Постановление суда № 77694391, 17.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

17 жовтня 2018 року м. Київ№ 826/25600/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., при секретарі судового засідання Білоус А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни,

2) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Український професійний банк" Грошової Світлани Василівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання дій, рішень, бездіяльності протиправними, зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії та рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантітої Л.О. щодо віднесення до нікчемних договору банківського рахунку № 63/ПР1 від 27.05.2015 (операції з внесення 27.05.2015 та 28.05.2015 грошових коштів у розмірі 41 048,22 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті в ПАТ "УПБ"), укладеного ОСОБА_1 з ПАТ "УПБ";

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О. щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 41 048,22 грн.;

- зобов"язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіну Л.О. включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 41 048,22 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач - вкладник Банку звернувся до суду з метою включення його до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 41 048,22 грн., у зв'язку з протиправністю, на його думку, рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору банківського рахунку, яке доведено до відома позивача повідомленням про нікчемність правочинів.

Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 38 Закону № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу/рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього Закону перевірка правочинів Банку із затвердженням її результатів відповідною Комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у справах №910/12294/16, № 910/24198/16 та № 819/353/16.

Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття такого рішення. Відтак права позивача не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа такого рішення (повідомлення про нікчемність правочину) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним і скасування, а тому позовні вимоги про скасування рішень (повідомлень) про нікчемність укладених позивачами договорів банківського вкладу, не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі в господарських судах).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 809/74/16.

З урахуванням наведеного та враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду суд приходить до висновку про закриття провадження справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо віднесення до нікчемних договору банківського рахунку №63/ПРІ від 27.05.2015 (операції з внесення 27.05.2015 та 28.05.2015 грошових коштів у розмірі 41048,22 грн.) на поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті в ПАТ "УПБ"), укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "УПБ".

Керуючись ст. ст. 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо віднесення до нікчемних договору банківського рахунку №63/ПРІ від 27.05.2015 (операції з внесення 27.05.2015 та 28.05.2015 грошових коштів у розмірі 41048,22 грн.) на поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті в ПАТ "УПБ"), укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "УПБ".

Ухвала суду може бути оскаржена.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно з п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст ухвали складений 08 листопада 2018 року.