Решение № 77694405, 06.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2018 року № 826/26558/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Міністерства фінансів України про визнання протиправними та скасування висновків, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 ОСОБА_1) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ у Печерському районі), Міністерства фінансів України, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати висновок ДПІ у Печерському районі про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 10.09.2015 №1305/2655-1703-17;

- визнати протиправним та скасувати висновок ДПІ у Печерському районі про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 25.11.2015 №2504/2655-1703-17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2015 у справі відкрито провадження і призначено її до розгляду.

Разом із позовом ОСОБА_1 подано клопотання про забезпечення адміністративного позову та про забезпечення доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2015 в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Клопотання ж про забезпечення доказів ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015 задоволено. Витребувано від ДПІ у Печерському районі матеріали додаткової перевірки ОСОБА_1 відповідно до повторного запиту Міністерства фінансів України від 05.11.2015 №31-17010-16-9/34108 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

У попередньому судовому засіданні 19.01.2016, позивачем подано заяву про зміну адміністративного позову та збільшення позовних вимог, в якій прохальну частину викладено в наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати висновок ДПІ у Печерському районі про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 10.09.2015 №1305/2655-1703-17 стосовно ОСОБА_1 як передчасний;

- визнати протиправним та скасувати висновок ДПІ у Печерському районі про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 25.11.2015 №2504/2655-1703-17 стосовно ОСОБА_1 в частині встановлення недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», вказаних ОСОБА_1 у декларації, а саме, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №513-о про звільнення ОСОБА_1 та негайно поновити її на посаді головного економіста-фінансиста відділу прогнозування ресурсних платежів та податків до місцевих бюджетів управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України з 10.12.2015;

- стягнути з Міністерства фінансів України середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

В подальшому позивачем неодноразово подавались додаткові пояснення в обґрунтування заявлених вимог.

У попередньому судовому засіданні, ДПІ у Печерському районі подано заперечення на адміністративний позов із проханням відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

В свою чергу, 19.04.2016 заперечення із проханням, серед іншого, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі подано Міністерством фінансів України.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2018, серед іншого, витребувано у Міністерства фінансів України належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 та встановлено відповідачам у справі строк для подання відзиву на позов.

Так, відповідачами відзиви із проханням у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі надано 09.02.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2018 витребувано у ДПІ у Печерському районі належним чином засвідчені копії матеріалів додаткової перевірки ОСОБА_1, складених відповідно до повторного запиту Міністерства юстиції України від 05.11.2015 №31-17010-16-9/34108 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», включаючи письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.11.2018 разом з додатками.

На виконання ухвали суду представником ДПІ у Печерському районі надано матеріали додаткової перевірки позивача.

В судовому засіданні, представниками учасників справи надано пояснення відповідно до правових позицій висловлених у заявах по суті спору та письмових поясненнях. В наступні судові засідання позивач та її представник не з'являлися, причини неявки не повідомляли, хоча про дату, час та місце їх проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини п'ятої статті 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Суд, оцінивши документи наявні в матеріалах справи, а також зміст заяв учасників справи по суті спору та дійшов висновку, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Окрім того, не встановлено судом потреби заслухати свідка, що викликався, однак не з'явився в судове засідання з невідомих суду причин. Так, про допит свідка клопотання заявлено позивачем з метою підтвердження обставин про які зазначено у заявах по суті спору, а також додаткових поясненнях. Оцінку даним обставинам суд вважає за можливе надати з огляду на наявні у справі матеріали, а також витребувані та надані відповідачами матеріали додаткової перевірки та особової справи позивача.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями присутніх представників, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу та частини дев'ятої статті 205 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, правова позиція позивача зводиться до того, що оскаржувані висновки підлягають скасуванню як безпідставні та такі, що не відповідають Конституції України, вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 №1682-VІІ.

Позивач наголошує про безпідставність висновків з огляду на те, що зокрема оспорюваний висновок №2504/2655-1703-17 від 25.11.2015, містить відомості про період часу (рік), за який подано декларацію, а саме 2014 рік, однак ДПІ у Шевченківському районі не вказано майно щодо якого виник сумнів у відповідності його вартості розміру отриманих легальних доходів, не наведено достовірні розрахунки, не викладено обставин та доказів на підтвердження прийняття такого рішення контролюючим органом.

Позивач зазначає, що квартира придбана 19.11.2009 за власні заощаджені кошти та за кошти батьків, за домовленістю з останніми. При цьому під час проведення перевірки нею надано пояснення щодо походження грошових коштів на придбання квартири у 2009 році.

Разом з тим, ОСОБА_1 зауважує, що у період з 2005-2010 роки знаходилася у відпустці по догляду за дітьми до трьох років, з огляду на що застосовувати до неї санкції, передбачені Законом України «Про очищення влади» немає правових підстав, оскільки вона протягом більше ніж п'яти років фактично не здійснювала покладені на неї функції державного службовця.

У зв'язку з безпідставністю оскаржуваних висновків Міністерство фінансів України не мало підстав для звільнення її на підставі пункту 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (КЗпП України).

Окрім того, позивач вважає, що посада головного економіста-фінансиста відділу прогнозування ресурсних платежів та податків до місцевих бюджетів управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України не належить до керівних посад (керівника, заступника керівника) територіального (регіонального) органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику. Підставою прийняття оскаржуваного наказу №513-о від 09.12.2015 про звільнення її з посади є неправомірно встановлена Міністерством фінансів України необхідність застосування щодо неї визначених Законом України «Про очищення влади» заборон, з огляду на що зазначений наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Поряд із цим, ОСОБА_1 зазначає, що її звільнено під час тимчасової непрацездатності, що вважає грубим порушенням частини четвертої статті 40 КЗпП України.

В обґрунтування позиції щодо протиправності висновків перевірки та наказу про звільнення, позивач посилається на приписи Конституції України, Закону України «Про очищення влади», Цивільного кодексу України, КЗпП України, Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 №1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за №1385/26162.

Окрім аналізу національного законодавства, позивач посилається на Конвенцію «Про дискримінацію у сфері праці і зайнятості» від 25.06.1958 №11, Резолюцію «Про заходи щодо позбавлення від спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем» №1096, а також практику Європейського суду з прав людини.

В свою чергу, відповідачі у справі, ДПІ у Печерському районі та Міністерство фінансів України заперечують проти вимог позивача. Їх заперечення зводяться до наступного.

Перевірку, передбачену Законом України «Про очищення влади», стосовно ОСОБА_1 проведено відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» за запитом, що надсилався Міністерством фінансів України. У відповідь ДПІ у Печерському районі повідомило Міністерство фінансів України у формі висновку про те, що у зв'язку з ненаданням позивачем письмового пояснення та підтвердних документів неможливо встановити достовірність відомостей щодо наявності майна та відповідності його вартості наявній податковій інформації, а також набуття його із законних джерел.

У висновку сформованому за результатами додаткової перевірки, на повторний запит, ДПІ у Печерському районі зазначає, що з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів (за наявності) встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», вказаних нею у декларації».

Міністерство фінансів України зазначає, що результати перевірки свідчать, що до позивача застосовується заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» на основі критерію, визначеному частиною восьмою статті 3 Закону України «Про очищення влади», в зв'язку з чим, позивача звільнено правомірно.

Суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

ОСОБА_1 проходила державну службу в Міністерстві фінансів України, де працювала на різних посадах з 29.07.2002, що підтверджується матеріалами особової справи.

Перебуваючи на посаді головного економіста-фінансиста відділу прогнозування ресурсних платежів та податків до місцевих бюджетів управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку, ОСОБА_1 звернулася до Міністерства фінансів України із заявою від 02.06.2015 щодо проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Міністерство фінансів України звернулося із запитом до ДПІ у Печерському районі від 02.06.2015 за №31-17010-16-9/17900 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1 та додатком, серед іншого, надало копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

На адресу Міністерства фінансів України 29.10.2015 за вх. №12-23745 надійшов висновок ДПІ у Печерському районі №1305/2655-1703-17 від 10.09.2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1

У висновку №1305/2655-1703-17 від 10.09.2015 ДПІ у Печерському районі встановлено, що згідно інформаційної довідки від 29.07.2015 за №41442616 сформованої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Головного управління юстиції у місті Києві: зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме, земельну ділянку площею 0,12 га, квартиру, загальною площею 100,3 кв. м. За інформацією Управління ДАІ ГУ МВС України про наявність зареєстрованих транспортних засобів встановлено, що зареєстровано транспортні засоби, а саме, CITROEN C3 PICASSO 2013 року випуску, об'єм двигуна 1560 куб.см, SUZUKI GRAND VITARA 5DR 2005 року випуску, об'єм двигуна 1995 куб. см.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що в позиції 23 розділу ІІІ «відомості про нерухоме майно» декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_1 вказано відомості щодо наявності: земельних ділянок площею 1200 кв.м. та 1200 кв. м.; квартир загальною площею 104 кв. м. та 75 кв. м. В позиції 35 розділу ІV декларації вказано відомості щодо наявності автомобілів: CITROEN C3 PICASSO 2013 року випуску, об'єм двигуна 1560 куб.см; SUZUKI GRAND VITARA 5DR 2005 року випуску, об'єм двигуна 1995 куб. см.

За результатом проведеної перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» 10.09.2015 ДПІ у Печерському районі складено висновок №1305/2655-1703-17, в якому, серед іншого зазначено, що у зв'язку з ненаданням ОСОБА_1 письмового пояснення та підтвердних документів, які є обов'язковими для розгляду та врахування при підготовці висновку про результати перевірки, неможливо встановити відповідність/не відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_1 набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

З метою проведення додаткової перевірки, ОСОБА_1 звернулася до Міністерства фінансів України із відповідною заявою від 05.11.2015.

Керуючись пунктом 35 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 16.10.2014 №563, Міністерство фінансів України звернулося до ДПІ у Печерському районі з листом №31-17010-16-9/34107 від 05.11.2015 року щодо проведення додаткової перевірки стосовно ОСОБА_1, додавши повторний запит від 05.11.2015 №31-17010-16-9/34108 та копію висновку ДПІ у Печерському районі від 10.09.2015.

В ході перевірки ОСОБА_1 19.11.2015 надано письмові пояснення про наявне рухоме і нерухоме майно, що перебуває у її приватній власності, з доданням копій підтвердних документів (правовстановлюючі документи на майно, витяги про державну реєстрацію прав, пояснення батьків та їх паспортні дані).

Результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» оформлені висновком ДПІ у Печерському районі №2504/2655-1703-17 від 25.11.2015, у якому зазначено, що з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів (за наявності) встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав) набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 Разом з тим, зазначено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_1 у декларації не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказаних ОСОБА_1 у декларації.

Про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1, Міністерством фінансів України складено довідку №305 від 07.12.2015, в якій, серед іншого, зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що до ОСОБА_1 застосовується заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» на основі критерію, визначеного частиною восьмою статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Міністру фінансів України направлено доповідну записку, разом із зазначеною довідкою №305, для прийняття рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», пункт 7-2 стаття 36 КЗпП України.

Наказом Міністерства фінансів України №513-о від 09.12.2015 ОСОБА_1 цього ж дня звільнено з посади головного економіста-фінансиста відділу прогнозування ресурсних платежів та податків до місцевих бюджетів управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», пункт 7-2 стаття 36 КЗпП України.

З матеріалів справи, а саме копії особової справи, також встановлено, що на момент звільнення позивач перебувала на лікарняному. Про звільнення її повідомлено 09.12.2015 телефоном зі службового телефону 206-57-69 у кабінеті №371 ОСОБА_2 на домашній телефон НОМЕР_2, про що складено акт про повідомлення про звільнення від 09.12.2015.

В подальшому, а саме 14.12.2015 позивач ознайомилась із наказом про звільнення та отримала його копію.

Поряд із цим, ОСОБА_1 14.12.2015 до Міністерства фінансів України подано лист про прийняття її листка непрацездатності серії АГЧ №491222.

До суду позивач звернулася 04.12.2015, тобто до звільнення із займаної посади.

Не погоджуючись із висновком ДПІ у Печерському районі №1305/2655-1703-17 від 10.09.2015 року, позивач просить визнати протиправним та скасувати його як передчасний. Також просить визнати протиправним та скасувати висновок від 25.11.2015 №2504/2655-1703-17 про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» стосовно неї в частині встановлення недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», вказаних нею у декларації, а саме, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого (набутих) нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані нею із законних джерел.

Окрім того, з урахуванням зміни позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення, негайно поновити її на посаді з 10.12.2015, стягнути з Міністерства фінансів України середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Надаючи оцінку заявленим вимогам позивача, суд виходить з того, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, що передбачено частиною другою статті 19 Конституції України.

16.10.2014 набув чинності Закон України «Про очищення влади», який визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про очищення влади» (у редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Статтею 2 цього Закону визначено посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).

Так, пунктом 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» передбачено, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Приписами частини третьої статті 1 Закону України «Про очищення влади» встановлено, що протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Частиною 8 статті 3 Закону України «Про очищення влади» передбачено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною першою статті 4 вказаного Закону передбачено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 Закону України «Про очищення влади», власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).

Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

В свою чергу, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16.10.2014 №563, якою врегульовано деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» та затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Тут суд звертає увагу, що наведений порядок призначений виключно для такого виду перевірок і стосується виключно достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

В контексті наведеного суд звертає увагу, що перебуваючи на посаді головного економіста-фінансиста відділу прогнозування ресурсних платежів та податків до місцевих бюджетів управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України, ОСОБА_1 звернулася до Міністерства фінансів України із заявою від 02.06.2015 щодо проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Зазначеною заявою від 02.06.2015, ОСОБА_1 повідомила, що заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» не застосовуються щодо неї та, зокрема надала згоду на проходження такої перевірки. Разом із заявою, заявник надала і декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

Таким чином, вбачається, що перевірку проведено за згоди позивача, із розумінням, як специфіки перевірки, так і можливих її наслідків - застосування заборон, що є самостійною підставою для відхилення її аргументів про безпідставність застосування щодо неї визначених Законом України «Про очищення влади» заборон.

Водночас, суд виходить з того, що на час проходження перевірки позивач обіймала посаду головного економіста-фінансиста відділу прогнозування ресурсних платежів та податків до місцевих бюджетів управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України, яка передбачена пунктом 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», а відтак до неї, за наявності відповідних підстав, застосовується заборона, визначена частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» на основі критерію, визначеного частиною восьмою статті 3 цього ж Закону незалежно від того, що її посада не належить до керівних посад.

Так, в силу частини восьмої статті 3 Закону України «Про очищення влади», заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Визначаючись щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування, як передчасного, висновку ДПІ у Печерському районі №1305/2655-1703-17 від 10.09.2015 суд виходить з того, що оскаржуваний висновок, як документ, не містить висновку про відповідність або невідповідність вартості майна вказаного в декларації, доходам позивача отриманим у відповідний період перебування на посаді. Таким чином, стверджувати про передчасність даного висновку, як такого, у якому вказано про недостовірність або достовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» вказаних позивачем у декларації, немає підстав. Даним висновком встановлено лише те, що зробити висновок по суті питання перевірки неможливо.

Водночас, суд не погоджується також з позицією позивача і щодо протиправності у оскаржуваній частині висновку від 25.11.2015 №2504/2655-1703-17 про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» стосовно ОСОБА_1

Як зазначає ДПІ у Печерському районі, з порівняльного аналізу інформації з Державного реєстру фізичних осіб та вартості майна, сума доходів позивача з січня 1999 по вересень 2009 року не відповідає вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманим із законних джерел.

Так, згідно наявної інформації з Державного реєстру фізичних осіб, сума доходів позивача за період з січня 1999 по вересень 2009 року становить 93620 гривень. Перебуваючи у цей період на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», ціна придбаної позивачем у листопаді 2009 року квартири становить 770000 гривень.

За наданими в ході перевірки позивачем поясненнями, майно, зазначене у пункті 25 розділу ІІІ декларації - квартира загальною площею 100,3 кв.м., придбана за кошти надані батьками. Водночас, придбання майна за кошти надані батьками позивачем не доведено.

Відповідні висновки перевірки суд вважає обґрунтованими і не спростованими позивачем в ході судового розгляду, оскільки в спростування їх по суті питання позивач, як і в ході перевірки, надає письмові пояснення батьків, однак жодних документів чи достовірних відомостей у підтвердження таких пояснень не надає.

Також, суд критично оцінює посилання позивача на безпідставність висновку з огляду на те, що у ньому не вказано майно щодо якого виник сумнів у правомірності його вартості розміру отриманих легальних доходів, не наведено достовірні розрахунки, не викладено обставин та доказів на підтвердження прийняття такого рішення контролюючим органом.

Тут слід зауважити, що оскаржуваний висновок податкової інспекції є результатом перевірки позивача, в ході якої Міністерством фінансів України надано разом із запитом ряд документів, серед яких, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, паспортних даних позивача тощо. Слід звернути увагу на те, що вже в декларації, вказано, зокрема нерухоме майно - квартири, з відповідними адресами та площами, які вирізняють його з поміж іншого майна та між собою. Водночас позивач, в ході додаткової перевірки також давала письмові пояснення і зазначала відповідне майно. Вказавши у висновку лише одну ідентифікаційну ознаку - площу квартири, зрозуміло про яку з двох квартир йдеться. При цьому, оцінюючи оскаржуваний висновок в цілому, суд виходить з обґрунтованості його по суті, натомість позивач вказує на формальності оформлення висновку, як документа, що не впливають на суть та результат перевірки.

Суд також вважає безпідставними аргументи позивача стосовно того, що у період з 2005-2010 років вона знаходилася у відпустці по догляду за дітьми до трьох років, з огляду на що застосовувати до неї санкції, передбачені Законом України «Про очищення влади» немає правових підстав, оскільки протягом більше ніж п'яти років фактично не здійснювала покладені на неї функції державного службовця.

У розрізі наведеного слід зауважити на тому, що такій перевірці підлягали достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, а не фактичне виконання функцій державного службовця. Перебування державного службовця у декретній відпустці чи фактичне не виконання функцій державного службовця з інших причин не впливає на перебування особи на посаді. Більш того, протягом декретної відпустки особа також отримує доходи.

З огляду на наведене, суд вважає, що до позивача правильно застосовано заборону, передбачену частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» на основі критерію, визначеного частиною восьмою статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи позивача про її звільнення під час тимчасової непрацездатності (08.12.2015-11.12.2015), що на її думку є грубим порушенням частини четвертої статті 40 КЗпП України. Відтак, на підставі статті 235 КЗпП України, позивач вважає, що підлягає поновленню на роботі.

Так, пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що трудовий договір припиняється з підстав передбачених Законом України «Про очищення влади».

Частиною другої статті 36 КЗпП вказано, що у випадку передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади».

Вказаний закон є спеціальним законом, який встановлює спеціальний порядок звільнення осіб із займаних посад і, на відміну від приписів статті 40 КЗпП, не встановлює обмежень щодо звільнення з посади, тобто не передбачає заборону звільнення у період тимчасової непрацездатності.

Відтак звільнення позивача під час перебування на амбулаторному лікуванні з 08.12.2015 по 11.12.2015 (листок непрацездатності серії АГЧ №491222) не впливає на правомірність оскаржуваного наказу Міністерства фінансів України №513-о від 09.12.2015 про звільнення позивача з займаної посади.

Відтак суд не вбачає підстав для поновлення позивача на роботі та стягнення з Міністерства фінансів України на її користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, вимоги про що є похідними від вказаної вище.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Враховуючи, що вимоги ОСОБА_1 не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в той час, коли ДПІ у Печерському районі та Міністерством фінансів України належним чином наведені позивачем посилання спростовано, суд доходить висновку про відсутність підстав для захисту прав позивача в судовому порядку та задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених ОСОБА_1 вимог, підстави для стягнення сплаченого нею судового збору з відповідачів відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72, 76, 241, 242, 246, 255 КАС України,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Міністерства фінансів України про визнання протиправними та скасування висновків, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: 01021, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39669867).

Відповідач - Міністерство фінансів України (місцезнаходження юридичної особи: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00013480).

Головуючий суддя О.М. Чудак

Суддя К.С. Пащенко

Суддя Т.І. Шейко