Решение № 77689309, 31.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року Справа № 0440/5259/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняЗіненко А.О. за участю представників сторін: від позивача, третьої особи від відповідача ОСОБА_3 Лукіна А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Первинна професійна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2018р. ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» та просить:

- визнати протиправними дії відповідача по позбавленню позивача премії в листопаді, грудні 2015р., січні - грудні 2016р., січні - квітні 2017р.;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві базовий розмір премії (4233,35 грн.) за листопад,грудень 2015р., січень - грудень 2016р., січень - квітень 2017р.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати по підготовці справи до розгляду у розмірі 3000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 2015р. проходив службу в органах поліції на посаді поліцейського роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. У наведені вище періоди йому було зменшено виплати премії, як позивач вважає, безпідставно, оскільки розмір премії складав 4233,35 грн., розмір премії та його грошового забезпечення носив постійний характер, у його діях жодних порушень службової дисципліни під час несення служби, що могли стати підставою для зменшення премії, виявлено не було, з відповідними матеріалами службових перевірок та наказами про позбавлення його премії не ознайомлювали, а тому вважає дії відповідача, що призвели до зменшення (позбавлення) виплати розміру премії позивача є протиправними, у зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому премію за вказані спірні періоди з урахуванням раніше виплачених сум премії, виходячи з вимог ч.1 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016р. №260 ( далі - Порядок №260). Окрім того, позивач просить стягнути з бюджетних асигнувань відповідача витрати по підготовці справи до розгляду, понесені ним у розмірі 3000 грн. за договором про надання юридичних послуг №04/07-1 від 04.07.2018р. та квитанцією №04/07-1 від 04.07.2018р. у відповідності до вимог п.5 ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України. Також позивач повідомив про те, що адміністративним судом розглядалися аналогічні справи №804/4588/17, №804/6839/17, №804/7049/17, №804/5477/17, №804/2991/18. У поясненнях від 25.10.2018р. представник позивача посилається на те, що надані відповідачем рапорти про систематичне порушення позивачем службової дисципліни не містять відомостей про дату вчиненого порушення та відібрання у позивача будь-яких письмових пояснень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у відзиві просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись на те, що позивач з 16.01.2016р. по 12.04.2017р. проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (звільнений наказом №129 о/с від 12.04.2017р.). Під час несення служби позивачем було допущено ряд проступків, які мають системний, періодичний характер та впливають на розмір премії, у зв'язку з чим безпосереднім керівником позивача були подані відповідні рапорти з пропозицією щодо зменшення розміру премії через неналежне виконання останнім покладених на нього службових обов'язків, порушенням субординації та етики спілкування, правил носіння форменого одягу про що позивача було попереджено шляхом складання відповідних відомостей, у деяких із них позивач відмовився ставити свій підпис. Вказані рапорти були погоджені та відповідними наказами позивачу було зменшено розмір премії відповідно до наданих пропозицій. Також представник відповідача посилається і на те, що вирішення питання щодо призначення розміру премії та її виплати поліцейським належить до виключної компетенції начальника Департаменту, що є його переважним (дискреційним) правом, а не обов'язком згідно до вимог п.2 наказу ДПП від 22.01.2016р. №59 та п.12 розділу 2 Порядку №260, при цьому, за п. 4.4 Положення про преміювання поліцейських позивачеві зменшено було розмір премії саме в тому місяці, в якому стало відомо про порушення (проступок). Представник відповідача звертає увагу суду і на те, що позовні вимоги позивача не містять вимог про скасування відповідних наказів в частині зменшення позивачеві премії, вказані накази не скасовані у встановленому законодавством порядку, є чинними, а тому, на думку відповідача, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві базовий розмір премії не можуть бути задоволені. Відповідачем акцентовано увагу суду на тому, що позивачем не надано доказів на підтвердження його позиції, а судова практика, викладена у постанові Суворовського районного суду м. Одеси у справі №523/982/17 у попередній редакції Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не тільки обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, але й обов'язок сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Додатково відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 25.04.2018р. де зазначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини гарантовано п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003р. у справі «Ringvold v. Norway"), відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п.1 ч.6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру (справа №800/547/17 (П/9901/87/18)). Щодо позовних вимог позивача про стягнення на користь позивача судових витрат по підготовці справи до розгляду, то ці вимоги є похідними та не підлягають задоволенню, жодних підстав для стягнення вказаних сум не має, так як особа, яка надавала правові (юридичні) послуги не є адвокатом, а є фізичною особою-підприємцем та відшкодування вказаних витрат чинним Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено з урахуванням вимог ст.ст. 132, 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов позивача підтримав, просив його задовольнити, письмових пояснень на позов на виконання вимог ухвали суду від 03.09.2018р. не надав, причин поважності не надання письмових пояснень на вимогу суду не вказав.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 31.10.2018р.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у справі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 16.01.2016р. по 12.04.2017р. проходив службу у органах поліції у званні капрала на посаді поліцейського роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції в місті Дніпрі ДПП, що підтверджується копією трудової книжки позивача та довідкою відповідача №309ВКЗ/41/19-2018 від 21.09.2018р. (а.с.26-28, 136).

За п.1, п.2 наказу ДПП Національної поліції України від 22.01.2016р. № 59 «Про затвердження базових розмірів премії поліцейських, керівних працівників, спеціалістів, службовців, фахівців, робітників Департаменту патрульної поліції» затверджено та введено в дію з 01.01.2016р. базовий розмір премії поліцейським апарату Департаменту патрульної поліції, а також надано право начальникам Управлінь патрульної поліції у містах, командирам стройових підрозділів зменшувати (збільшувати) розмір премій поліцейським стройових підрозділів до 4000,00 грн. У списках на преміювання зменшення (збільшення) розміру премій поліцейським стройових підрозділів зазначати у гривнях (а.с.29-34).

Згідно рапорту командира 6 роти 1 батальйону УПП в м. Дніпропетровську ДПП ОСОБА_6 від червня 2016р. (дати не містить) було запропоновано зменшити премію на 500 грн. позивачеві у зв'язку із систематичним порушенням дисципліни, а саме: неодноразовим запізненням на ранкове шикування, вечірнє шикування (а.с.141).

На підставі вказаного вище рапорту, начальником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 було затверджено Список на преміювання поліцейських за червень 2016р., за змістом якого видно, що позивачеві було зменшено премію на 500 грн., підпис позивача у вказаному списку про його ознайомлення відсутній (а.с.139-140).

14.06.2016р. начальником Департаменту були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за червень 2016р. (згідно з додатками), тобто вищенаведеними списками, що підтверджується змістом наказу №1340 (а.с.142).

Згідно рапорту командира 6 роти 1 батальйону УПП в м. Дніпропетровську ДПП ОСОБА_6 від вересня 2016р. (дати не містить) було запропоновано зменшити премію на 500 грн. позивачеві у зв'язку з порушенням дисципліни (а.с.145).

На підставі вказаного вище рапорту, начальником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 було затверджено Список на преміювання поліцейських за вересень 2016р., за змістом якого видно, що позивачеві було зменшено премію на 500 грн., підпис позивача у вказаному списку про його ознайомлення відсутній (а.с.143-144).

15.09.2016р. начальником Департаменту були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за вересень 2016р. (згідно з додатками), тобто вищенаведеними списками, що підтверджується змістом наказу №284 (а.с.146).

За жовтень 2016р. рапорт безпосереднього начальника позивача про зменшення позивачеві премії у матеріалах справи відсутній, на вимогу суду відповідачем не наданий, проте згідно Списку на преміювання поліцейських за жовтень 2016р., затвердженого начальником Департаменту ОСОБА_7, позивачеві було зменшено розмір премії на 1200 грн., підпис позивача у вказаному списку про його ознайомлення відсутній (а.с.147-148, 150).

13.10.2016р. начальником Департаменту були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за жовтень 2016р. (згідно з додатками), тобто вищенаведеними списками, що підтверджується змістом наказу №3440 (а.с.149).

Згідно рапорту командира 6 роти 1 батальйону УПП в м. Дніпропетровську ДПП ОСОБА_8 від 07.11.2016р. було запропоновано зменшити премію на 2500 грн. позивачеві за нехтування правил поведінки під час несення служби, за систематичне запізнення на службу, за безпідставний прогул робочої зміни та не ввімкнений телефон (а.с.153).

На підставі вказаного вище рапорту, начальником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 було затверджено Список на преміювання поліцейських за листопад 2016р., за змістом якого видно, що позивачеві було зменшено премію на 2500 грн., підпис позивача у вказаному списку про його ознайомлення відсутній (а.с.151-152).

18.11.2016р. начальником Департаменту були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за листопад 2016р. (згідно з додатками), тобто вищенаведеними списками, що підтверджується змістом наказу №4239 (а.с.155).

Згідно рапорту командира 6 роти 1 батальйону УПП в м. Дніпропетровську ДПП ОСОБА_9 від 17.02.2017р. було запропоновано зменшити премію на 4000 грн. позивачеві за порушення дисципліни, що виразилося у невиході на службу без поважних причин (а.с.158).

На підставі вказаного вище рапорту, начальником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 було затверджено Список на преміювання поліцейських за лютий 2017р., за змістом якого видно, що позивачеві було зменшено премію на 4000 грн., підпис позивача у вказаному списку про його ознайомлення відсутній (а.с.156-157).

21.02.2017р. начальником Департаменту були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за лютий 2017р. (згідно з додатками), тобто вищенаведеними списками, що підтверджується змістом наказу №898 (а.с.160).

Згідно рапорту командира 6 роти 1 батальйону УПП в м. Дніпропетровську ДПП ОСОБА_9 від 07.03.2017р. було запропоновано зменшити премію на 4000 грн. позивачеві за неналежне дотримання службової дисципліни (а.с.167).

На підставі вказаного вище рапорту, начальником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 було затверджено Список на преміювання поліцейських за березень 2017р., за змістом якого видно, що позивачеві було зменшено премію на 4000 грн., підпис позивача у вказаному списку про його ознайомлення відсутній (а.с.165-166).

03.03.2017р. начальником Департаменту були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за березень 2017р. (згідно з додатками), тобто вищенаведеними списками, що підтверджується змістом наказу №1087 (а.с.168).

За квітень 2017р. рапорт безпосереднього начальника позивача про зменшення позивачеві премії у матеріалах справи відсутній, на вимогу суду відповідачем не наданий, проте згідно Списку на преміювання поліцейських за квітень 2017р., затвердженого начальником Департаменту ОСОБА_7, позивачеві було зменшено розмір премії на 900 грн., підпис позивача у вказаному списку про його ознайомлення відсутній (а.с.161-162).

14.04.2017р. начальником Департаменту були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за квітень 2017р. (згідно з додатками), тобто вищенаведеними списками, що підтверджується змістом наказу №1932 (а.с.163).

Таким чином, із вищенаведених документів, судом встановлено, що відповідачем було зменшено позивачеві премію у червні 2016р. - на 500 грн., у вересні 2016р. - на 500 грн., у жовтні 2016р. - на 1200 грн., у листопаді 2016р. - на 2500 грн., у лютому 2017р. - на 4000 грн., у березні 2017р. - на 4000 грн., у квітні 2017р. - на 900 грн., тобто премію зменшено було у вказані періоди позивачеві у загальному розмірі 13600 грн., що підтверджується вищенаведеними дослідженими Списками про преміювання поліцейських.

Позивач, не погоджуючись із діями відповідача щодо позбавлення його премії, звернувся з позовом та просить визнати дії відповідача по позбавленню його премії протиправними, а також просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві премію у базовому розмірі (4233,35 грн.) за вищенаведені спірні періоди посилаючись на відсутність в його діях порушень службової дисципліни під час проходження служби в органах поліції у наведені періоди.

Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачеві премії за червень 2016р., вересень-листопад 2016р., лютий 2017р. - квітень 2017р., виходячи з наступного.

Згідно до ч.1, ч.2 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

У відповідності до вимог п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення Національної поліції» від 11 листопада 2015р. №988 (далі - Постанова № 988), установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 п.4 Постанови №988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейських Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання ( далі - Порядок №260).

Так, за пунктом 12 розділу ІІ Порядку №260 визначено, що керівники органів поліції мають права преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.12.2015р. №60 затверджено Положення про преміювання поліцейських, керівних працівників, спеціалістів, службовців, фахівців, працівників Департаменту патрульної поліції (далі - Положення №60).

Відповідно до п.1.2 Положення №60 преміювання поліцейських, умови грошового забезпечення яких визначені Постановою №988, а також іншими нормативно-правовими актами, що регламентують питання грошового забезпечення, здійснюється відповідно до їх особистого внеску у загальний результат служби.

За п.2.4 Положення №60 визначено, що поліцейські можуть бути позбавлені премії в повному обсязі за несвоєчасне (неналежне) виконання покладених на них обов'язків, правил внутрішнього трудового розпорядку, порушення службової дисципліни виключно в порядку та на умовах, передбачених Дисциплінарним статутом.

У відповідності до вимог п.2.5 Положення №60 зменшення розміру чи позбавлення поліцейського премії в повному обсязі в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальника Департаменту патрульної поліції і повідомляється поліцейському під розписку.

На підставі п.4.3 Положення №60 начальник Департаменту патрульної поліції має права позбавляти поліцейського премії повністю або частково за :

- невихід на службу без поважних причин;

- уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного оп'яніння);

- порушення статутних правил несення служби у добовому наряді або під час патрулювання;

- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо збереження державної таємниці;

- порушення службової дисципліни;

- скоєння аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини поліцейського під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам);

- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до псування спеціальної техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю поліцейським або інших осіб.

Згідно з п.4.4 Положення №60 поліцейські позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розмірі або позбавлення в повному розмірі оформляється наказом начальника Департаменту патрульної поліції на підставі поданих за командою до 20 числа кожного місяця списків про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим поліцейським. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії поліцейських протягом кількох місяців за одне допущене порушення.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що право преміювати, позбавляти та зменшувати розмір премії поліцейським мають керівники органів поліції шляхом прийняття ними відповідних наказів, при цьому, позбавлення та зменшення розміру премії поліцейським можливе за вмотивованим рапортом начальника відповідного підрозділу, який повинен містити конкретні причини, які стали підставою для позбавлення (зменшення) розміру премії поліцейському, на підставі якого повинен прийматися відповідний наказ про позбавлення або зменшення розміру премії. Також у разі, якщо наказ про преміювання в місяці, якому було вчинено порушення (проступок), вже був винесений, до такого наказу вносяться відповідні зміни, а розмір премії перераховується в наступному місяці, наказ про зменшення премії доводиться до відома поліцейського під розписку.

Разом з тим, у ході судового розгляду справи із досліджених судом копій рапортів про вчинення позивачем порушень (проступків), які були підставами для зменшення позивачеві премії у спірних періодах, списків про преміювання та наказів про встановлення розміру премій поліцейським, у тому числі і зменшення премії позивачеві, судом встановлено, що відповідачем не було дотримано вищенаведеного порядку зменшення позивачеві розміру премії у наведених періодах у порушення вимог Постанови №988, Порядку №260 та Положення №60.

Так, як вбачається зі змісту рапорту командира 6 роти 1 батальйону УПП в м. Дніпропетровську ДПП ОСОБА_6 від червня 2016р. було запропоновано зменшити премію на 500 грн. позивачеві у зв'язку із систематичним порушенням дисципліни, а саме: неодноразовим запізненням на ранкове шикування, вечірнє шикування (а.с.141).

Однак, вказаний рапорт від червня 2016р. не містить дати його складання, з цього рапорту не вбачається коли саме було вчинено позивачем проступок.

Тобто, аналіз вказаного рапорту від червня 2016р. не містить конкретних причин, що стали підставою для оформлення рапорту з клопотанням про зменшення позивачеві премії за червень 2016р., що суперечить вимогам п.4.4 Положення №60, яким встановлено вимоги до оформлення рапорту, які не були дотримані посадовою особою відповідача.

Отже, вказані порушення у оформленні рапорту, який складено без відповідної дати, без зазначення конкретних причин вчинення проступку позивачем (дати вчинення проступку, опис вчиненого проступку та інше) не дають змогу суду встановити, чи було скоєно порушення (проступок) позивачем у тому місяці, у якому складено рапорт з клопотанням про зменшення позивачеві розміру премії, а тому вказаний доказ не є належним та достатнім у розумінні ст.ст. 73,75 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і Список на преміювання поліцейських за червень 2016р. не може бути належним, достатнім та допустимим доказом правомірності зменшення позивачеві розміру премії на 500 грн., оскільки зі змісту наведеного Списку на преміювання за червень 2016р. видно, що він не містить посилань на посадову особу, яка його підписала у порушення вимог п.12 розділу ІІ Порядку № 260, який передбачає, що ці списки оформлюються начальниками структурних підрозділів органу поліції.

З огляду на наведене, судом не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачеві було зменшено розмір премії за червень 2016р. згідно наказу №1340 від 14.06.2016р., прийнятого начальником Департаменту «Про встановлення премії працівникам Департаменту» за яким були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за червень 2016р. (згідно з додатками), так як аналіз змісту наведеного наказу не містить посилань на зменшення саме позивачеві премії і саме у відповідному розмірі за червень 2016р., що є порушенням вимог п.12 розділу ІІ Порядку №260, Положення №60.

Аналізуючи вказаний наказ №1340 від 14.06.2016р. можна дійти висновку, що за його змістом і назвою він є наказом про установлення (а не зменшення) премій працівникам Департаменту патрульної поліції згідно з додатками, проте, жодних додатків до відповідного наказу, адміністративному суду не надано, а його зміст не свідчить про те, що відповідними додатками є списки про преміювання за відповідний місяць, що суперечить вимогам вказаних вище нормативно-правових актів органів поліції.

До того ж, слід зазначити, що згідно норм наведеного Порядку №260, Положення №60 не передбачено зменшення розмірів премії працівникам поліції лише на підставі одного Списку на преміювання, наказу про встановлення премій працівникам Департаменту, тобто без прийняття відповідного наказу про таке зменшення премії.

Як встановлено судом, наказу про зменшення позивачеві премії за червень 2016р. окремо не приймалося, що підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Також судом враховується і те, що відповідачем не було дотримано й процедури повідомлення позивача про зменшення розміру премії за червень 2016р. в порушення вимог п.2.5 Положення №60, а саме: у Списку на преміювання поліцейських за червень 2016р. підпис позивача відсутній (а.с.139-140).

Отже, у ході судового розгляду справи, представником відповідача не доведено дотримання процедури зменшення позивачеві премії у червні 2016р., а судом із наданих документів не встановлено вчинення порушень (проступку) позивачем, що було підставою для зменшення йому премії у розмірі 500 грн. за вищенаведеним рапортом та Списком на преміювання, без прийняття відповідного наказу про зменшення позивачеві премії.

Досліджуючи рапорт командира 6 роти 1 батальйону УПП в м. Дніпропетровську ДПП ОСОБА_6 від вересня 2016р. за яким було запропоновано зменшити премію на 500 грн. позивачеві у зв'язку з порушенням дисципліни, суд виходить із того, що вказаний рапорт не може бути підставою для позбавлення позивача премії за вересень 2016р., оскільки він складений з порушенням вимог п.4.4 Положення №60, а саме: не містить дати його складання, що не дає можливості встановити коли саме було скоєно порушення (проступок) позивачем та яке саме порушення, його тяжкість та інше (а.с.145).

Також і Список на преміювання поліцейських за вересень 2016р. не може бути належним, достатнім та допустимим доказом правомірності зменшення позивачеві розміру премії на 500 грн., оскільки зі змісту наведеного Списку на преміювання за вересень 2016р. видно, що він не містить посилань на посадову особу, яка його підписала у порушення вимог п.12 розділу ІІ Порядку № 260, який передбачає, що ці списки оформлюються начальниками структурних підрозділів органу поліції (а.с.143-144).

З огляду на наведене, судом не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачеві було зменшено розмір премії за вересень 2016р. згідно наказу №284 від 15.09.2016р., прийнятого начальником Департаменту «Про встановлення премії працівникам Департаменту» за яким були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за вересень 2016р. (згідно з додатками), так як аналіз змісту наведеного наказу не містить посилань на зменшення саме позивачеві премії і саме у відповідному розмірі за вересень 2016р., що є порушенням вимог п.12 розділу ІІ Порядку №260, Положення №60 (а.с.146).

Аналізуючи вказаний наказ №284 від 15.09.2016р. можна дійти висновку, що за його змістом і назвою він є наказом про установлення (а не зменшення) премій працівникам Департаменту патрульної поліції згідно з додатками, проте, жодних додатків до відповідного наказу, адміністративному суду не надано, а його зміст не свідчить про те, що відповідними додатками є списки про преміювання за відповідний місяць, що суперечить вимогам вказаних вище нормативно-правових актів органів поліції.

До того ж, слід зазначити, що згідно норм наведеного Порядку №260, Положення №60 не передбачено зменшення розмірів премії працівникам поліції лише на підставі одного Списку на преміювання, наказу про встановлення премій працівникам Департаменту, тобто без прийняття відповідного наказу про таке зменшення премії.

Як встановлено судом наказу про зменшення позивачеві премії за вересень 2016р. окремо не приймалося, що підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Також судом враховується і те, що відповідачем не було дотримано й процедури повідомлення позивача про зменшення розміру премії за вересень 2016р. в порушення вимог п.2.5 Положення №60, а саме: у Списку на преміювання поліцейських за вересень 2016р. підпис позивача відсутній (а.с.143-144).

Отже, у ході судового розгляду справи, представником відповідача не доведено дотримання процедури зменшення позивачеві премії у вересні 2016р., а судом із наданих документів не встановлено вчинення порушень (проступку) позивачем, що було підставою для зменшення йому премії у розмірі 500 грн. за вищенаведеним рапортом та Списком на преміювання, без прийняття відповідного наказу про зменшення позивачеві премії.

Що стосується зменшення позивачеві премії за жовтень 2016р. згідно Списку про преміювання поліцейських за жовтень 2016р. на 1200 грн. та згідно наказу начальника Департаменту №3440 від 13.10.2016р. «Про встановлення премії працівникам Департаменту», то судом встановлено, що жодного рапорту безпосереднім керівником позивача у порядку, встановленому Положенням №60 не подавалось, а відповідно, суд приходить до висновку, що зменшення позивачеві премії у жовтні 2016р. є протиправним та відповідачем вчинені дії щодо зменшення премії позивачеві з порушенням вимог Порядку №260 та Положення №60.

Зазначені дії відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо недотримання норм вищенаведеним нормативно-правових актів, призвели до грубого порушення відповідачем прав і інтересів позивача щодо отримання премії за жовтень 2016р. у встановленому розмірі без прийняття відповідних актів індивідуальної дії щодо зменшення сум премії за відповідний період.

Досліджуючи рапорт командира 6 роти 1 батальйону УПП в м. Дніпрі ДПП ОСОБА_8 від 07.11.2016р. за яким було запропоновано зменшити премію на 2500 грн. позивачеві за нехтування правил поведінки під час несення служби, за систематичне запізнення на службу, за безпідставний прогул робочої зміни та не ввімкнений телефон, суд виходить із того, що вказаний рапорт не може бути підставою для позбавлення позивача премії за листопад 2016р., оскільки він складений з порушенням вимог п.4.4 Положення №60, а саме: вказаний рапорт, не містить конкретних причин вчинених порушень (проступку), не зазначено дати вчинення кожного з проступків, не конкретизовано за яких умов вчинені у рапорті проступки, не вказано в який саме період відбувся прогул, не конкретизовано систематичне запізнення, коли саме і на скільки відбулося запізнення та інше, що не дає суду можливості пересвідчитися у дійсності скоєних вчинків (проступків) позивачем саме у листопаді 2016р. з урахуванням того, що цей рапорт складений не за весь листопад 2016р., а лише за 7 днів листопада 2016р., оскільки рапорт складений 07.11.2016р. (а.с.153).

З огляду на викладене, перелік викладених у рапорті від 07.11.2016р. порушень (проступків), які нібито були вчинені позивачем у листопаді 2016р. визивають у суду сумніви, оскільки не містять посилань на дати, часу їх вчинення та опису подій їх вчинення.

Також і Список на преміювання поліцейських за листопад 2016р. не може бути належним, достатнім та допустимим доказом правомірності зменшення позивачеві розміру премії на 2500 грн., оскільки зі змісту наведеного Списку на преміювання за листопад 2016р. видно, що він не містить посилань на посадову особу, яка його підписала у порушення вимог п.12 розділу ІІ Порядку № 260, який передбачає, що ці списки оформлюються начальниками структурних підрозділів органу поліції(а.с.151-152).

З огляду на наведене, судом не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачеві було зменшено розмір премії за листопад 2016р. згідно наказу №4239 від 18.11.2016р., прийнятого начальником Департаменту «Про встановлення премії працівникам Департаменту» за яким були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за листопад 2016р. (згідно з додатками), так як аналіз змісту наведеного наказу не містить посилань на зменшення саме позивачеві премії і саме у відповідному розмірі за листопад 2016р., що є порушенням вимог п.12 розділу ІІ Порядку №260, Положення №60 (а.с.155).

Аналізуючи вказаний наказ №4239 від 18.11.2016р. можна дійти висновку, що за його змістом і назвою він є наказом про установлення (а не зменшення) премій працівникам Департаменту патрульної поліції згідно з додатками, проте, жодних додатків до відповідного наказу, адміністративному суду не надано, а його зміст не свідчить про те, що відповідними додатками є списки про преміювання за відповідний місяць, що суперечить вимогам вказаних вище нормативно-правових актів органів поліції.

До того ж, слід зазначити, що згідно норм наведеного Порядку №260, Положення №60 не передбачено зменшення розмірів премії працівникам поліції лише на підставі одного Списку на преміювання, наказу про встановлення премій працівникам Департаменту, тобто без прийняття відповідного наказу про таке зменшення премії.

Як встановлено судом наказу про зменшення позивачеві премії за листопад 2016р. окремо не приймалося, що підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Отже, у ході судового розгляду справи, представником відповідача не доведено дотримання процедури зменшення позивачеві премії у листопаді 2016р., а судом із наданих документів не встановлено вчинення порушень (проступків) позивачем, що були підставою для зменшення йому премії у розмірі 2500 грн. за вищенаведеним рапортом та Списком на преміювання, без прийняття відповідного наказу про зменшення позивачеві премії.

Досліджуючи рапорт командира 6 роти 1 батальйону УПП в м. Дніпрі ДПП ОСОБА_9 від 17.02.2017р. за яким було запропоновано зменшити премію на 4000 грн. позивачеві за порушення дисципліни, що виразилося у не виході на службу без поважних причин, оскільки він складений з порушенням вимог п.4.4 Положення №60, а саме: вказаний рапорт не містить конкретних причин вчиненого порушення (проступку), не зазначено дати вчинення проступку, що не дає суду можливості пересвідчитися у дійсності скоєного порушення (проступку) позивачем саме у лютому 2017р. (а.с.158).

Також і Список на преміювання поліцейських за лютий 2017р. не може бути належним, достатнім та допустимим доказом правомірності зменшення позивачеві розміру премії на 4000 грн., оскільки зі змісту наведеного Списку на преміювання за лютий 2017р. видно, що він не містить посилань на посадову особу, яка його підписала у порушення вимог п.12 розділу ІІ Порядку № 260, який передбачає, що ці списки оформлюються начальниками структурних підрозділів органу поліції (а.с.156-157).

З огляду на наведене, судом не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачеві було зменшено розмір премії за лютий 2017р. згідно наказу №898 від 21.02.2017р., прийнятого начальником Департаменту «Про встановлення премії працівникам Департаменту» за яким були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за лютий 2017р. (згідно з додатками), так як аналіз змісту наведеного наказу не містить посилань на зменшення саме позивачеві премії і саме у відповідному розмірі за лютий 2017р., що є порушенням вимог п.12 розділу ІІ Порядку №260, Положення №60 (а.с.160).

Аналізуючи вказаний наказ №898 від 21.02.2017р. можна дійти висновку, що за його змістом і назвою він є наказом про установлення (а не зменшення) премій працівникам Департаменту патрульної поліції згідно з додатками, проте, жодних додатків до відповідного наказу, адміністративному суду не надано, а його зміст не свідчить про те, що відповідними додатками є списки про преміювання за відповідний місяць, що суперечить вимогам вказаних вище нормативно-правових актів органів поліції.

До того ж, слід зазначити, що згідно норм наведеного Порядку №260, Положення №60 не передбачено зменшення розмірів премії працівникам поліції лише на підставі одного списку про преміювання, наказу про встановлення премій працівникам Департаменту, тобто без прийняття відповідного наказу про таке зменшення премії.

Як встановлено судом наказу про зменшення позивачеві премії за лютий 2017р. окремо не приймалося, що підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Також судом враховується і те, що відповідачем не було дотримано й процедури повідомлення позивача про зменшення розміру премії за лютий 2017р. в порушення вимог п.2.5 Положення №60, а саме: як встановлено судом та підтверджено представником відповідача у ході судового розгляду справи у Списку на преміювання поліцейських за лютий 2017р. підпис про ознайомлення поставлений безпосереднім керівником позивача, а не самим позивачем (а.с. 159).

Отже, у ході судового розгляду справи, представником відповідача не доведено дотримання процедури зменшення позивачеві премії у лютий 2017р., а судом із наданих документів не встановлено вчинення порушень (проступків) позивачем, що були підставою для зменшення йому премії у розмірі 4000 грн. за вищенаведеним рапортом та Списком на преміювання, без прийняття відповідного наказу про зменшення позивачеві премії.

Досліджуючи рапорт командира 6 роти 1 батальйону УПП в м. Дніпрі ДПП ОСОБА_9 від 07.03.2017р. за яким було запропоновано зменшити премію на 4000 грн. позивачеві за неналежне дотримання службової дисципліни, оскільки він складений з порушенням вимог п.4.4 Положення №60, а саме: вказаний рапорт не містить конкретних причин вчиненого порушення (проступку), не зазначено дати вчинення проступку, що не дає суду можливості пересвідчитися у дійсності скоєного порушення (проступку) позивачем саме у березні 2017р.(а.с.167).

Також і Список на преміювання поліцейських за березень 2017р. не може бути належним, достатнім та допустимим доказом правомірності зменшення позивачеві розміру премії на 4000 грн., оскільки зі змісту наведеного Списку на преміювання за березень 2017р. видно, що він не містить посилань на посадову особу, яка його підписала у порушення вимог п.12 розділу ІІ Порядку № 260, який передбачає, що ці списки оформлюються начальниками структурних підрозділів органу поліції(а.с.165-166).

З огляду на наведене, судом не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачеві було зменшено розмір премії за березень 2017р. згідно наказу №1087 від 03.03.2017р., прийнятого начальником Департаменту «Про встановлення премії працівникам Департаменту» за яким були установлені розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за березень 2017р. (згідно з додатками), так як аналіз змісту наведеного наказу не містить посилань на зменшення саме позивачеві премії і саме у відповідному розмірі за березень 2017р., що є порушенням вимог п.12 розділу ІІ Порядку №260, Положення №60 (а.с.168).

Аналізуючи вказаний наказ №1087 від 03.03.2017р. можна дійти висновку, що за його змістом і назвою він є наказом про установлення (а не зменшення) премій працівникам Департаменту патрульної поліції згідно з додатками, проте, жодних додатків до відповідного наказу, адміністративному суду не надано, а його зміст не свідчить про те, що відповідними додатками є списки про преміювання за відповідний місяць, що суперечить вимогам вказаних вище нормативно-правових актів органів поліції.

До того ж, слід зазначити, що згідно норм наведеного Порядку №260, Положення №60 не передбачено зменшення розмірів премії працівникам поліції лише на підставі одного Списку про преміювання, наказу про встановлення премій працівникам Департаменту, тобто без прийняття відповідного наказу про таке зменшення премії.

Як встановлено судом наказу про зменшення позивачеві премії за березень 2017р. окремо не приймалося, що підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Також судом враховується і те, що відповідачем не було дотримано й процедури повідомлення позивача про зменшення розміру премії за березень 2017р. в порушення вимог п.2.5 Положення №60, а саме: як встановлено судом та підтверджено представником відповідача у ході судового розгляду справи у Списку на преміювання поліцейських за березень 2017р. підпис про ознайомлення поставлений безпосереднім керівником позивача, а не самим позивачем (а.с. 169-170).

Окрім того, слід зазначити, що є безпідставним посилання представника відповідача на правомірність зменшення позивачеві премії за березень 2017р. за наказом №1087 від 03.03.2017р., оскільки рапорт безпосереднього керівника позивача з пропозицією про позбавлення позивача премії за березень 2017р. на 4000 грн. складений 07.03.2017р., тобто після прийняття наказу про встановлення премії від 03.03.2017р. та у такому випадку, згідно до Порядку №260 та Положення №60 відповідач повинен був прийняти наказ про внесення змін до наказу від 03.03.2017р., проте таких дій не було відповідачем вчинено, а отже, дії відповідача по зменшення позивачеві премії у вказаний період є протиправними.

Отже, у ході судового розгляду справи, представником відповідача не доведено дотримання процедури зменшення позивачеві премії у березень 2017р., а судом із наданих документів не встановлено вчинення порушень (проступків) позивачем, що були підставою для зменшення йому премії у розмірі 4000 грн. за вищенаведеним рапортом та Списком на преміювання, без прийняття відповідного наказу про зменшення позивачеві премії.

Що стосується зменшення позивачеві премії за квітень 2017р. згідно Списку про преміювання поліцейських за квітень 2017р. на 900 грн. та згідно наказу начальника Департаменту №1932 від 14.04.2017р. «Про встановлення премії працівникам Департаменту», то судом встановлено, що жодного рапорту безпосереднім керівником позивача у порядку, встановленому Положенням №60 не подавалось, а, відповідно, суд приходить до висновку, що зменшення позивачеві премії у квітні 2017р. є протиправним та відповідачем вчинені дії щодо зменшення премії позивачеві з порушенням вимог Порядку №260 та Положення №60 (а.с. 161-164).

Зазначені дії відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо недотримання норм вищенаведеним нормативно-правових актів, призвели до грубого порушення відповідачем прав і інтересів позивача щодо отримання премії за квітень 2017р. у встановленому розмірі без прийняття відповідних актів індивідуальної дії щодо зменшення сум премії за відповідний період.

При цьому, судом критично надається оцінка посиланням представника відповідача на висновки службового розслідування від 09.03.2017р. стосовно порушень позивачем службової дисципліни 05.02.2017р., оскільки зі змісту вказаного висновку службового розслідування вбачається, що наведений у ньому проступок, вчинений позивачем був підставою для звільнення позивача з органів поліції 12.04.2017р., а отже, вказані висновки не були підставами для позбавлення позивача премії на 900 грн. у квітні 2017р., що є предметом даного спору, що підтвердила також і представник відповідача та зазначила, що надала цей висновок лише для відома суду.

За викладених обставин, проаналізувавши вищенаведені нормативно-правові акти, копії наданих суду документів, суд приходить до висновку, що відповідачем під час вчинення дій по зменшенню позивачеві премії за червень 2016р., вересень-листопад 2016р., лютий-квітень 2017р. не було дотримано відповідних процедур, встановлених Порядком №260 та Положенням №60, що призвело до порушення відповідачем прав та обов'язків позивача щодо отримання позивачем премії у встановленому розмірі.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, представником відповідача у ході судового розгляду справи не було надано жодних доказів та не наведено підстав, які б свідчили про правомірність дій відповідача по зменшенню позивачеві премії за наведені вище спірні періоди з урахуванням встановлених судом обставин, не спростованих відповідачем, та аналізу наведених документів, які свідчать про вчинення відповідачем дій по зменшенню премії позивачеві без прийняття відповідних наказів, без ознайомлення позивача із такими наказами, що не відповідає та суперечить вимогам Порядку №260 та Положення №60.

Судом критично надається оцінка доводам представника відповідача про те, що позовні вимоги позивача не містять вимог про скасування наказів в частині зменшення позивачеві премії, які є чинними, з огляду на те, що у ході судового розгляду справи судом встановлено, а представником відповідача підтверджено, що накази про зменшення позивачеві премії у спірні періоди відповідачем окремо не приймалися, з такими наказами позивача не ознайомлювали, а отже, у позивача відсутні підстави для заявлення вимог про скасування наказів, яких фактично не існує, а тому, у даному випадку, підлягають визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачеві премії у спірні періоди і саме такий обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є належним та ефективним у цій справі.

Окрім того, слід зазначити, що є безпідставними посилання відповідача і на те, що наказами по позбавленню позивача премії є накази начальника Департаменту «Про встановлення премії працівникам Департаменту» у відповідні місяці, оскільки з їх змісту вбачається, що вони не містять інформації про позбавлення (зменшення) саме позивача премії у спірні періоди, а тому вони і не можуть бути оспорені позивачем у судовому порядку.

Разом з тим, як вбачається зі змісту аналізу Списків на преміювання поліцейських у відповідні періоди фактично позивачеві було зменшено розмір премії шляхом відображення зменшення суми у гривнях премії за відповідні періоди, які не містять підписів посадових осіб, які оформлювали ці списки, та зменшення премії позивачеві лише за таким Списком на преміювання, без винесення відповідного наказу про зменшення премії суперечить вимогам Порядку №260 та Положення №60.

Є необґрунтованим і посилання представника відповідача на судову практику Суворовського районного суду м. Одеси та постанову Верховного Суду від 25.01.2018р., оскільки наведена судова практика не може бути підставою для звільнення від доказування обставин у даній справі у розумінні ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, а обов'язковим є застосування адміністративним судом у спірних правовідносинах лише позиції Верховного Суду щодо застосування одних і тих самих норм права за ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, представником відповідача не доведено, а судом не встановлено, що висновки Верховного Суду у постанові від 25.01.2018р. містять норми права, які підлягають застосуванню саме у спірних правовідносинах.

Також є безпідставними і посилання представника відповідача на судову практику Європейського суду з прав людини, оскільки наведене у відзиві рішення цього суду, не вбачається, що воно направлене на захист прав та інтересів суб'єкта владних повноважень, а вказане рішення, навпаки, направлене саме на захист прав та інтересів людини від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, їх посадових та службових осіб на підставі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення і доводи відповідача про те, що вирішення питання про призначення та виплату премії належить до виключної компетенції начальника Департаменту, що є його переважним (дискреційним) правом, а не обов'язком, оскільки начальник Департаменту є посадовою особою суб'єкта владних повноважень, якому надані відповідні функції приймати управлінські рішення із певною свободою розсуду, проте, із дотриманням норм Конституції, законів України та вищенаведених нормативно-правових актів, зокрема, з дотриманням Порядку №260 та Положення №60. В той же час, адміністративний суд при здійсненні адміністративного судочинства наділений повноваженнями перевіряти такі рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень та його посадової чи службової особи на предмет прийняття таких рішень (вчинення дії) у межах наданих повноважень такому суб'єкту, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та у разі встановлення адміністративним судом будь-яких порушень прав та інтересів позивача з боку посадової особи суб'єкта владних повноважень наведених норм, суд має право зобов'язати відповідача відновити порушені права та інтереси позивача виходячи з вимог ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши дії відповідача щодо зменшення позивачеві премії у спірні наведені вище періоди з урахуванням вимог ч.2 ст.2 наведеного вище Кодексу, суд приходить до висновку, що при вчиненні відповідачем дій по зменшенню позивачеві премії, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законів України, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, відповідач, вчинивши дії по зменшенню позивачеві премії за червень 2016р., вересень-листопад 2016р., лютий - квітень 2017р. без винесення відповідних наказів про зменшення премії, без ознайомлення позивача під підпис із такими наказами, допустив порушення прав і інтересів позивача по отриманню премії у встановленому розмірі, а тому таке порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача по зменшенню позивачеві премії за наведені періоди.

Також підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві розмір премії за наведені вище періоди з урахуванням того, що саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є належним і ефективних способом захисту порушеного права позивача за ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 13 Конвенції.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача по позбавленню позивача премії за листопад, грудень 2015р., січень-травень 2016р., липень-серпень 2016р., грудень 2016р., січень 2017р. та зобов'язання відповідача вчинити дії по нарахуванню та виплаті премії за наведені періоди, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами позбавлення його премії відповідачем у ці періоди, з урахуванням того, що представником відповідача у ході судового розгляду справи надані Списки про преміювання на вказані періоди, які не містять інформації про зменшення позивачеві премії, рапортів безпосереднього начальника позивача з клопотанням про позбавлення його премії за ці періоди також не надано (а.с.173-199).

При цьому, судом не може бути прийнято в якості доказу позбавлення позивача премії у наведений період додана до позову позивачем банківська виписка по картковому рахунку позивача АТ «Ощадбанк» за період з 01.01.2016р. по 03.08.2018р., оскільки наведена у ній інформація не містить посилань на позбавлення відповідачем позивача премії за спірні періоди, а тому вона не може бути належним доказом у відповідності до вимог ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.36-50).

Що стосується позбавлення премії позивача відповідачем у періоди - листопад, грудень 2015р., то слід зазначити, що вказаний факт не підтверджений позивачем жодними доказами та спростовується довідкою відповідача №309ВКЗ/41/19-2018 від 21.09.2018р., яка свідчить про те, що позивач проходив службу в Департаменті патрульної поліції з 16.01.2016р. по 12.04.2017р., тобто позивач у листопаді, грудні 2015р. не працював у відповідача, а, відповідно, і не міг бути позбавлений нарахування та виплати премії саме відповідачем.

Судом також критично надається оцінка посиланням позивача як на доказ у даній справі на розглянуті адміністративним судом аналогічні справи №804/2991/18 та інші, що наведені у позові, оскільки позивачем не надано доказів того, що вказані судові рішення є підставою для звільнення від доказування обставин у цій справі у розумінні ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати позивача по підготовці справи до розгляду у розмірі 3000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України до видів судових витрат належить судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (п.5 ч.3 ст.132 наведеного Кодексу).

За приписами ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюються судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч.7 ст.139 наведеного вище Кодексу, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).

Так, зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач просить стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати по підготовці справи до розгляду у розмірі 3000 грн., на підтвердження понесення таких витрат надано суду копію договору №04/07-1 від 04.07.2018р., копію квитанції довільної форми, в якій зазначено найменування послуги, сума, підписи замовника та виконавця, дата оплати, копію розрахунку наданих послуг згідно договору, копію акту про оплату послуг від 04.07.2018р. та копію прейскуранту на юридичні послуги ФОП ОСОБА_10, які надаються фізичним особам (а.с.12-18).

Разом з тим, платіжних (розрахункових) документів, рахунків на оплату та інших доказів, які б можливо було вважати платіжними документами та належними доказами здійснення оплати позивачем не надано.

Отже, за викладеного, у адміністративного суду відсутні обґрунтовані підстави для стягнення з бюджетних асигнувань відповідача вищенаведених витрат позивача по підготовці справи до розгляду на наведеними дослідженими документами згідно до вимог ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у цій частині позовних вимог позивача слід відмовити.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає і підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним судових витрат по сплаті судового збору за подання даного адміністративного позову та з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по зменшенню премії поліцейського роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_5 за червень 2016р., вересень-листопад 2016р., лютий - квітень 2017р.

Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та виплатити поліцейському роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_5 (49128, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1), виходячи із базового розміру премії (4233,35 грн. (чотири тисячі двісті тридцять три грн. 35 коп.)) премію за червень 2016р., вересень-листопад 2016р., лютий - квітень 2017р. з урахуванням раніше виплачених сум премії за вказані періоди.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення ( у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено - 05.11.2018р.

Суддя С.О. Конєва