Решение № 77693690, 01.11.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/2017/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., за участю представника позивача Віштал Д.А., представника відповідача Нівакшонової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508000/2018/000008/2 від 14.09.2018 року,

встановив:

28 вересня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" (далі - позивач або ТОВ "КФ Строй Мастер") звернулося до суду з позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Херсонська митниця ДФС України), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів UA508000/2018/000008/2 від 14.09.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.08.2017 року між ТОВ "КФ Строй Мастер" та Xiamen Manufacturing Ц Trading Co., Ltd укладено контракт № CH-UA-17/08/02.

На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Xiamen Manufacturing & Trading Co., Ltd здійснив поставку на адресу ТОВ "КФ Строй Мастер" відповідного товару - будівельний Т- образний підтримуючий профіль, код товару 72169180.

Під час декларування вказаного товару позивачем самостійно визначено митна вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 17361,78 дол. США. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Херсонській митниці ДФС України повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України.

14.09.2018 р. відповідачем прийнято рішення UA508000/2018/000008/2 про коригування митної вартості за резервним методом, та визначено наступну митну вартість товарів - будівельний Т- образний підтримуючий профіль - код товару 72169180 - 1,338 дол. США/кг, а всього 22726, 99 дол. США.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст. ст. 54-55 МК України, оскільки не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, не зазначено які саме складові митної вартості товарів не підтверджені, не вказано чому з поданих документів неможливо становити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження показників.

На думку позивача, вказана обставина не спростовує митної вартості, яка була зазначена у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості.

22.10.2018 року відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що декларантом ТОВ "КФ Строй Мастер" до митного органу було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару ввезеного на умовах поставки на виконання умов договору від 02.08.2017 № CH-UA-17/08/02, укладеного між ним та компанією Xiamen Manufacturing Ц Trading Co., Ltd.

За результатами перевірки правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України митним органом встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.

Крім того, перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, а саме: в поданому до митного оформлення контракті від 02.08.2017 № CH-UA-17/08/02 згідно п. 4.2 не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару, що на думку відповідача може свідчити, що витрати пов'язані з доставкою та страхуванням вантажу до митного кордону України в контрактну вартість товару не увійшли. Крім того, у прайс-листі відправника товару від 09.07.2018 адресованій ТОВ "КФ"Строй Мастер" відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати чи діяли зазначені у прайс-листі ціни на день виставлення специфікації до контракту. Також встановлено відсутність банківських реквізитів на інвойсі від 19.07.2018№KHLG 1801.

Відповідач вказав, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості.

На підставі вказаного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийняті обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою суду від 02.10.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 01.11.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволені вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті суд приходить до наступного: 02.08.2017 року між ТОВ "КФ Строй Мастер" та Xiamen Manufacturing Ц Trading Co., Ltd укладено контракт № CH-UA-17/08/02.

На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Xiamen Manufacturing & Trading Co., Ltd здійснив поставку на адресу ТОВ "КФ Строй Мастер" відповідного товару - будівельний Т-образний підтримуючий профіль - код товару 72169180.

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем через представника ФОП ОСОБА_3 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний " Херсонської митниці ДФС 13.09.2018 р. подано митну декларацію №UA508070/2018/001303, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 17361,78 доларів США.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист; рахунок-фактура (інвойс); коносамент; автотранспортна накладна; декларація про походження товару; зовнішньоекономічний договір; доповнення до контракту; договір надання послуг митного брокера.

Перевіркою поданих документів, в тому числі, контракту № CH-UA-17/08/02 від 02.08.2017 р. встановлено наявні наступні розбіжності: в поданому до митного оформлення контракті від 02.08.2017 № CH-UA-17/08/02 згідно п. 4.2 не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару, що може свідчити про те, витрати пов'язані з доставкою та страхуванням вантажу до митного кордону України в контрактну вартість товару не увійшли. Також слід зазначити, що у прайс-листі відправника товару від 09.07.2018 адресованій ТОВ"КФ"Строй Мастер" відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати чи діяли зазначені у прайс-листі ціни на день виставлення специфікації до контракту. Також встановлено відсутність банківських реквізитів на інвойсі від 19.07.2018№KHLG 1801.

З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи надані ТОВ " КФ " Строй Мастер" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України запропоновано ТОВ "КФ Строй Мастер" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) банківські платіжні документи, що стосуються товару;

2) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано:

- прайс - лист компанії "XIAMEN NOYA MANUFACTURING Ц TRADING СО., LTD" від 09.07.2018;

- бізнес - пропозицію компанії "XIAMEN NOYA MANUFACTURING Ц TRADIN CO., LTD" від 17.07.2018.

Як наголошував відповідач, декларантом не було надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються товару; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

14 вересня 2018 року Херсонською митницею ДФС України прийнято рішення №UA508000/2018/000008/2 та оформлено картку відмови № UA50807/2017/00044 від 27.12.2017 в митному оформленні декларації № UA508070/2018/00101.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне: статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України).

Згідно ст. 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту.

Частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно чч. 1, 2, 6 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ст. 58 Митного кодексу України).

Згідно чч. 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому суд зазначає, що , відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

При цьому, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд звертає увагу, що як встановлено у ході розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, зокрема, рішенням про коригування митної вартості товарів UA508000/2018/000008/2 від 14.09.2018 року позивачем не надано до митного органу, зокрема, виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення, які відповідно до ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа повинна надати на письмову вимогу органу доходів і зборів.

Отже, наведені митним органом розбіжності узгоджуються із вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки безпосередньо стосуються числових значень та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд звертає увагу, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу МД № UA508070/2017/000691 від 09.10.2017 р., а саме: 1,138 дол. США/кг числове значення митної вартості товару становить: 7800 шт.(32*24*3600*0,23мм)*0,686 дол. США/шт.=5350,80 дол. США, 53400 шт (26*24/600/0,23мм)*0,090 дол. США/шт=4806 дол. США, 34380 шт. (26*24*1200*0,23мм)/0,196 дол. США/шт=6738,48 дол. США, 15600 шт. (20*20*3000/0,23 мм)*0,374 дол. США/шт.=5834,40 дол. США. Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позивачем не надано необхідних документів на підтвердження митної вартості товару та зважаючи на матеріали справи, робить висновок щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, відповідачем надано достатньо належних доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 241-246, 255 КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (73000, м. Херсон, вул. Стрітенська, 21 А, код ЄДРПОУ 36236056) до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508000/2018/000008/2 від 14.09.2018 року - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 листопада 2018 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 5.2.2