» у грудні 2016 року у сумі 151348 грн.

У п.3.1.2.3. «Висновок щодо повноти декларування податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» акту перевірки зазначається, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.03.2015 по 31.12.2016 встановлено його заниження всього у сумі 1807389 грн. у тому числі по періодах, які наведено судом вище.

Суд не погоджується з вказаними вище висновками акту перевірки щодо порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1. ст198 Податкового кодексу України, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, включення позивачем спірних сум до складу податкового кредиту та витрат підприємства, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ПП «АО РАЙЗИНГ» є 45.20 (Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів); 46.39 (Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами); 80.10 (Діяльність приватних охоронних служб); 46.90 (Неспеціалізована оптова торгівля); 52.29 (Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний) (т.3 а.с.185-189).

Отже, як вбачається з викладеного, позивач здійснює в тому числі, діяльність приватних охоронних служб та іншу допоміжну діяльність у сфері транспорту.

В свою чергу, на підтвердження можливості здійснювати послуги з охорони, позивачем надано до суду в копії ліцензію серії АД №076411, видану Міністерством внутрішніх справ України ПП «АО РАЙЗИНГ» (ідентифікаційний код 34738066), яка діє з 07.09.2012 року.

Судом встановлено, що здійснюючи свою господарську діяльність, ПП «АО РАЙЗИНГ» уклало із підприємствами-замовниками договори на охорону та супроводження вантажу, зокрема із наступними контрагентами: ТОВ «УКРОЙЛПРОДУКТ»; ТОВ «АВТО-ПЕТРОЛ»; ТОВ «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»; ПВГП «АВТОТРАНС»; ТОВ «ФІНАНСПРОМГАЗ»; ПП «ОККО-БІЗНЕС»; ДП «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ»; ТОВ «ПЕТРОЛ-ПАРК»; ТОВ «НК ІНВЕСТНАФТОПРОДУК»; ТОВ «ОФІС БІЗНЕС ГРУП»; TOB «ГЛУCKO ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА»; АФГ «АГРО»; ТОВ «СОЮЗ 2000»; ТОВ«ВАК ЛТД»; ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР»; ТОВ «ВІТАНА-ОІЛ»; ТОВ «ПРОТОН ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА»; ПП «НП-ТРЕЙДІНГ»; ТОВ «ТРАВЕРС ГРУП»; ТОВ «ГАЗТРОН ТРЕЙД»; ТОВ «СВГ ПЛЮС»; ПНВП «ЕЛЕКТРОНМАШСЕРВІС»; ТОВ «УТН-ГРУП»; ТОВ «КОНТАНГО ТРЕЙД»; ТОВ «КИЇВ НАФТА 2000»; ТОВ «ВД ІНТЕР»; TOB «ТЕМІРТРАНС ЗАХІД»; ПП «ІНТЕКС КОМ»; ТОВ «ТНК-ІНДАСТРІЗ УКРАЇНА»; ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ»; ТОВ «НАФТАПРОДУКТ»; ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ»; ТОВ «АВАНТАЖ 7»; ТОВ «НАДЕЖДА ТРЕЙД»; ТОВ «ВОСТОК»; ТОВ «ІНТЕКС КОМ».

Предметом вказаних договорів є надання послуг виконавцем (ПП «АО РАЙЗИНГ») по охороні та супроводженню світлих нафтопродуктів замовників, які перевозяться залізничним транспортом по території Україні від прикордонних станцій і станцій наливу, його переадресування до станції призначення і підприємств, які здійснюють його відвантаження.

Також, умовами вказаних договорів, зокрема в переважній більшості в п.2.4.1, передбачено, що виконавець (ПП «АО РАЙЗИНГ») у випадку необхідності, для виконання своїх договорів, залучає сторонні організації за рахунок власних коштів, при цьому виконавець (ПП «АО РАЙЗИНГ») несе повну самостійну відповідальність за їх дії перед замовником.

Судом встановлено, що з метою дотримання виконання умов договірних відносин між позивачем та вищевказаними контрагентам-замовниками послуг з охорони вантажів, у зв'язку з недостатньою кількістю охоронців на підприємстві позивача та навантаженням робіт у цей період та враховуючи наявність можливості позивачем залучати інші організації для виконання робіт, ПП «АО РАЙЗИНГ» (як замовником) укладено із його контрагентами (підприємствами-виконавцями) договори про надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом на території України, а саме з:

- ТОВ "Хімкапрод" (код за ЄДРПОУ 39597934) договір №01/04/15-2 від 01.04.2015 року (т.2 а.с.227-230);

-ТОВ «Штріхмед» (код за ЄДРПОУ 34738066) договір №01/05-15-1 від 01.05.2015 року (т.2 а.с.202-205);

- ТОВ «Майдан Центр Інвест» (код за ЄДРПОУ 34738066) договір №02-06/15 від 01.06.2015 року(т.3 а.с.86-89);

- ТОВ «Меркурій консалт» (код за ЄДРПОУ 39784892) договір №3107-2 від 31.07.2015 року (т.3 а.с.37-40);

- ТОВ «Емірейд буд» ( код за ЄДРПОУ 39580197) договір №02/16/3 від 01.02.2016 року (т.3 а.с.5-8);

- ТОВ «Гамма Ойл» (код за ЄДРПОУ 39809010) договір №3010/2 від 30.10.2015 року (т.2 а.с.78-81);

- ТОВ«Тренд факс» (код за ЄДРПОУ 40268749) договір №11 від 29.04.2016 року (т.1 а.с.198-201);

- ТОВ «Магнат ПК» (код за ЄДРПОУ 39416298) договір №01/15-1 від 01.01.2015 року (т.3 а.с.113-116);

- ТОВ «Буд-Гуд» (код за ЄДРПОУ 40282022) договір №10/16-3 від 30.06.2016 року (т.1 а.с.97-100);

- ТОВ «Боудлер» (код за ЄДРПОУ 40474850) договір №0109/16-3 від 01.09.2016 року (т.1 а.с.48-51).

Слід зазначити, що умови усіх вищевказаних договорів є ідентичними між собою. За основними (істотними) умовами вказаних вище договорів, визначено наступне:

1.1. Предметом даного договору є надання послуг по супроводженню вантажів, які перевозяться залізничним транспортом по території України;

2.1. Замовник зобов'язаний:

2.1.1 Повідомити виконавця про найменування та кількість вантажу, який підлягає супроводу, пункт відправлення та призначення, найменування вантажоодержувачів на підставі добових планів відвантаження вантажовідправника (при наявності таких), але не пізніше 48 годин до передбачуваного часу початку виконання послуг.

2.1.2 Забезпечити участь представників виконавця спільно з представниками замовника при передачі та при прийомі вантажу під супровід.

2.1.3 Забезпечити представників виконавця всіма документами, необхідними для супроводу і здачі вантажу вантажоодержувачам, в тому числі дорученнями на право супроводу і здачі вантажу одержувачам.

2.1.4 Забезпечити участь представників виконавця при здачі вантажу одержувачам.

2.1.5 Забезпечити приймання вантажу вантажоодержувачем в пункті вивантаження або передачі протягом доби з моменту прибуття на станцію призначення (передачі) вантажу, вказаного в перевізних документах.

2.1.8. Своєчасно оплачувати послуги виконавця відповідно до умов даного договору.

3.1. Виконавець зобов'язаний.

3.1.1 Прийняти вантаж по акту і оформити його для супроводу.

3.1.2 Забезпечити збереження вантажу на всьому шляху прямування, з моменту прийняття вантажу під супровід до передачі його в пункті призначення вантажоодержувачу (представнику станції).

3.1.3. По прибуттю вантажу в пункт призначення, зазначений в документах, здати його за актом прийому-передачі вантажоодержувачу із зазначенням часу і дати здачі вантажу.

3.1.4. Скласти акт виконаних послуг до 10 числа місяця, наступного за звітним.

3.2.1. У разі необхідності, для виконання своїх договірних зобов'язань, залучати сторонні організації за рахунок власних коштів, при цьому всю відповідальність перед замовником несе виконавець особисто.

4. Порядок прийому вантажу під супровід представниками виконавця.

4.1. Прийом вантажу під охорону і супровід проводиться виконавцем після огляду стану пломб і оформлення актів прийому-передачі вантажу під супровід.

5. Порядок приймання-передачі вантажу вантажоодержувачу представниками (провідниками) виконавця.

5.1 Приймання-передача вантажу представниками (провідниками) виконавця вантажоодержувачу проводиться на станції призначення на підставі проведених ними ж контрольних замірів кількості вантажу вимірювальними приладами виконавця, замовника, вантажоодержувача об'ємно-масовим методом відповідно до таблиць калібрування залізничних цистерн.

5.3 При передачі вантажу виконавцем вантажоодержувачу (замовнику) оформляється акт прийому-передачі вантажу в двох примірниках, де фіксуються дані вироблених вимірів: висота взлива, щільність, температура, об'єм продукту і вага в кілограмах. Акт передачі вантажу оформляється в двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, підписується і завіряється печатками або штампами підприємств.

5.4. Вантаж вважається переданим виконавцем вантажоодержувачу (замовнику) після підписання акту прийому-передачі вантажу.

6.1 Вартість послуг виконавця визначається за погодженням сторін і оформляється у вигляді додаткової угоди до цього договору.

6.2.Замовник здійснює передоплату в розмірі 60% від передбачуваної вартості планованих послуг протягом 2-х банківських днів з дати виставлення рахунку виконавцем, якщо інше не обумовлено сторонами.

Також, у п.11.1 договорів визначено, що договір набирає чинності з дати підписання, а також, визначено строк дії кожного окремого договору.

На підтвердження виконання п.6.1 вищевказаних договорів, позивачем надано до суду додаткові угоди з вказаними контрагентами, в яких зазначена вартість послуг за супроводження вантажу (т.1 а.с.52, 101, 121-123, 202-205, 273, т.2 а.с.82-83,206, 23, т.3 а.с.9,41-42, 90, 117-120).

Окрім того, як встановлено судом, позивачем - ПП «АО РАЙЗИНГ» (замовник) укладено із його контрагентом - ТОВ «Крок-М» (код за ЄДРПОУ 20958082) договір №3009/16-2 від 30.09.2016 року (т.1 а.с.114-120) основними (істотними) умовами якого є наступне:

1.1 Предметом договору є надання послуг по супроводженню рідких вантажів, які перевозяться по території Україні наступними видами транспорту: залізничним.

2.1. Замовник зобов'язаний:

1.2.1. Повідомити виконавця про найменування і передбачувану кількість вантажу, що підлягає супроводженню, пункт відправлення та призначення, номери вагонів, шляхом подачі заявки по електронній пошті на адресу виконавця, не пізніше 24 годин до передбачуваного часу початку надання послуг.

2.1.1.1 При підтвердженні виконавцем в телефонному режимі про прийняття заявки, замовник формує виконавцю письмову заявку на супровід вантажу на умовах попередньо узгоджених в електронних заявках.

2.1.8. Своєчасно оплачувати послуги виконавця відповідно до умов цього договору.

3.1. Виконавець зобов'язаний:

3.1.1. Забезпечити своїх представників дорученнями на надання послуг з супроводження вантажів за цим Договором, з необхідним переліком повноважень, оригінали яких повинні знаходиться у представника виконавця, протягом усього часу надання послуги (супроводження вантажу), за цим договором, а після закінчення терміну надання послуги або закінчення терміну їх дії - виконавець для контролю і щоб уникнути зловживання з зазначеними документами забезпечує здачу довіреностей в адміністрації виконавця.

3.1.4. По прибуттю вантажу в пункт призначення, зазначений в акті прийому - передачі вантажу в супровіді, здати його за актом прийому-передачі (повернення) вантажу з супроводу представнику замовника, із зазначенням дати здачі вантажу і станції призначення. Зазначений акт повинен бути підписаний уповноваженими представниками замовника і виконавця.

3.1.5. Скласти акт виконаних послуг до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалася послуга за цим договором.

3.2. Виконавець має право:

3.2.1. У разі необхідності, для виконання своїх договірних зобов'язань, залучити сторонні організації, з оплатою послуг в межах узгоджених сторонами в цьому договорі тарифів. При цьому, за якість наданих за цим договором послуг, залученими ним підрядниками, виконавець несе відповідальність в повному обсязі.

5.1. Прийом-передача (повернення) представниками виконавця вантажу з супроводу представнику замовника проводиться на станції призначення, шляхом огляду і перевірки наявності та цілісності ЗПП / пломб вантажовідправника, якими опломбований вантаж і рухомий склад.

5.5. Вантаж вважається повернутим з супроводу представником виконавця замовнику, а послуга наданою без зауважень і підлягає оплаті замовником після підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі повернення вантажу з супроводу.

6.1. Вартість послуг виконавця визначається за погодженням сторін і у вигляді додаткової угоди до цього договору, які є невід'ємними частинами цього договору.

6.2. Замовник проводить оплату наданих послуг за цим договором на підставі підписаного сторонами без зауважень акту прийому-передачі послуг і оригіналу рахунки-фактури на оплату виставленого виконавцем.

6.3. Протягом 30-ти календарних днів після підписання акту виконаних робіт і виставлення рахунку-фактури замовник проводить розрахунок за послуги надані виконавцем за цим Договором.

Також, у п.11.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2016 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх завершення.

На підтвердження виконання наданих послуг (супровід вантажу), позивачем надано до суду копії актів виконання послуг з додатками до них, копії рахунків-фактур (т.1 а.с.53-92, 102-108, 124-184, 206-272, т.2 а.с.1-61, 84-176, 207-218, 232-243, т.3 а.с.10-30, 43-71, 91-101, 121-176) за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень листопад, грудень 2015 року, лютий, березень, квітень серпень, липень 2016 року, підписаних представниками ПП «АО РАЙЗИНГ» та ТОВ «Крок-М», ТОВ "Хімкапрод", ТОВ «Штріхмед», ТОВ «Майдан Центр Інвест», ТОВ «Меркурій консалт», ТОВ «Емірейд буд», ТОВ «Гамма Ойл», ТОВ«Тренд факс», ТОВ «Магнат ПК», ТОВ «Буд-Гуд», ТОВ «Боудлер».

При цьому, в актах наданих послуг зазначено, що виконані роботи по супроводу вантажів світлих нафтопродуктів, що перевозяться залізничним транспортом на території України в певній кількості по кожному акту. В свою чергу, у додатках до вказаних актів виконаних послуг зазначені: № вагону, в якому перевозилось пальне, вид пального, станція відправлення та станція призначення, дата та вага вантажу.

На підтвердження здійснення ПП «АО РАЙЗИНГ» оплати за виконані ТОВ «Крок-М», ТОВ "Хімкапрод", ТОВ «Штріхмед», ТОВ «Майдан Центр Інвест», ТОВ «Меркурій консалт», ТОВ «Емірейд буд», ТОВ «Гамма Ойл», ТОВ«Тренд факс», ТОВ «Магнат ПК», ТОВ «Буд-Гуд», ТОВ «Боудлер» послуги з супроводу вантажу в матеріалах справи містяться:

- договір про переуступку права вимоги №08/10/2-5 від 08.10.2015 року, згідно якого первісний кредитор ТОВ «Штріхмед» передає новому кредитору ПП «Девелоптайм» право вимоги по контракту №01/05-15-1 від 01.05.2015 року (т.2 а.с.223-225);

- договір про переуступку права вимоги №15/12-2015/1 від 15.12.2015 року, згідно якого первісний кредитор ТОВ «Гамма Ойл» передає новому кредитору ТОВ «Меркурій консалт» право вимоги по контракту №3010/2 від 30.10.2015 року (т.2 а.с.198-200);

- договір про переуступку права вимоги №51/2 від 01.09.2015 року, згідно якого первісний кредитор ТОВ "Хімкапрод" передає новому кредитору ТОВ «Гроуц-Білд» право вимоги по контракту №01/04/15-2 від 01.04.2015 року (т.2 а.с.246-249);

- договір про переуступку права вимоги №08/10/1-15від 08.10.2015 року, згідно якого первісний кредитор ТОВ "Хімкапрод" передає новому кредитору ПП «Девелоптайм» право вимоги по контракту №01/04/15-2 від 01.04.2015 року (т.3 а.с.13);

- договір про переуступку права вимоги №48/2 від 24.07.2015 року, згідно якого первісний кредитор ТОВ «Майдан Центр Інвест» передає новому кредитору ТОВ «Гроуц-Білд» право вимоги по контракту №02-06/15 від 30.10.2015 року (т.3 а.с.107-110);

- договір про переуступку права вимоги №25/11-1 від 25.11.2016 року, згідно якого первісний кредитор ТОВ «Крок-М» передає новому кредитору ТОВ «Тріал Трейд» право вимоги по контракту №3009/16-2 від 30.09.2016 року (т.1 а.с.187-191);

- договір про переуступку права вимоги №25/11-1 від 25.11.2016 року, згідно якого первісний кредитор ТОВ «Крок-М» передає новому кредитору ТОВ «Пуер Буд» право вимоги по контракту №3009/16-2 від 30.09.2016 року (т.1 а.с.190-192);

- банківські виписки щодо перерахування коштів контрагентам позивача (т.1 а.с.93-95, 109-110, 185-186, т.2 а.с.63-72, 176-181, 244-245);

- картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Боудлер», ТОВ «Буд-Гуд», ТОВ «Крок-М», ТОВ «Тренд факс», ТОВ «Гамма Ойл», ТОВ «Штріхмед», ТОВ "Хімкапрод", ТОВ «Емірейд буд», ТОВ «Меркурій консалт», ТОВ «Майдан Центр Інвест», ТОВ «Магнат ПК» (т.1 а.с.46-48, 96, 111-113, 193-197, т.2 а.с.73-77, 201, 226, т.3 а.с.4, 35-36, 84-85, 111-112);

- підсумкові відомості по рахунку позивача (т.2 а.с.62, 182-197, 219-222, т.3 а.с.31-34, 72-80, 102-106, 177-184).

Разом з цим, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача - постачальниками послуг на виконання умов вищевказаних договорів, які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з виконання робіт (послуг) та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за періоди, які перевірялись, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість та додатками № 5 до них (т.18 а.с.3-155).

Також спірні суми згідно актів виконаних послуг були включені відповідачем до складу витрат у податкових деклараціях з податку на прибуток (т.18 а.с.157-177).

Позивач зазначає, що описані в акті перевірки послуги з супроводження вантажу, придбані у вищевказаних контрагентів, безпосередньо використанні ПП «АО РАЙЗИНГ» у власній господарській діяльності по охороні та супроводженню вантажів, оскільки ПП «АО РАЙЗИНГ» здійснює охоронну діяльність на підставі ліцензії на надання послуг з охорони власності і громадян, виданої МВС України, бланк серії АД № 076411, номер рішення 792 від 12.09.2012р.

Як стверджує позивач, на підтвердження використання ПП «АО РАЙЗИНГ» у власній господарській діяльності придбаних у контрагентів постачальників послуг із супроводження вантажу, ПП «АО РАЙЗИНГ» до суду надані договори на супроводжування вантажу, акти виконаних робіт, акти прийому-передачі вантажу, складені ПП «АО РАЙЗИНГ» та контрагентами замовниками охоронних послуг: ТОВ «УКРОЙЛПРОДУКТ»; ТОВ «АВТО-ПЕТРОЛ»; ТОВ «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»; ПВГП «АВТОТРАНС»; ТОВ «ФІНАНСПРОМГАЗ»; ПП «ОККО-БІЗНЕС»; ДП «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ»; ТОВ «ПЕТРОЛ-ПАРК»; ТОВ «НК ІНВЕСТНАФТОПРОДУК»; ТОВ «ОФІС БІЗНЕС ГРУП»; TOB «ГЛУCKO ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА»; АФГ «АГРО»; ТОВ «СОЮЗ 2000»; ТОВ«ВАК ЛТД»; ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР»; ТОВ «ВІТАНА-ОІЛ»; ТОВ «ПРОТОН ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА»; ПП «НП-ТРЕЙДІНГ»; ТОВ «ТРАВЕРС ГРУП»; ТОВ «ГАЗТРОН ТРЕЙД»; ТОВ «СВГ ПЛЮС»; ПНВП «ЕЛЕКТРОНМАШСЕРВІС»; ТОВ «УТН-ГРУП»; ТОВ «КОНТАНГО ТРЕЙД»; ТОВ «КИЇВ НАФТА 2000»; ТОВ «ВД ІНТЕР»; TOB «ТЕМІРТРАНС ЗАХІД»; ПП «ІНТЕКС КОМ»; ТОВ «ТНК-ІНДАСТРІЗ УКРАЇНА»; ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ»; ТОВ «НАФТАПРОДУКТ»; ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ»; ТОВ «АВАНТАЖ 7»; ТОВ «НАДЕЖДА ТРЕЙД»; ТОВ «ВОСТОК»; ТОВ «ІНТЕКС КОМ».

Досліджуючи правомірність включення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту та включення спірних сум до витрат підприємства, суд виходить з наступного.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, віднесення сплачених платниками сум до витрат підприємств з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), веденням бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до первинного та зведеного документу визначені в ч.2 ст. 9 цього ж Закону

Згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст.198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 року), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діє з 2015 року) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діє з 2015 року), Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 року) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення №318) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Відповідно до п.7 Положення №318 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 10 Положення №318 визначено, що собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Згідно з п.11 Положення №318 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, що діє з 2015 року) фінансовий результат до оподаткування збільшується:

- на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Пункт 138.2. цієї норми визначає, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

- на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

- на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Зі змісту наведених норм вбачається, що витрати підприємства можна враховувати при обчисленні об'єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначений в ст. 137 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати підприємства мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення ним сум до валових витрат.

Відповідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14 ПК України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись ст. 86 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, а також у сукупності їх достатність та взаємозв'язок, з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що з боку позивача до суду надано належні докази фактичного отримання позивачем послуг від його контрагентів та використання цих послуг у межах здійснення господарської діяльності, та не погоджується із встановленими контролюючим органом порушеннями щодо заниження позивачем податку на додану вартість та заниження податку на прибуток по вказаним господарським операціям позивача з його контрагентами, з огляду на наступне.

В акті перевірки не міститься жодних зауважень до договорів позивача, укладених із контрагентами, до виписаних на їх виконання первинних та інших супутніх ним документів.

В свою чергу висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані лише наявністю податкової інформації відносно контрагентів позивача, згідно якої у вказаних суб'єктів господарювання - контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тобто їх операції не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.п.14.1.36 Податкового Кодексу України. Згідно податкової інформації вбачається неможливість фактичного здійснювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, відсутності транспортних засобів, наявної кількості трудових ресурсів. Таким чином, вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій по ланцюгу постачання. Зважаючи на вищевикладене, господарські операції вказаних суб'єктів господарювання із покупцями носили безтоварний характер.

Також, в акті зазначається, що ГУ ДФС в Одеській області згідно АС «Податковий блок» під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів встановлена з однієї сторони - незначна кількість працюючих та з другої сторони - значний обсяг фактично оформлених ТОВ «Меркурій-Консалт» (код за ЄДРПОУ 39784892), ТОВ «Крок-М» (код за ЄДРПОУ 20958082), ТОВ «Емірейд буд» (код за ЄДРПОУ 39560197), ТОВ «Буд-Гуд» (код за ЄДРПОУ 40282022) операцій з придбання та реалізації товару, що передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями (агентів, менеджерів, вантажників, водіїв, бухгалтерів та інших).

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що вказані підприємства у перевіряємий період (позивача) здійснювали, в тому числі, продаж послуги з охорони та супроводження вантажів, автоперевезення контейнерів. Аналізом наданих послуг вбачається не можливість фактичного здійснювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, відсутності транспортних засобів, наявної кількості трудових ресурсів. Таким чином, вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за відповідні періоди по ланцюгу постачання.

В свою чергу, судом не приймається до уваги посилання відповідача на наявність податкової інформації, згідно якої аналізом діяльності вищезазначених підприємств встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, у зв'язку з відсутністю основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів.

Наявність вказаної податкової інформації відносно контрагентів позивача не доводять обставин, з якими відповідач пов'язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові повідомлення-рішення. Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період надання послуг.

Вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду.

Як встановлено Верховним Судом у постанові від 16.01.2018 року по справі №820/4648/13-а, твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.

Аналогічний висновок Верховного Суду наведений у постанові від 16.01.2018 року по справі №826/1398/14.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи викладене, твердження відповідача щодо неспроможності контрагентів позивача надати обумовлені договором послуги, - не підтверджені жодним доказом. Твердження про відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів, дані щодо мінімальної кількості працівників також не можуть спростовувати фактичне виконання господарських операцій, адже контролюючим органом в акті перевірки не наведено, які саме ресурси необхідні для надання спірних послуг, а також не доведено зв'язку цього факту з неможливістю виконати розглядувані послуги із залученням інших осіб та орендованого майна.

При цьому, слід зазначити, що в договорах позивача із контрагентами-виконавцями вказано про можливість виконавця залучати сторонніх осіб для виконання умов договору.

Як встановлено судом, з наданих до суду доказів, на підтвердження реальності використання ПП «АО РАЙЗИНГ» у власній господарській діяльності послуг із супроводження вантажу, придбаних у контрагентів постачальників, до суду надані договори по охороні та супроводженню вантажів, укладені ПП «АО РАЙЗИНГ» з контрагентами замовниками: ТОВ «УКРОЙЛПРОДУКТ»; ТОВ «АВТО-ПЕТРОЛ»; ТОВ «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»; ПВГП «АВТОТРАНС»; ТОВ «ФІНАНСПРОМГАЗ»; ПП «ОККО-БІЗНЕС»; ДП «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ»; ТОВ «ПЕТРОЛ-ПАРК»; ТОВ «НК ІНВЕСТНАФТОПРОДУК»; ТОВ «ОФІС БІЗНЕС ГРУП»; TOB «ГЛУCKO ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА»; АФГ «АГРО»; ТОВ «СОЮЗ 2000»; ТОВ«ВАК ЛТД»; ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР»; ТОВ «ВІТАНА-ОІЛ»; ТОВ «ПРОТОН ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА»; ПП «НП-ТРЕЙДІНГ»; ТОВ «ТРАВЕРС ГРУП»; ТОВ «ГАЗТРОН ТРЕЙД»; ТОВ «СВГ ПЛЮС»; ПНВП «ЕЛЕКТРОНМАШСЕРВІС»; ТОВ «УТН-ГРУП»; ТОВ «КОНТАНГО ТРЕЙД»; ТОВ «КИЇВ НАФТА 2000»; ТОВ «ВД ІНТЕР»; TOB «ТЕМІРТРАНС ЗАХІД»; ПП «ІНТЕКС КОМ»; ТОВ «ТНК-ІНДАСТРІЗ УКРАЇНА»; ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ»; ТОВ «НАФТАПРОДУКТ»; ТОВ «БЕЛОЙЛ СІСТЕМ»; ТОВ «АВАНТАЖ 7»; ТОВ «НАДЕЖДА ТРЕЙД»; ТОВ «ВОСТОК»; ТОВ «ІНТЕКС КОМ».

При виконанні договорів по охороні та супроводженню вантажів ПП «АО РАЙЗИНГ» з замовниками охоронних послуг складались та погоджувались заявки на охорону та супроводження вантажу, які замовниками надсилались факсом або електронною поштою, складались акти прийому-передачі виконаних робіт, акти прийому-передачі вантажу (цистерн), акти проведення вимірів (т.9 а.с.1-233, т.10 а.с.1-231, т.11 а.с.1-137, т.13 а.с.23-230, т.14 а.с.1-206)

Вантажоотрмувачами охороняємого ПП «АО РАЙЗИНГ» вантажу виступали, як замовники охоронних послуг, так і треті особи, зазначені у заявках замовників, що відображено в актах прийому передачі (цистерни з пальним) та в актах проведення вимірів. Передача вантажу (цистерн з пальним) вантажоотримувачу з під охорони проводилась на станції призначення, згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008р. N 281/171/578/15, в присутності представника ПП «АО РАЙЗИНГ» та представника підприємства вантажоотримувача з проведенням контрольних замірів кількості вантажу на залізничних вагах або вимірювальними приладом (рівнемір-аналізатор Аналик-М) об'ємно-масовим методом у відповідності з таблицями калібрування залізничних цистерн, зі складанням відповідних актів про проведення вимірів та актів прийому-передачі вантажу (цистерн з пальним). В актах прийому-передачі вантажу фіксувались дані вироблених вимірів: висота злива, щільність, температура, об'єм продукту і вага в кілограмах, номера цистерн.

Як зазначає позивач, хоча вказані акти про проведення вимірів та акти прийому-передачі цистерн не є обов'язковими документами для обліку та фіксації послуг з супроводження вантажу, реальність яких оспорюється податковим органом, але вони додатково свідчать про фактичне виконання цих послуг та дозволяють їх додатково ідентифікувати.

В даному випадку судом досліджено обставини, що підтверджують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами, за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит та витрати; питання щодо фактичної сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товарів, що придбані платником податку.

В той час як в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень-рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Для вирішення спору важливе значення також має встановлення факту реєстрації та перебування контрагентів позивача в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Як вказує позивач, перед укладенням договору з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісними суб'єктами господарювання, ПП «АО РАЙЗИНГ» вчинило низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ "ШТРІХМЕД", ТОВ «МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ», ТОВ "МАГНАТ ПК", ТОВ "ХІМПАКПРОД", ТОВ "МЕРКУРІЙ КОНСАЛТ", ТОВ "ГАММА ОЙЛ", ТОВ "ЕМІРЕЙД БУД", ТОВ "ТРЕНД ФАКС", ТОВ «БОУДЛЕР», ТОВ «БУД-ГУД», ТОВ «Крок-М», а саме, ПП «АО РАЙЗИНГ» було запитано та отримано від контрагентів документи, які свідчать про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи-контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (копія виписки з ЄДРПОУ та копія наказу про призначення директора); наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість (копія витягу з реєстру платників податку на додану вартість). Лише після отримання перелічених документів ПП «АО РАЙЗИНГ» уклало договори з переліченим контрагентами.

Таким чином, як стверджує позивач, ПП «АО РАЙЗИНГ» було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності його контрагентів, наявності дефектів у їх правовому статусі (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних.

На підтвердження зазначених обставин з боку позивача надано до суду виписки та відомості з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, витяги з реєстру платників податку на додану вартість, статути підприємств - контрагентів позивача, якими надавались послуги (т.17 а.с.3-188).

Отже, судом встановлено, що контрагенти позивача на момент складання податкових накладних та актів виконаних робіт були зареєстровані, в тому числі платниками ПДВ.

Таким чином, враховуючи вищезазначене у своїй сукупності, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та зв'язок між фактом отримання послуг та понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку. Як наслідок суд приходить до висновку про фактичність господарських операції позивача щодо отримання послуг від контрагентів позивача та їх подальшого використання під час здійснення господарської діяльності позивача.

Враховуючи викладене, оцінивши докази у справі, з огляду на зазначені вище норми законодавства та враховуючи обставини справи, суд вважає, що позивачем цілком правомірно у відповідності до ст.198 Податкового кодексу України віднесено суми, сплачені в ціні отриманих послуг за вищевказаними договорами, укладеними із його контрагентами до складу податкового кредиту та до складу витрат у відповідності до ст.134 ПК України та порушень законодавства, що регулює вказані питання, судом не встановлено. Таким чином, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток позивачу є протиправним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих порушень є також протиправним.

У зв'язку із цим, податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2018 року № 0020161415 форми «Р», яким позивачу за порушення п.198.1. ст198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2221560,00 грн., з яких: 1777213 грн. 00 коп. - за податковими зобов'язаннями, 444303 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2018 року № 0020181415 форми «Р», яким позивачу за порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1538930,00 грн., з яких: 1329667 грн. 00 коп. - за податковими зобов'язаннями, 209263 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його рішення та відзив на позов, і не довів суду правомірності прийнятих рішень.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Стан» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 56407,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста сім гривень 00 копійок) згідно платіжного доручення №500 від 11.07.2018 року (т.1 а.с.21).

Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних рішень судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 56407,00 грн.

29.10.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,- ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного підприємства "АО РАЙЗИНГ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 18 травня 2018 року № 0020161415.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 18 травня 2018 року № 0020181415.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь приватного підприємства "АО РАЙЗИНГ" (код ЄДРПОУ 34738066, адреса: вул.Фонтанська дорога, буд.8/5 кв.64, м.Одеса 65009) судовий збір у розмірі 56407,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста сім гривень 00 копійок), сплачений згідно платіжного доручення №500 від 11.07.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 08.11.2018 року.

Суддя О.М. Соколенко

.

Предыдущий документ : 77745528
Следующий документ : 77745537